Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Посталий із мертвих
Посталий із мертвих

Співучасник убивства викриває народного депутата

Я стежу за цією історією уже більш як 20 років. У ній така багатошаровість таємниць, що вже давно можна знімати прецікавий і наддраматичний серіал. Звичайно, не йдеться про абсолютно упереджений «кіношедевр» на кшталт продукції під назвою «Кровавая квартира», яку нашвидкуруч склепав автор «Аеропорта» і режисер Сергій Лойко, але увічнення на екрані ця кримінальна епопея справді варта… 

У червні 1997 року зникли, а фактично, були по-звірячому вбиті, завідувач відділення клінічної лікарні Львівської залізниці лікар-уролог Орест Циньовський та його зять — бізнесмен Ярослав Дрожджаль. Ці люди намагалися продати свою квартиру на вулиці Котляревського, але, на біду, доля звела їх з людиною, яка знала, скільки коштує людське життя.
   Саме громадянка Любов Кушинська і громадянин Андрій Манько 24 червня 1997 року біля села Борщовичі Пустомитівського району вбили потерпілих, щоб заволодіти квартирою на вулиці Котляревського, і зарили їхні тіла. Тривале слідство з багатьма жахливими подробицями, судовий процес, і врешті 18 лютого 2005 року — вирок: співучасникові вбивства Маньку — 15 років, організатору Кушинській — довічно.  

   Настала довга пауза, завдовжки в понад 20 років. Час від часу на телеекранах з’являлось обличчя Любові Кушинської, яка постійно заявляла про свою невинність, та, будьмо відверті, — про жінку-монстра всі почали забувати. Але — лихе не гине. 

   У лютому 2018 року Львовом поповзли чутки, що вбивцю Кушинську хочуть… помилувати!! За справу з її визволення взявся народний депутат Олександр Грановський, який з 2002 по 2006 рік був народним депутатом фракції СДПУ(о), а згодом балотувався від проросійського блоку «Не Так!». Власне саме Грановський чомусь наділив себе самого правом вирішувати хто заслуговує на довічне ув’язнення, а хто — ні. НА ЙОГО ДУМКУ, Кушинська була не винна і нізащо відсиділа за ґратами 20 років! Інших мотивацій нардеп не наводив. Я переконаний, що за Кушинську, яку в кримінальному світі Львова знали на прізвисько «Манька-облігація», нардепа просто хтось люб’язно попросив. Сам Грановський трактує свої діяння в правовій царині так: «До мене багато хто звертається за порадою. Говорити про те, що я щось вирішую, — неправильно. Я підказую, пропоную варіанти рішень, які мені спадають на думку. Я це роблю із задоволенням і нічого на цьому не заробляю. Поясню, звідки чутки, що я вирішую питання в судах. Я людям пропоную моє бачення вирішення тих чи інших ситуацій. Знаю юридичні механізми і учасників ринку, то можу запропонувати з ними зустрітися. Роблю це досить часто, тільки тому, що до мене звертаються». Хто звернувся до нього цього разу, Грановський уперто не каже, що породжує хвилю недобрих чуток. Подавати Кушинську на «помиловку» не дозволяли і НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ навіть чинні юридичні постулати. Помилувати можна людину, яка визнала свою провину. Кушинська її не визнала. Помилуваний має відбути за ґратами 25 років. Кушинська відсиділа тільки 20! Кушинська мала подати Президентові ОСОБИСТЕ прохання про помилування, але, замість неї, цей документ написав адвокат!!! Тобто, маємо повну правову сваволю, освячену тільки бажанням народного депутата Грановського випустити  вбивцю на волю. Зважаючи на появу на стороні Любові Кушинської вельми недешевого адвоката Федура — справа обростає все міцнішою шкарлупою домислів і фантазій. Відомий український журналіст Юрій Бутусов має своє тлумачення дій нардепа: «Для створення конкретних схем він отримує повноваження на управління конкретними судами, підрозділами СБУ і Генпрокуратури». 

