Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Місто нечистот
Місто нечистот

Прорив дамби загрожує трагедією?

«Предвічні» очисні споруди не можуть впоратись зі стоками сучасного Львова. За Грибовицькою трагедією гряде нове екологічне лихо? Ще на початку минулого тижня львівські активісти повідомили, що на очисних спорудах Львова трапилась масштабна аварія, яка містить неабияку екологічну загрозу. Як зазначила на своїй сторінці у мережі Фейсбук активістка, голова ГО «Магдебурзьке право» Зоряна Іванків, 21 травня на очисних спорудах м. Львова трапився прорив дамби мулових полів. 


«Обов’язково потрібно розпочати реконструкцію очисних споруд на вул. Пластовій, 13 і захист навколишньої території від екологічної небезпеки. Річка Полтва і Західний Буг під загрозою забруднення», — наголосила вона. Як повідомив активіст Дмитро Левик, у результаті аварії всі нечистоти, котрі виділялись з каналізації до відстійника мулу, потрапили у річку Полтву і навколишні поля. «Це приблизно 140 000 мі нечистот. Нашвидкуруч збудовано нову ґрунтову дамбу, котра вже дала тріщини і через неї сочаться нечистоти, вона довго не простоїть, до завтрашнього дощу», — додав він.

Влада заспокоює...

   Водночас, як проінформували в ЛМКП «Львівводоканал», на каналізаційних очисних спорудах міста Львова не трапилося жодної надзвичайної події, яка б призвела до значного впливу на навколишнє середовище. «На території мулових полів тривають планові роботи щодо укріплення обвалування. Жодної масштабної події виливу нечистот, як це поширюють в інтернеті, у нас не було. Нагромадження мулу на території очисних споруд відбувається у мулових лагунах. Мул, що утворюється під час очищення стічної води, має вологість 98 %. У лагунах відбувається природне очищення мулу, тверда фракція осідає, а рідина випаровується, — розповіли у «Львівводоканалі». — Щороку проводимо земляні роботи, щоб убезпечити мулові поля від переповнення на випадок дощу. Зокрема зараз використовуємо для укріплення ґрунт, який утворюється під час реконструкції вул. Богданівської».

   Про те, що критичної ситуації поки що немає, повідомив у коментарі «Ратуші» і очільник Держекоінспекції у Львівській області Микола Маланич. За його словами, працівники екоінспекції працювали на очисних спорудах упродовж 22 травня, відібрали всі необхідні проби, проте станом на 29 травня ще очікуємо на їхні результати. «За фактом — прориву дамби немає, є тріщина дамби, там є протік, — каже Микола Маланич. — Щодо ступеня забруднення я зможу чітко відповісти тоді, коли будуть результати проб як води, так і землі. Проте критичної ситуації немає».

...та громадськість не вірить

   Активісти переконані, що замість ліквідовувати наслідки того, що вже трапилось, варто було б усунути причини, проте цього ніхто не робить. «Не було збільшено об’єм самих очисних, вони залишаються немодернізованими. Є якась перспектива, що треба вкласти гроші, але хто і як це робитиме, не зрозуміло. Це справа не одного дня. Дамба з насипаного ґрунту не є капітальною спорудою, в нас регіон постійних дощів, за якийсь час її розмиє, і проблема постане знову. Пророблені заходи вирішують питання лише тимчасово. Куди дівати відходи, якщо переповнені карти мулових полів? — запитує Дмитро Левик. — Терміново треба залучати фахівців з європейських країн до вирішення цієї проблеми, зокрема шведів та поляків, аби вони допомогли вирішити місту цю проблему». За словами активіста, на вул. Пластовій будувати сміттєпереробний завод не варто, адже наявна потреба реконструкції та розширення очисних споруд. А куди розвернутись, якщо землі вільної не буде. Неподалік Лисиничі та Муроване, а місто розбудовується і збільшується щодня. А що робити з відходами? За сміттєвим колапсом нас чекає колапс з нечистотами, — наголосив він. — Ми вимагатимемо заборони будівництва тут сміттєпереробного заводу і повної реконструкції очисних споруд не колись, до 2020-го року, а негайно. Надалі чекати та мовчати вже не будемо, наші дії будуть радикальними – від персональних звернень до кожного депутата, до перекривання доріг та інших методів впливу, аби мер та його команда щось нарешті робили». 

