Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Гастроекскурсія: українські Карпати на смак
Гастроекскурсія: українські Карпати на смак

У Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького в лемківській садибі зі села Зарічево Закарпатської області 
2 червня офіційно відкриють дегустаційну залу та крамницю продуктів громадської спілки «Карпатський смак». Об’єднані в спілку 21 виробник органічної продукції з Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей презентують свою продукцію під торговою маркою «Смак українських Карпат». Проект фінансово підтримала Швейцарська конфедерація через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO). Реалізують його разом зі швейцарським Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL). 

   Щоб стати членом організації, потрібно не просто сплатити членський внесок, а й пройти відповідну інспекцію, яка гарантує якість та органічність продукції. Понад 350 товарів (сири, ковбаси, вина, мед, олії, джеми, соки, чаї тощо) уже сертифікували. Придбати продукти «Смаку українських Карпат» можна безпосередньо у виробників або в крамниці в Шевченківському Гаю.  
   Як нагадав під час прес-туру з приводу відкриття дегустаційних турів органічної продукції представник громадської спілки «Карпатський смак» Олександр Коваль, 2018 рік в Україні оголосили роком гастротуризму, відповідно спілка — в тренді й навіть випереджує його. Крім того, для малих виробників якісних органічних товарів членство в організації може стати соціальним ліфтом, адже зібрану під однією маркою продукцію замовляють ресторатори, про неї швидше дізнаються потенційні покупці. Ідейне наповнення дегустації — принцип повільної їжі (слоуфуд), культ якої виник на противагу поширеному фастфуду (швидка їжа). За словами керівника проекту «Гастрономічна екскурсія, дегустація «Смак українських Карпат» Івана Саломатіна, спершу була ідея відкрити дегустаційну залу в центрі міста, але її відкинули: «Туристи залітають юрмами, щось пробують, щось їх може вразити, але заглибитися у смак досить складно. Натомість прогулянка до нашої садиби вже налаштовує на відповідний лад».
   Іван Саломатін провадить годинну дегустацію (вартість з особи — 200 грн, ціна залежить від кількості різновидів продукції), докладно розповідаючи, що, з чим і в якій послідовності їсти та пити. Головне — нікуди в цей час не поспішати. І максимально задіяти смакові рецептори.  

   — Починаємо дегустацію з аперитиву — паленки, що належить до класу бренді, — розповідає Іван Саломатін. — Випиваємо її одним ковтком, скеровуємо в серцевий центр і дозволяємо розтектися по тілу. Останні крапельки напою виливаємо на долоні, розтираємо  і вдихаємо аромат, щоб відчути, з чого його виготовили. Паленка, яку пробуємо нині, — з чорниці та меду. Скільки б не було перегонок, завжди залишається аромат продукту, з якого зроблено це закарпатське бренді. Дегустацію сирної тарілки починаємо з моцарели від «Еко-газди», молодого сиру з коров’ячого молока. Половину шматочка моцарели пробуємо саму, половину — з кизиловим лекваром (закарпатська назва джему). Наступний сир — більш зрілий, — «Селиський» від «Селиської сироварні». Частину варто скуштувати з чорничним лекварем. Виробництво таких сирів дуже відрізняється від промислового. Цей сир потрібно щонайменше двічі на тиждень перевертати і дуже часто мити, відбувається постійний контакт людини з продуктом. Гордість цієї сімейної сироварні Петра Пригари — напівтвердий «Нарцис Карпат». Зрілий сир, від півроку термін дозрівання. На одну 17-кілограмову головку йде від 170 до 200 літрів молока. Те, що «Селиська сироварня» — член спілки, допомагає іншим виробникам, бо задає відповідний рівень. Загалом у спілці — чотири виробники сиру. 

   На дегустації пропонують два види козячого сиру від сімейної фірми «Зелений гай», різного ступеня дозрівання. А також різні види бринзи (більш лагідну й більш інтенсивну) — від Асоціації вівчарів Хустщини та підприємства «Розтока» (Закарпаття). «Бринзу виготовляють тільки з овечого молока. В кожного господаря вона інша, залежно від того, як її вудили, як засолювали, — розповів Іван Саломатін. — Нині в Євросоюзі триває суперечка між Румунією та Польщею, кому належить бринза як національний продукт. Але ми ж теж маємо своє слово. Не знаю, чи хтось в Україні, крім таких організацій, як «Карпатський смак» чи Асоціація вівчарів, готовий порушувати це питання. Але це треба робити, бо потім буде пізно». 

   Щоб налаштувати смакові рецептори для переходу з одних страв на інші, пан Іван пропонує настояний на кропиві й зібраний в екологічно чистому лісі Буковини березовий сік, а також закарпатське мерло від «Нота бене». М’ясна тарілка складається з в’ялених та копчених ковбас, шинки, сала. Тварини, з м’яса яких виготовили ці продукти, мають вільний вихід на вулицю, доступ до чистої води, їхнє життя триває не менше як півтора року. «Наприклад, свинка-мангалиця не їсть помиїв. Вона вміє викопувати собі їжу з-під снігу. Її годують кукурудзою. Крім того, ці свині бояться грози: якщо потраплять під грозу, то потім два тижні нічого не їдять», — розповів Іван Саломатін. Далі були олії з льону та волоського горіха, помідори та гриби, на десерт — трав’яний чай і натуральне згущене молоко, а завершило дегустацію медове вино (питний мед) від Василя Мануляка. А ще — інформація для роздумів: Україна – п’ята за експортом органічної продукції, а за споживанням – на нижчій, ніж сота, позиції. 
Наталя ДУДКО

Коментар

   Джекі ШАРБОНУ, міжнародний експерт швейцарського Дослідного інституту органічного сільського господарства (FIBL):
   — В Україні, порівняно з іншими країнами, в яких Швейцарія реалізує аналогічні проекти, вдалося за 5 років, а це досить швидко, задумати проект, створити торговельну марку, організувати спілку і знайти людину, яка займатиметься комерційною складовою. Викликом було поєднати невеликих виробників в одну структуру. Щоб вони розуміли, в чому полягає цінність цієї торгової марки порівняно з їхніми особистими фермерськими господарствами. Другий виклик — добір членів спілки. Сировина і виробництво мають бути з карпатського регіону. Те, як мислять, як працюють виробники, має відповідати ідеї спілки. Ми презентуємо найкращої якості продукти з регіону. Якщо проект буде успішний, то Швейцарія зможе реалізувати схожі в інших регіонах. 

   В українських Карпатах люди вирізняються тим, що вони дуже горді з того, що роблять, дуже незалежні, а також пристрасно роблять свою справу. Виклик — поєднати цих людей в рамках спільної ідеї. Щоб споживач зрозумів, що коли він купує хліб, мед чи ковбасу під цією торговою маркою, то якість буде така сама, відданість така сама. Цінність цієї торгової марки і цієї групи людей – у схожості цінностей, попри різноманітні погляди. За 5 років нам вдалося знайти ключових центральних виробників, які побачили, що існування такої організації важливе для регіону. Люди, які приходять, бачать, навколо чого і кого можна гуртуватися. І все це відбувалося тихо, за цей період ви, мабуть, мало що чули про нас, а ми наполегливо працювали, розробляли торгову марку, знаходили виробників. Тепер хочемо перейти до нового етапу — відкриття шоу-руму (дегустаційної зали) і магазину. Можемо тепер більше про себе людям розповідати, бо вже маємо міцну основу, знаємо, як працюють виробники. 

 Опубліковано : 23.05.18 | Переглядів : 332

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Чер.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама