Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Царство кажанів і равликів
Царство кажанів і равликів
Чуттєві історії Свірзького замку

Свірзький замок, уперше за останні півстоліття, відчинив браму для відвідувачів та відхилив завісу у світ своїх таємниць та історій. 20 жовтня в 500-літному замку, що в селі Свірж Перемишлянського району, відкрили виставку «Замок Свірж. Генеза: не всі історії старого замку», організатори якої — Національна спілка архітекторів України та арт-центр Павла Гудімова «Я Галерея». Експозиція анонсує майбутнє перетворення замку на культурний центр як майданчик для інновацій, де відбуватимуться мистецькі, наукові, навчальні, розважальні акції. На організацію виставки, попередні дослідження будівлі та території довкола, а також на розробку програми ревіталізації та пристосування замку Український культурний фонд надав грант на суму 500 тисяч гривень.

Взимку в пивницях, а влітку — на горищах 

   У рамках грантового проекту екосистему місцевості досліджують екологи. За словами доцента кафедри зоології ЛНУ імені Івана Франка, старшого наукового співробітника Інституту екології Карпат Остапа Решетила, науковці насамперед вивчали колонію кажанів, які мешкають у замку, та проводили інвентаризацію раритетних дерев у парку: «Ми виявили 150 кажанів, це досить велика колонія. Це означає, що умови для них досить сприятливі: водойма, над якою збирається багато комах для живлення, старі дерева з дуплами. До слова, всі види кажанів на території Україні входять до Червоної книги. Тепер кажани зібралися в пивницях замку, які є аналогами природних печер. Тут більш-менш стабільний мікроклімат, щоб пережити несприятливий зимовий період. Навесні тварини переміщуються на горища, і під час планування реконструкції дахів, перекриттів треба постаратися не нашкодити кажанам». 

Весь простір — експозиційна площа 

   Національна спілка архітекторів України — головний грантоотримувач, це основна громадська організація, яка опікується замком, розповіла віце-президентка Національної спілки архітекторів України Олена Олійник: «На цьому етапі плануємо виконати попередні дослідження і розробити програму ревіталізації та пристосування замку. Ми дослідили підвали й горища, і з’ясувалося, що в них величезний потенціал, зокрема як простір для виставок. Чималий пласт можливостей відкриває територія навколо замку, тут можна проводити різні акції, навіть використовуючи поверхню озера, із залученням берегів, схилів. Важливо звести містобудівні й архітектурні дослідження разом із пам’яткоохоронними, дендрологічними, екологічними, щоб сформувати повну картину і знати, які є охоронні обмеження, які горища доцільно залишити для кажанів тощо. Ще одна цікавинка місцевості — біля озера живуть равлики. Свого часу їх завезли з Франції, вони прижилися, живуть своїм життям і можна приїжджати й спостерігати за ними. Відповідного облаштування потребує територія — паркінгу, кафе, літньої естради, туалетів. Щодо самої будівлі, то насамперед плануємо шукати кошти на ремонт даху, на який, за попередніми розрахунками, потрібен мільйон гривень».

Живий і адаптований  

   Невипадково перша виставка «Замок Свірж. Генеза» має уточнення «Не всі історії старого замку», акцентує один з кураторів мистецького проекту Павло Гудімов: «Ми не можемо сказати, що виставка розповідає всю історію Свіржа. Тому робимо перший проект у форматі поп-арту, щоб показати, що об’єкт живий, що він цікавий. Коли Володимир Мандзяк, який 35 років опікується замком і дозволив йому зберегтися, уперше показав мені його, то ми півтори години ходили і спостерігали ці надзвичайні об’єми. Я зрозумів, що ця прогулянка самодостатня. І запропонував кураторській групі не влаштовувати виставку тільки в одному приміщенні, а зробити подорож замком, дати змогу пройтися і відчути, наскільки він різний, наскільки цікавий. Попри те, що стільки часу стояв порожній, замок не справляє враження закинутого. Крім архітектурної, історичної складової, важливо також те, як зробити пристосування, адаптацію пам’ятки до сьогоднішніх культурних, туристичних умов». 

