Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Фотополювання: не поцілити в себе!
Фотополювання: не поцілити в себе!

XXI століття — цифрове, це століття візуалізації та іскрометного розвитку інноваційних технологій. Важко уявити людину, яка хоча б раз на день не переглянула новини в інтернет-виданні, не виставила фотографію в одну з соціальних мереж, аби так звані «френди» зацінили нову знимку. Чоловіки навіть можуть проїхати свою зупинку, задивившись на рекламний біг-борд, на якому зображена гарна пані у вишуканому вбранні. Фотографії впливають на нас, звісно, не можна сказати, що цей вплив завжди негативний, але іноді саме фотографії стають предметом спору, конфліктів та елементом, що може порушити права людини та принизити її честь та гідність. «Ратуша» вирішила зорієнтуватись, що ж і кого можна знимкувати, і чи Вам за це нічого не буде…


Євросоюз:  суворість і контроль

   Не маєш згоди людини, яку фотографуєш, — не можеш оприлюднити фото, і це не залежить від того, хто та особа, яка фотографує, — професіонал чи аматор. Така новація тепер діє на території 28 країн Євросоюзу і прописана у новому GDPR (Загальному регламенті про захист даних) від 25 травня 2018 року. Фотографи та громадськість уже висловили своє, скажімо, «фе» стосовно нововведення... Але з’ясуймо: що це за звір — GDPR?

   Загальний регламент про захист даних (General Data Protection Regulation) — це документ, який містить оновлені правила обробки персональної інформації. Регламент має національний характер, тому всі держави-члени ЄС та Європейської економічної зони зобов’язані виконувати його умови без потреби вносити будь-які зміни до національних законодавств. Звісно, варто розуміти, що GDPR — Регламент Європейського парламенту і Ради (ЄС) значно розширює поняття персональних даних, порівняно з чинною раніше Директивою 95/46 /ЄС (Загальний регламент про захист даних) і допоможе забезпечити громадянам ЄС контроль за їхніми персональними даними та спростити регулювання бізнес-процесів, що пов’язані з обробкою даних, бо правила обов’язкові для виконання в усіх країнах. Прописані вимоги мають уберегти фізичних осіб від негативних наслідків поширення їхніх даних, зокрема зображень, адже те, що є яскравою картинкою для вуличного фотографа, може, з іншого боку, спричинити порушення прав особи, що зображена на фото. Особливо якщо внаслідок цього людина зазнає труднощів та потрапить в екстремальні життєві умови. Про це йдеться у новоухваленому документі, повідомляє Hromadske.

   Так, відповідно до нововведення, жодні особисті дані не можна обробляти, якщо їх не обґрунтовано дією регламенту та якщо власник даних не надав особистої згоди на їхню обробку. До слова, обробкою можна вважати будь-які операції, що їх можна чинити з інформацією про людину, — збір, запис, зберігання тощо. І насамперед — це зовнішність людини, яку фіксує фотограф на своїх знимках. І саме цей пункт здійняв найбільшу полеміку в інтернет-користувачів у ЄС. 

Розкладемо по поличках

   Літо триває, тисячі туристів вирушають у Європу на пошуки пригод, але, аби не потрапити у халепу, варто завчити основні правила фотографування в 28 країнах Євросоюзу. Відкриваючи для себе нові місцини чи міста, ми полюбляємо фотографуватись біля визначних пам’яток архітектури, ловити в об’єктив пейзажі та місцини, на яких людей, звісно, не уникнути. Тож, якщо ви фотографуватимете «для себе» і, наприклад, зробите цю світлину, яка чітко ідентифікує фізичну особу, фоновим зображенням робочого столу чи складете знимки в папку до часів, коли захочете передивитись та згадати щасливі миті життя і не плануєте публікувати фото у соцмережах чи надсилати у ЗМІ, то вам нічого не загрожує. Але як можна відвідати якесь місто і не написати допис, наприклад, у Фейсбуці чи Інстаграмі з прикріпленою фотографією? У цьому разі, якщо ж усе-таки вам кортить оприлюднити фото в одній із соцмереж, але у вас нема змоги отримати згоду «фігурантів» знимки, то, згідно з вимогою нового закону, обличчя зображених на світлині осіб доведеться… «розмити»! Про це мовиться у роз’яснювальному документі «Захист даних та вулична фотографія», який оприлюднило Управління комісара із захисту інформації (IDPC). Це ж підтверджує і ст. 5 Закону про захист даних.  Ви не знали? Тепер — знаєте. Якщо ж ви все ж оприлюдните світлину без попередньої згоди, Управління комісара із захисту інформації уповноважене прийняти скаргу від зображеної на світлині особи та притягнути фотографа до відповідальності, змусити видалити світлину із соцмережі або сайту і навіть стягнути матеріальне відшкодування, повідомляє Hromadske.

   Також виникає питання: чи є різниця в ідентифікації фотографії як елемента журналістської діяльності та як виду мистецтва? З позицій нового закону, і фотожурналістів, і митців (відповідно, і фотографів-аматорів) притягують до відповідальності однаково. Тому, як вказано у роз’ясненні Управління комісара із захисту інформації та даних, ухвалюючи рішення про необхідність брати дозвіл у людини на використання її фото, треба враховувати два факти: 1) чи є людина публічною особою; 2) чи мала публікація суспільний інтерес; 3) чи фото було зроблене у публічному місці.

Українське око закону

   Власне, українське законодавче підґрунтя, що регламентує окреслену сферу діяльності, а також те, що потрібно пам’ятати фотографу та громадянам, «Ратуші» розтлумачила медіаюрист, адвокат, представниця ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Людмила ПАНКРАТОВА. Українське законодавство лояльніше ставиться до правил фотографування, але, попри це, також регулює дотримання прав громадян. Згідно з українським законодавством, знімання у публічному місці передбачене за замовчуванням (стаття 307 ЦКУ «Про захист інтересів фізичної особи під час проведення фото-, кіно-, теле- та відеозйомок»). Натомість перебуваючи на території ЄС навіть як турист, нововведення доведеться дотримуватися.

   Так, відповідно до цивільного законодавства, фізична особа може бути знята на фото, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. «Особа, яка погодилася на знімання, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються ЦІЄЮ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ. Про це йдеться у ст. 307 Цивільного кодексу України, — зазначає медіа-юрист Людмила Панкратова. — 308 стаття ЦК України регламентує питання охорони інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах. Відповідно до цієї статті, фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи».

   Але виникає питання: чи може бути приватне життя осіб у публічних місцях? Адже вулиця, парки, магазини — місця загального користування, і нас там бачать сотні людей. Законодавець передбачив таку ситуацію і надав нам відповідь: «Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру». Отже, якщо ми перебуваємо у публічному просторі, то розраховувати на захист приватного життя  і, зокрема, право на зображення, можемо значно менше. 

   Також багато залежить від мети «фотополювання». Для репортажної зйомки (зйомка певної події) потрібно дві умови — наявність та публічність. Натомість для художньої потрібна згода особи на те, щоб її фото демонструвати в подальшому, наприклад, на виставці або опублікувати у збірці фотографа, або зробити ілюстрацією для чогось. За словами Людмили Панкратової, якщо фото людини хочуть використати з рекламною метою, закон вимагає письмової згоди цієї людини.  

Слід закарбувати  в пам’яті!! 

   Людмила Панкратова виокремила основні правила, які треба знати фотографу та громадянам. 

   Що потрібно пам’ятати громадянам: 
   якщо ви перебуваєте на вулиці, на конференціях, концертах або в іншому публічному місці, ви апріорі погодились на те, що вас можуть «спіймати в об’єктив»; 

   що більш масовий захід ви відвідуєте, то більше можливостей «потрапити в кадр»; натомість, якщо ви бажаєте залишитись непоміченим і у ваші плани не входить бути на сторінках газети, попередьте про це фотографа; 

   якщо ваша поведінка не привертає зайвої уваги, ваші дії не є екстраординарні та не є предметом суспільного інтересу — це ваш приватний простір, дарма що ви у публічному місці;

   перебуваючи в ресторанах, музеях, магазинах, можете розраховувати, що ваша постать точно не буде об’єктом для репортажного фото. 

   Що потрібно пам’ятати фотографу:
   якщо ви журналіст — маєте право на проведення репортажної зйомки відкритим способом у публічних місцях; у цьому разі можна не запитувати згоди особи на знімання. Подальше використання репортажних фото може відбуватись тільки для ілюстрації певної події. Якщо фото потрапляє в архів редакції, його повторне використання повинно містити позначку: «Архівне фото»; 
   якщо ви вуличний фотограф і ваші фото є художніми творами з подальшою демонстрацією, потрібно мати згоду особи на подальший публічний показ. Виняток, коли така згода не потрібна, — це коли фізична особа позувала авторові за плату; в такому разі фотограф для подальшого використання світлини не повинен запитувати згоду особи.

Інь і Ян фото мистецтва

   Людмила Панкратова на прикладі двох судових справ пояснила та продемонструвала «Ратуші», у чому різниця між правомірною і неправомірною публікацією фотографій. 

   Справа перша. Маршрутка потрапила в ДТП, кілька пасажирів зазнали травм. На місці ДТП був журналіст, він зробив кілька світлин, на одній із яких сфотографував кондуктора маршрутки. В газеті вийшла стаття про цю подію, проілюстрована фотографією. Кондуктор подав позов на видання, вимагаючи компенсувати моральну шкоду за те, що його фото було оприлюднено без згоди. Однак суд відмовив у задоволенні позову, покликавшись на статтю 307 ЦК і вказавши, що фото було репортажним, з місця події, зроблено у публічному місці та слугувало ілюстрацією до події, відповідно, згода особи на фотографування та подальшу публікацію не потрібна. 

   Друга справа. Фотограф зробив фото чоловіка з цигаркою, який стояв на тлі плаката про боротьбу з курінням. Ця світлина була опублікована разом зі статтею, присвяченою Дню боротьби з тютюнокурінням. Зображений на фото чоловік подав позов, вимагаючи морального відшкодування за те, що було використано фото без його згоди, а шкоду пояснив тим, що він мав намір одружитися і пообіцяв нареченій покинути курити. Коли наречена побачила знимку в газеті, вони посварилися, що поставило під загрозу весілля. Як пояснив позивач, це фото було зроблено ще до його обіцянки покинути палити й задовго до публікації. Відповідно, його використали не як репортажне, а як архівне. Сторони досягли мирової угоди, редакція сплатила позивачеві певну суму грошей, оскільки аргументів на свій захист не мала. 

   Отже, будьте насторожі — Вас фотографують! Чи це Ви когось фотографуєте?
Анастасія ШЕВЧЕНКО

Коментар
Закон — понад усе!
   Фотограф і співзасновник агентства LUFA Віталій ГРАБАР розповів про практичний досвід та конфлікти, які виникали навколо світлин в Україні. 

   Співрозмовник навів приклад конфлікту, який пов’язаний із фотографією, знятою для ЗМІ під час святкування Великодня. «Цю фотографію потім мережа магазинів розмістила на листівці, якою вітала своїх клієнтів. Люди, які були зображені, впізнали себе і звернулись із претензією на компенсацію до представників магазину. Справу вирішили між собою, аби не доводити до суду. 

   Віталій Грабар навів іще один випадок, який стався з його знайомим, який працює в жанрі «ню» і готував свої роботи на виставку. Між фотографом та моделлю була усна домовленість. Через певний відрізок часу, одне з видань вирішило зробити матеріал про фотографа, відповідно, був потрібний ілюстративний матеріал — дві роботи митця. Фотограф дав згоду на публікацію своїх робіт. Відповідно, коли вийшла газета, почалась суперечка. Модель для виставки давала усну згоду, а для газети, публікації у ЗМІ — це не було обумовлено, це інші правові відносини. Звісно, в газеті зовсім інша аудиторія, тираж… Тому, завжди має бути згода, найкраще — письмова.  

 Опубліковано : 13.06.18 | Переглядів : 451

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Сер.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
 
Реклама