Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Історичні пам’ятки поглине вода?
Історичні пам’ятки поглине вода?

Перетворювачі історичного Львова на відпочинкове шоу-містечко для туристів взялися за простір під Глинянською брамою, яка веде з Бернардинського подвір’я до площі Митної. За новим проектом, який розробляють,  рів, що є під брамою, планують наповнити  водою, а міст — відреставрувати. Гіркий досвід від так званих реконструкцій чи об’єктів, які не так давно відновлювали чи облаштовували в історичному ареалі Львова, викликають занепокоєння з приводу можливого руйнування автентики міста Лева. Дотепні львів’яни висловлюють припущення, що після того, як фонтан на площі Митній перетворився на душ для безхатьків, то новостворене водне плесо стане для «бомжів» вечірньо-ранковим джакузі. «Ратуша» намагалася з’ясувати, що ж тут усе-таки запланували робити та як зміниться вже звичний для всіх вхід до Бернардинського дворика.


   Глинянська брама — пам’ятка оборонної архітектури пізнього ренесансу у Львові, частина фортифікацій комплексу Бернардинського монастиря, яка розташована на площі Митній. Пам’ятка є найбільш збереженим фрагментом стародавніх фортифікацій Львова. У 1976 — 1977 роках тут вже проводили реконструкцію під керівництвом архітекторів Андрія Новаківського й Костянтина Присяжного. За словами львовознавця Івана Радковця, до Першої світової війни на цьому місці взагалі стояв будинок, який розібрали, щоб відкрити мури, а пізніше були гуртожитки. «Кожні 50-60 років новий архітектор хоче щось нове зробити, але хотілося б, щоб онуки побачили, що там було», — обурився Радковець.  

Штучна водойма за міські гроші

   Як прокоментувала начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, місто передбачило кошти на проект. За словами Ольги Криворучко, директорки фірми «Рутенія», яка виграла міжнародний конкурс на впорядкування місць навколо Бернардинів та розробляє проект цього громадського простору, кардинальних змін територія не зазнає. Тепер там велика пішохідна зона, такою вона й залишиться. «Рів ще раніше планували наповнити водою, але ідею не вдалося реалізувати, бо не були підведені комунікації. Хочемо підвести комунікації та врешті наповнити його водою», — розповіла пані Ольга. 
   Вона також зазначила, що за проектом планують підняти рівень та зробити штучну водойму, дещо наближену до фонтана. Окрім того, проектанти хочуть додати озеленення та зробити лавки. «Це буде більш як капітальний ремонт, а не глобальна зміна, оскільки там є обмежений простір і його характерні риси мають зберегтися», — запевнила пані Криворучко. За її словами, проект планують закінчити до кінця літа. 

Реконструкція вимагає історичного підходу

   Як зазначила керівниця архітектурної майстерні № 3 інституту «Укрзахідпроектреставрація» Лідія Горницька, ті фірми, які беруться за впорядкування благоустрою територій у Львові, не завжди як слід дають раду з поставленими завданнями. «Простий приклад — упорядкування площі Митної, яку з погляду історичного підходу зробили погано. Бернардинський дворик, як і площа Митна, — історична територія, яка потребує особливого підходу», — заявила Горницька.

   За її словами, все залежить також і від того, як підійдуть ті самі проектанти до впорядкування території і що в їхньому розумінні означає реставрація містка. «Мені тяжко сказати, бо я не бачила їхніх напрацювань. На жаль, у нас так склалося, що вузьке коло певних людей збираються на так звані консультативні ради і мають право все вирішувати», — сказала пані Лідія. 

Вода відповідатиме історичній правді

   На думку археолога Миколи Бандрівського, те, що пропонує управління охорони історичного середовища ЛМР, доцільно і потрібно було зробити вже давно. «Раніше перед кожною фортифікаційною спорудою Львова були оборонні стіни, і завжди викопували рів, який заповнювався водою. Тут теж раніше була вода», — розповідає пан Микола. 

   Однак, за його словами, бетонні стіни, які нині імітують розташування водойми, абсолютно дискредитують той об’єкт як пам’ятку. «На мою думку, заповнення рову водою більше відповідатиме історичній правді. Сподіватимемося, що він не буде засмічений, бо треба вміти утримувати водойму в межах міста», — зазначив археолог. 

   На питання, чи не пошкодить нововведення пам’ятці, пан Микола відповів, що якщо б це була сучасна споруда, то волога б пішла під фундамент та оборонні стіни тоді б пошкодились. «Треба зважати на те, що за давнини ті стіни століттями були в контакті з водою, фундамент, оборонні вежі Глинянської і суміжних ділянок оборонного муру пристосовані для довготривалого контакту з водою», — аргументував Микола Бандрівський.

Не перетворити 
на багнюку

    «Окрім того, площа оборонних ровів невелика. А щоб вода не перетворилась на багнюку, на болото, де квакатимуть жаби, треба, щоб вона була протічною. Зрештою, оборонні рови, які були у Середньовічному Львові, оточували по периметру оборонні мури і поповнювались за рахунок Полтви і сусідніх потоків, вода весь час циркулювала, — розповів пан Микола. — Як тепер це питання вирішуватимуть — поки що сказати важко. Для таких водойм потрібні очисні системи, а це додаткові витрати енергії…».

Потрібен догляд 

   «Як буде з цим проектом, сказати важко. Ідея добра, але потрібно домогтися протоку води, аби вона весь час була свіжою. Якщо не буде догляду, то оборонний рів відлякуватиме туристів запахом», — наголосив археолог. Він також зазначив, що на певному етапі управління охорони історичного середовища ЛМР може сказати: «Ви знаєте, шановні львів’яни, місто не може виділити достатньої суми на технічне очищення води, тому треба передати об’єкт у тимчасове користування приватній фірмі…», а оце, на думку спеціаліста, може бути небезпекою. «Часом у нашій міськраді проходять такі речі, коли виконком розписується у своїй безпорадності й пропонує, як вихід, передати приватному підприємству. А ймовірно, що підприємець захоче витиснути з кожного квадратного метра свою вигоду», — додав Бандрівський. 

Вода зашкодить пам’ятці

   Лідія Горницька також зазначила, якщо знову та сама команда взялася за Бернардинську стіну і впорядкування території біля неї, то зробить планування території і відведення води так, як це зробили на площі Митній. За словами архітектора, нині там вода тече з пагорбів і затікає під корпус коледжу монастиря  та в бік вулиці Винниченка. «Я вважаю, що недоцільно запускати водою ті рови, оскільки це зашкодить не лише пам’ятці, але й тим приміщенням, які розташовані за Бернардинською стіною, зокрема, це є приміщення нашого державного інституту Укрзахідпроектреставрація». 

А де археологічні дослідження?

   «Якщо нині братися за впорядкування території, то потрібно говорити про великий проект, який передбачатиме як археологічні, так і архітектурно-археологічні дослідження і після того вся наука і проектування має базуватися на наукових дослідженнях всіх рівнів, які потрібні під час проектування», — додала Лідія Горницька. Тому архітекторка проти таких підходів та ставлення до історичних пам’яток Львова.  
Тетяна ЖИКАЛЯК,
Анастасія ШЕВЧЕНКО

 Опубліковано : 02.05.18 | Переглядів : 586

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лип.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
 
Реклама