   Концепція запропонованої виставки покликана розповісти ті історії, які видалися знаковими, винятково важливими та особливо чуттєвими, зазначають організатори в анотації до експозиції: «Сотні людей творили замок і пов’язували з ним свої долі. Всіх їх найбільше пам’ятають стіни, проте деякі імена та історії залишили слід про себе на пожовклих аркушах історичних архівів. Саме вони стануть героями виставки». «Замок Свірж. Генеза» — результат творчої співпраці дослідниці замку, історикині Наталії Матлашенко, яка виявила нові факти з історії пам’ятки, художника Володимира Костирка, що «диверсифікує історичні факти, творячи цілісні образи в часовому розмаїтті» та галериста Павла Гудімова, який генерував ідеї та візії.  

Щастило на захисників 

   Замок у селі Свірж заклали у XV столітті, перша згадка про нього — 1484 рік. Сучасного вигляду набув з середини XVII століття. Упродовж століть замок не раз зазнавав руйнувань, але йому щастило на захисників. Завжди знаходився господар, який відновлював його з руїн та пожеж. «2 вересня 1914 року російська армія підпалила замок, і він дійшов до такого стану, коли більшість споруд не відновлюють, бо це надто дорого, — розповідає Наталія Матлашенко. — Але з початком XX ст. замком володіє виходець із родини французьких аристократів Роберт Ламезан де Салінс, дипломат, успішний австрійський генерал, який одружився з власницею Свіржа. Мабуть, були якісь ностальгійні родинні історії, пов’язані з його французькими маєтками. Бо в XIX ст. власники замків переселялися в міста, це було і престижніше, і зручніше. Олеський замок, який був королівським, у XIX столітті стояв із забитими вікнами і дверима. А Роберт Ламезан де Салінс дуже пишався, що живе в замку. Почав відновлення споруди перед Першою світовою, а коли після війни застав руїну, то вирішив відбудувати замок. Також відродив з європейським шиком парк: тенісні корти, конюшні з понад 50 кіньми, дві чудові оранжереї».

   У XIX столітті замок не мав постійного господаря, а майже два століття, XVII-те  і XVIII-те, Свіржем володів рід Цетнерів. Ігнатій Цетнер мав також маєтності у Львові (знаменита «Цетнерівка»). Він заклав навколо парку англійський сад. І саме Ігнатій, за припущенням дослідників, трансформував зображення лева на фасаді на грифона. Тепер вогняний грифон розміщений на логотипі Свірзького замку. У XVIII ст., коли Свіржем володів Ігнатій Цетнер, замок поступово перетворюється на палац. У той час відбувається низка трансформацій у суспільно-політичному житті, а також у приватному житті Цетнерів. Ігнатій був пов’язаний із масонами, його дружина займалася політикою, в них народилася єдина спадкоємиця — донька Анна. Наталії Матлашенко вдалося відшукати її портрет, а експозиція розповідає цікаву й чуттєву історію Анни. А також — про «Шрами на камені» радянського періоду, коли тут була школа трактористів, про оборону замку в різні періоди, про історію його повернення.

   Останній зі Свірзьких, хто володів замком перед Цетнерами, — Габріель Свірзький. Він був дідичем, дбав про свої землі, але мав особливе захоплення — антична поезія. Саме у Свіржі наприкінці XVI ст. він переклав «Георгіки» Вергілія — перший переклад Вергілія слов’янськими мовами. Під час пожежі згоріли перші три частини поеми, збереглася тільки остання. Відвідувачі експозиції можуть послухати аудіозапис перекладу. А слухаючи поезію, можна милуватися краєвидами з готичних вікон замку, а також зазирнути в замкову шпарину сусідньої кімнати і відчути стихію вогню, яка переслідувала замок. Такий прийом — «підглянути в шпарину за господарями» — використано і в інших частинах експозиції. «На стінах нема нічого, нема інтер’єрів, і з’являється «ефект відсутності», відсутності господаря, — розповіла Наталія Матлашенко. — Але хочеться вловити його присутність, тому ми використали прийом — зазирнути в замкову шпарину». 

Наталя ДУДКО, фото Анастасії ШЕВЧЕНКО 

Відвідати замок та експозицію можна з четверга по неділю, з 11:00 до 17:00, за попереднім записом за телефоном 096-721-88-68. Виставка триватиме до 25 листопада, її огляд можливий тільки з екскурсоводом. Рекомендований доброчинний внесок: для дітей — 25 грн, для дорослих — 50 грн, з бонусною кавою та частуванням — 100 грн.

 Опубліковано : 24.10.18 | Переглядів : 484

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2018
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
 
Реклама