Спроектовані для дідів, а служать онукам

   Якщо трапляється прорив дамби мулових полів, він може мати значну загрозу для довкілля, — каже еколог Анатолій Павелко. «Річ у тім, що на цих мулових полях накопичується, умовно кажучи, все те, що йде з міста Львова. І це не тільки органіка, яку вони начебто підсушують, там також можуть міститись токсичні сполуки, важкі метали. Тобто, речовини, які мають токсичний вплив на людину та довкілля, — каже Анатолій Павелко. — Якщо, наприклад, відбулось забруднення сільськогосподарських угідь, то є загроза того, що ці метали харчовим ланцюжком потраплять у сільськогосподарський продукт, а потім їх споживуть або власники цих земель, або вони потраплять в організм мешканців міста Львова чи навколишніх територій. Тобто, основне питання, чи відбулося забруднення токсичними сполуками цих територій».

   За словами еколога, неабияка проблема полягає у тому, що очисні споруди Львова аж ніяк не можуть адекватно впоратись з теперішнім навантаженням на них. Адже їхні можливості щодо очищення не відповідають потребам сучасного міста. «Ці споруди запроектовані та побудовані ще в 1960—1970-х роках. Тоді населення нашого міста було значно меншим, були інші обсяги водоспоживання та водовикористання. Тоді більше значення мали промислові стоки, а менше комунальні. Водночас сьогодні у Львові основна проблеми, це не стоки підприємств, як раніше, хоча вони теж мають певне значення. Головна річ, це те, що очисні споруди не справляються з тим обсягом комунальних стоків, які зараз туди скидають. А це орієнтовно 90 % від загальної кількості стоків, — розповів еколог. —  На відміну від радянських часів зараз промислові стоки займають малу частину. Хоча навіть у радянські часи Львів не був дуже промисловим містом. Однак тоді багато підприємств мали локальні очисні споруди, які обслуговували тільки конкретне підприємство. Сьогодні ж у нас є велика кількість малих підприємств, які не те що очисних споруд не мають, вони не мають навіть дозволу на жодні викиди. Наприклад, це може бути якесь м’ясопереробне підприємство, яке всі стоки спускає в каналізацію. І це теж дуже велика біда».

   Як наголосив Анатолій Павелко, у Львові існує низка проблем, пов’язаних з каналізаційною системою. «Система каналізаційних стоків побудована погано. Річ у тім, що наша каналізація існує з кінця ХІХ ст., вона не має планової побудови. Тому очисні споруди пристосовували до того, що є, — каже він. — Нам треба було б розділяти каналізацію: зливну, побутову, технічну. Адже нормальний процес сучасного планування — це відділення цих систем. Проблему треба вирішувати комплексно. Однак у нас цього немає».
Уляна ДЕПУТОВИЧ


Коментар

   Алла ВОЙЦІХОВСЬКА, еколог МБО «Екологія—Право—Людина»:

   – Мене непокоїть та ситуація, яка виникла з нашими львівськими очисними спорудами. Минулого тижня ми були на Грибовицькому звалищі, і нам заявили, що звідти всі фільтрати після очищення скидають на очисні споруди міста Львова на вул. Пластову. Нас не впустили на очисні споруди, ми не побачили, якої якості очисні споруди. Те, що я побачила на фото з проривом дамби, якого кольору стоки потрапили у річку, не добре. Навіть візуально помітно, що це рідина чорного кольору, там усе забруднено і наявний прорив. Але яка його причина, чи це фільтрат, який потрапив з Грибовичів, чи це не справляються очисні споруди, невідомо. Адже і перша, і друга черга очисних є в незадовільному стані, очищення є неефективним. Треба взяти проби стічної води, яка забруднила навколишні території, для дослідження. Тут може йтися й про забруднення ґрунтів. Необхідно виявити, на яку глибину просочились ці стічні води. Є ймовірність також забруднення водоносних горизонтів, тому треба встановити, яким є ступінь такого забруднення.

 Опубліковано : 30.05.18 | Переглядів : 3021

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Чер.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама