Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Трамвайний секонд-хенд для Львова
Трамвайний секонд-хенд для Львова

23 липня 2018 року до Львова в трамвайне депо № 2 на Промисловій прибула перша партія вживаних трамваїв «Tatra KT4DM» із Берліна. Загалом має прибути іще 24 трамвая із Німеччини. Після заміни візків на цих трамвайних вагонах і відповідної технічної підготовки ці вагони почнуть курсувати вулицями Львова.
Прибуття трамваїв секонд-хенд розбурхало жваве обговорення у соціальних мережах. Багато людей вважає закупівлю вживаних трамваїв у Берліні «зрадою», адже в Україні є два власні виробники трамваїв — «Татра-Юг» із офісом в Одесі та виробничими потужностями в Дніпрі, а також львівське СП «Електронтранс», що входить до концерну «Електрон». Отож «Ратуша» вирішила зорієнтуватися в особливостях закупівлі трамваїв.

Старі, але ще хороші

   Для початку — кілька слів про трамвайні вагони «Tatra KT4DM», які придбано у Берліні. Ззовні ці вагони дуже схожі на «трамваї-гармошки» моделей «Tatra KT4SU» та «Tatra KT4D», які курсують вулицями нашого міста. Проте електрична «начинка» вагонів, які прибули з Берліна, зовсім інша. Силова електрична схема тих трамваїв «Татра», які курсують Львовом, побудована на базі великого регульованого реостата, який має назву «прискорювач» — це так звана система керування тяговим електроприводом. Прискорювач ввімкнено послідовно з тяговими електродвигунами постійного струму, і швидкість трамвая змінюється за рахунок зміни електричного опору цього прискорювача. Відповідно, значна частина споживаної трамваєм електричної енергії витрачається на нагрівання елементів цього самого прискорювача. Сама по собі реостатно-контакторна система не просто застаріла (вона спроектована іще у 30-х роках ХХ століття), складна в експлуатації, енергозатратна, але і на наявних у Львові трамваях уже повністю вичерпала свій ресурс — її оригінальні деталі ЗНЯТІ З ВИРОБНИЦТВА ПОНАД 20 років тому…
   Щодо тих чеських трамваїв «Tatra KT4», які експлуатувалися у Берліні, то вони іще у 1990-х роках пройшли глибоку модернізацію на заводі у місті Бауцені. Під час цієї модернізації на трамвайних вагонах було практично повністю замінено електрообладнання, і вони отримали одну із найсучасніших на той час систему керування тяговим електроприводом всесвітньовідомої фірми «AEG». Ця система побудована на основі потужних напівпровідникових приладів, що дозволяє істотно скоротити витрати електричної енергії. Після проведення глибокої модернізації вагони постійно проходили планові ремонти, чого не можна сказати про ті трамваї, які нині курсують вулицями Львова.
   Отож, чинник перший — вживані трамвайні вагони з Берліна дозволять економити електричну енергію, яка витрачається на рух трамваїв.

Якість вища за ціну

   Тепер розберемося із ціною. Вартість нового трьохсекційного трамвая «Електрон» завдовжки близько 20 метрів коштує близько 1 млн євро. Інший сучасний український трамвай К1М6 від «Татра-Юг» завдовжки 
27 метрів наразі проходить випробовування й існує лише у ширококолійній версії. Ціну цього трамвая виробник іще не озвучив. Вартість же вживаного модернізованого трамвая «Tatra KT4DM» у Берліні становить близько 20 тисяч євро. Якщо врахувати витрати на транспортування, розмитнення та переобладнання трамвая з Берліна, то вартість вживаного трамвая буде дорівнювати близько 50 тисяч євро. Отож, за ціною одного нового «Електрона» можна придбати 20 вживаних «Татр».

   Але це не все. Нові трамваї — як «Електрони», так і К1М6 від «Татра-Юг» — потребують принципово іншої ремонтної бази. Тому їхня масова закупівля потребуватиме глибокої модернізації обладнання трамвайного депо. Водночас, механічна частина модернізованих «Tatra KT4DM» практично тотожна тим трамваям, які експлуатуються у Львові. Тому їх можна експлуатувати із застосуванням наявних підйомників (домкратів) та верстатів.

Брак кваліфікованого персоналу

   Але закупівля вживаних трамваїв «Tatra KT4DM» має і свої ризики. Найбільший із них — це брак кваліфікованого обслуговувального персоналу. Електрична частина цих вагонів на щабель складніша, аніж у наявних трамваїв. Отож, є потреба як у залученні фахівців-електронників, так і у додатковому стажуванні водіїв та ремонтників… Але інші міста України вже пройшли цей шлях. Наприклад, Дніпро уже більш як 10 років експлуатує вживані німецькі трамваї з аналогічною електронікою, тож у їхніх депо накопичено великий досвід з обслуговування і ремонту. Тому керівництву «Львівелектротрансу» потрібно домовитися з «Дніпровським електротранспортом» щодо стажування фахівців і передання певної документації. Чи зможе нинішнє керівництво комунального перевізника Львова відповідним чином організувати перепідготовку персоналу? Це покаже час. Але факт є фактом — у Дніпрі змогли організувати якісне обслуговування і ремонт трамваїв… Тому, якщо у Львові виникнуть проблеми з експлуатацією «берлінців», то їх причиною буде не конструкція трамваїв, а низька якість менеджменту комунального перевізника. До речі, паралельно до надходження до Львова трамваїв «Tatra KT4DM» із Берліна, Маріуполь отримує вживані трамваї «Tatra T3A» із Риги... Вагони пройшли модернізацію у Ризі зі застосуванням угорської системи керування GANZ-Ansaldo. Перед постачанням у Маріуполь вагони пройшли ремонт у Дніпрі...
   На відміну від львів’ян, маріупольці задоволені новими вагонами...

Європейський досвід «секонду»

   До речі, а який же європейський досвід щодо транспорту? Нам часто розповідають про супер-сучасний європейський електротранспорт… Але це не зовсім правда. Фактом є те, що багато міст Європи закуповували і закуповують вживані трамваї. Скажімо, такі ж вагони, які нині закуповує Львів («Tatra KT4DM» із Берліна), на початку 2010-х років придбав польський Щецин. 125 вживаних «Татр» із Берліна становлять 60 % всього трамвайного парку цього міста. Одночасно зі Львом 30 берлінських «Татр» придбало румунське місто Орадя, а іще 12 вагонів цієї моделі очікують у Запоріжжі… У Дніпрі озвучено плани про закупівлю вживаних трамваїв «Tatra T4» із Лейпціга. 

   Якщо добре дослідити  досвід європейських міст у сфері електротранспорту, то виявиться, що в багатьох містах «Нової Європи» переважає або «секонд-хенд» (як, наприклад, у Тімішоарі, Софії, Кракові та Щецині) зі «Старої Європи», або модернізовані старі трамваї (навіть у столиці «найтрамвайнішої країни» ЄС — Чехії). Це і не дивно, адже ціна на новий трамвай стартує із 1 млн євро…
   Отож, вживаний електротранспорт — це один із найбільш економних методів оновлення міського транспорту. Цим шляхом ішли й наші західні сусіди — поляки, румуни та болгари й інші міста України…

У пошуках справжньої «зради»

