Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Субкультура львівських подвір’їв, яка зникає
Субкультура львівських подвір’їв, яка зникає
У Львові експонують фотовиставку «Подвір’я нашого дитинства»
У день відкриття у приміщенні ЛОО Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (вул. Коперника, 
40-а) фотовиставки «Подвір’я нашого дитинства» її автори Маркіян Нестайко та Іван Радковець відтворили у дворику Палацу Сапіг атмосферу львівського подвір’я, в якій вони виростали. Розвішена на шнурках білизна, на столі — бублики, квас в емальованому бідоні, трилітрова банка з компотом. За іншим столиком — грають у шахи й доміно. 

   18 травня з 12:00 до 19:00 відбудеться урочисте закриття виставки. Експоновані фотографії можна буде придбати у форматі фотосушки: за ціною, яку визначить покупець. Зібрані кошти організатори планують передати на реставрацію церкви Богоявлення Господнього у селі Кугаїв.

   Львовознавець Іван Радковець розповів, що автори виставки хотіли привернути увагу до подвір’їв як до частини культури міста: 

   — Подвір’я — місце, де виростають львів’яни і стають львів’янами. Адже перед фасадами люди не живуть. Подвір’я — мікросвіт справжнього Львова. На жаль, нині фасади фарбують, ремонтують, а в подвір’я скидають те, що заважає новим господарям. А коли фірма Левинського чи Захарієвича будувала будинок, то архітектор планував не лише фасад, а й подвір’я, які теж мають свої декори, оформлення балконів. Це частина роботи архітектора і естетичного навантаження, а не тільки побутового. Хоч побутове теж було. 

   Раніше настил на балконі був дерев’яний, і навантаження на консолі, на елементи, які тримали балкон, було одне. Тепер заливають бетонну плиту, додають «курятник» із пластику, ще й ставлять туди холодильник та інші речі. Як має почуватися та бідна стінка, яка і так пережила майже 200 років, а тут ще таке навантаження? Мешканці захищаються від сонця, від дощу. Колись теж були зима і літо. Можна використовувати висувні тканинні маркізи, наприклад. 

   На виставці фотографії не підписані. Ми хотіли, щоб відвідувачі зіставляли, здогадувалися, знаходили й самі вивчали подвір’я. Знимки робили впродовж 2016 — 2018 років. Деякі з цих фотографій — уже архівні документи. Бо подвір’я за три роки мають цілковито інакший вигляд. Їх перебудували, добудували, доповнили. 
   Зникає культурна спадщина, завдяки якій Львів увійшов у спадщину ЮНЕСКО. Не широкими проспектами, а львівською ментальністю, львівською культурою, яка зародилася в подвір’ях. Цієї субкультури ніхто не бере і не брав до уваги, її нищать, не замислюючись. Але цю субкультуру можна відновити. Я живу на Сихові, а подвір’я перед моїм будинком завжди наповнене дитячим сміхом, а старші люди грають у доміно, шахи. Пройдіться по центральній частині міста, чи ви знайдете шахівницю. Річ у тім, що львів’яни почали заважати туристам відвідувати подвір’я. Львів’яни не потрібні в центральній частині міста. Я сам воджу туристів, і мені дуже прикро, що на догоду туристам відбулося дуже багато змін не в кращий бік. Розумію, що будинок XVI — XIX століття не адаптований для перспективи проживання людини в XXI столітті. Але є багато способів вирішити ці проблеми. Щоб люди не продавали своїх квартир у центрі. Одна з фото на виставці — готель «Ібіс». Стіна готелю — за 30 см від вікна сусіднього мешканця. Відповідно, готель уже пропонує мешканцям купити в них квартири. Люди погоджуються, бо в таких умовах жити неможливо. Тобто спершу створюють умови, неможливі для проживання, а далі кажуть, що львів’яни не хочуть жити в центральній частині міста. Я прожив 12 років на вулиці Лисенка в старій частині, і не знаю, чи хотів би тепер мешкати в таких будинках. Повернутися в ці подвір’я — так. Але в самому помешканні багато речей змінив би. Але знаходив би спосіб не руйнувати спадщини. Щоб відновити подвір’я, де стояли столики, де росла зелень, де не бетонували все подвір’я, а тільки маленьку стежечку, щоб земля дихала. На щастя, є подвір’я, де мешканці чи фірми розуміють їхню цінність. Наприклад, одне з подвір’їв на початку вулиці Дорошенка. 

   Ресторани, готелі, яким треба встановити вентиляцію, кондиціонери, сучасні комини, не замислюючись, прокладають нові металеві короби. Бо вкласти кошти у відновлення комина, проведення технічного огляду — дорого. Простіше пробити дірку зовні. Але хтось за це має відповідати. Як за бетонування балконів, прокладання зовнішніх мереж. 

   Наступне, до чого планую привернути увагу, що мені дуже болить і на що колись звернули увагу польські туристи, — те, що ми живемо під павутиною. Коли йдете по місту, підніміть голову і спробуйте знайти шматок неба, щоб над вами не було електричних дротів, мереж. МАФ пропрацював півроку, кинули два дроти, які стоять десятиліття. Організовували свято, кинули мережу, підвели інтернет, електропостачання, свято закінчилося, ніхто дротів не знімає. Вони йдуть по цілому місту паралельно з основними мережами. 

Розмовляла Наталя ДУДКО
Про львівські подвір’я

   «Селяни розносили по квартирах молоко, м’ясо, яйця. Іноді продавали шоколадний лом. Гострильники ножів і різні музики (співаки, скрипалі, баяністи, шарманщики) ходили по дворах, заробляли на шматок хліба. Перекинуті через двір балкони робили зручним спілкування з цими візитерами» (Вадим Голембо)
   «Старі, з австрійських часів, житлові будинки у Львові мають здебільшого внутрішні балкони. Довгі, з залізним поручням, ці балкони оперізують поверхи таких будинків з краю в край. Влітку у гарну погоду жіноцтво нашого кварталу любило на гамірливих внутрішніх балконах ніжитися на сонці. Мамам і бабусям зручно було теж з висоти поверхів наглядати за своїми юними нащадками, що гралися з ровесниками внизу на подвір’ї. Голосні розмови перелітали з балкона на балкон, траплялося, що говорили одночасно кілька поверхів нараз. Серед мешканців панували доброзичливі стосунки спільноти і мало не родинна лагідність» (Євген Наконечний). 

 Опубліковано : 09.05.18 | Переглядів : 364

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
 
Реклама