   Якщо вже шукати конкретну «зраду» в транспортних закупівлях, то нею скоріше відгонить лізингова схема із закупівлею 150 комунальних автобусів за 800 млн грн під 
18 % річних. Нескладні математичні розрахунки показують, що один автобус обійдеться місту в 5,33 млн грн. Цікаво, що наприкінці 2017 року сусідній Івано-Франківськ використовуючи процедуру відкритого тендеру через «Прозорро», придбав шість автобусів «Богдан А701» за ціну 3,9 млн грн за машину. Цього року франківці закуповують іще автобуси цього виробника, щоправда, за дещо вищою ціною. Окрім закупівлі 150 автобусів за лізинговою схемою, як повідомляє сайт Міністерства інфраструктури України, Львівське комунальне автотранспортне підприємство № 1 планує ще взяти в Європейського інвестиційного банку кредит на закупівлю автобусів на суму 12 млн євро, тобто іще понад 370 мільйонів гривень… Постає питання — чи зможе комунальний перевізник самостійно виплачувати тіло кредитів та відсотки за ними? Адже тільки для того, щоб покрити тіло кредитів, потрібно перевезти 234 млн пасажирів! І це — без врахування заробітної плати водіїв та ремонтників, вартості палива і запчастин…
   Аналогічні речі можна сказати і про закупівлю за кошти ЄБРР та ЄІБ нових трамваїв і тролейбусів. Уже озвучено, що «Львівелектротранс» отримає 17 млн євро кредиту на оновлення тролейбусного і 12 млн євро — на оновлення трамвайного господарства… Скільки коштуватимуть місту ці кредити? Про це зазвичай не говорять, але Постійна комісія інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики ЛМР «засвітила» на своїй сторінці у Фейсбуку звіт «Львівелектротрансу» щодо використання бюджетних коштів у 2017 році. Відповідно до цього звіту, підписаного заступником директора «Львівелектротрансу» В. Кокошком, торік «Львівелектротранс» на обслуговування 12-мільйонного кредиту в євро, взятого іще на початку 2010-х років, витратив 54 млн грн. За даними сайту корпорації «Укрелектротранс», всі витрати «Львівелектротрансу» в 2016 році становили  138,25 млн грн (за 2017 рік комунальний перевізник статистики не подав), причому з реалізації квитків і карток за проїзд «Львівелектротранс» заробив за 2016 рік лише 49,353 млн грн… Вся решта коштів — це компенсація за перевезення пасажирів-пільговиків та дотація із бюджету… Навіть підвищення ціни проїзду до 5 грн у 2018 році не здатне істотно змінити фінансову ситуацію на підприємстві — «Львівелектротранс» залишиться глибоко збитковим підприємством.

   Отож, зрозуміло, що закупівля нових автобусів, трамваїв і тролейбусів за кредитні кошти для комунальних перевізників потребуватиме значних «вливань» із бюджету міста. І це навіть при тому, якщо буде збільшено вартість проїзду в міському транспорті. А львівський бюджет і так є дефіцитний. І перспектив швидкого зростання дохідної частини бюджету якось не видно — інвестори не поспішають створювати великі виробництва у Львові. Звідки ж братимуть кошти на обслуговування кредитів, які витратять на новий транспорт? Ясна річ, що за рахунок скорочення витрат на комунальну освіту, медицину і культуру, дорожнє будівництво… Ймовірно, що для обслуговування кредитів місту доведеться продавати комунальне майно. Прямо або приховано… Отож, через закупівлю за кредитні кошти комунального транспорту містяни ризикують попрощатися зі скверами, парками… А, можливо, навіть із школами та дитсадками…

   Чи існує інший шлях? Звичайно. Для швидкого заповнення дефіциту комунального транспорту можна придбати відносно дешевий вживаний транспорт, а далі з бюджету помалу фінансувати закупівлю нового вітчизняного транспорту. Але, здається, що для команди Садового значно важливіше пропіаритися, аніж вирішити транспортну проблему і зберегти гроші громади… Це і не дивно. Адже уже стартував виборчий процес…

   А, як казала фаворитка французького короля Людовіка XV Жанна-Антуанетта Пуассон, маркіза де Помпадур: «Після нас — хоч потоп»!
Антон ЛЯГУШКІН, голова ГО «Львів’яни за електротранспорт»

 Опубліковано : 01.08.18 | Переглядів : 2339

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Жов.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
 
Реклама