   Як доказ невинності Кушинської було наведено низку «псевдофактів» про начебто неправильність якихось експертиз, а також для громадськості запустили фільм-псевдорозслідування Сергія Лойка (автор «Аеропорта»), який приїхав до Львова проводити «об’єктивні» зйомки з цілою знімальною групою і з… самою Кушинською в автівці, яку на той час вже випустили з-за ґрат!!! Решта аргументів громадянам пропонувалось взяти на віру. Співучасника вбивства Андрія Манька ніхто вже ні про що спитати не міг, бо він, відсидівши своє сповна, ще у 2015-16 році відійшов у кращий зі світів. 

   Я завжди знав, що «чорний ріелтор» Любов Кушинська винна. І не тільки через те, що вона була тісно пов’язана з багатьма організованими злочинними угрупованнями Львівщини. І не через те, що під час обшуку в її квартирі знайшли документи-оригінали ще на кілька помешкань мешканців Львова. І не через те, що її співмешканцями були численні правоохоронці й кримінальні авторитети — у житті всяке трапляється. І навіть не через те, що вона навіть із камери СІЗО намагалась записками примушувати людей давати брехливі свідчення у справі. Для мене найвагомішим доказом провини Кушинської став такий факт. Своєму подільнику Андрієві Маньку на прізвисько «Маня»і «Штахєта» за допомогу у вбивстві Кушинська обіцяла 10 тисяч доларів США або однокімнатну квартиру у Львові. Коли виплата обіцяного затягнулась, Манько, за даними слідства, поїхав на місце злочину, сфотографував місце поховання тіл (із гілок виклав стрілку, яка вказувала на місце власне поховання) і приніс ці фото в конверті на роботу до Кушинської, попросивши конверт передати, бо в разі незгоди «фотографії потраплять до сиріт»... Якщо б Кушинської НЕ БУЛО НА МІСЦІ ВБИВСТВА (як вона стверджувала на слідстві й торочить тепер), ТО ПРО ЩО Б ЦІ ФОТО ЇЙ ГОВОРИЛИ?!! В чому ж тоді мав полягати шантаж Андрія Манька стосовно Любові Кушинської (дівоче прізвище якої, до речі, теж Манько)?!!! 

   Але я розумів, що для доведення того, що Кушинська винна, потрібно щось вагоміше, і не припиняв уперто шукати! Численні зустрічі, дзвінки, знову зустрічі, небажання йти на контакт, загадкові паузи в спілкуванні. Але фортуна любить упертих! Колись я розповім у мемуарах, яким саме чином, вдаючись одночасно до послуг навіть відверто кримінальних структур, екс-оперів і «бездротового оповіщення», мені вдалося в одному з регіонів України відшукати того, кого всі вже давно вважали померлим, — Андрія МАНЬКА!!! Так, так, саме того, кого всі ЗМІ поховали ще кілька років тому, кого Кушинська підбила на злочин, і хто навіть після виходу з Дрогобицької «сороківки» страшенно переживав за своє життя, розуміючи, що він ЄДИНИЙ, хто може розповісти про «Маньку-облігацію» ту правду, яка вб’є всі її замисли і поховає наміри певних нардепів-«рішал» небезкорисливо випустити на волю ще цілу плеяду довічників, котрі, НА ЇХНЮ ДУМКУ, сидять невмотивовано. Як вдалося мені вмовити цю далеко не публічну людину вийти під софіти камер — це окрема розмова. Але головним спонукальним мотивом стали мої провокативні слова: «Що ж це виходить?! Ти БЕЗ НЕЇ невідомо з яких мотивів убив двох невинних людей, і тепер печать цього вбивства лежатиме тільки на тобі й твоїх дітях, а Любка залишиться святою?!!»

   У середу, 14 листопада 2018 року, в приміщенні редакції львівської газети «Ратуша» під софіти і теле- та фотокамери трохи заскочених львівських журналістів та під охороною таємничого озброєного бодігарда в балаклаві, якого редактор «Ратуші» запросив особисто, Андрій Манько безапеляційно підтвердив свою і Кушинської участь у груповому вбивстві двадцятирічної давнини львів’ян Циньовського і Дрожджаля, а свою співучасть у давньому вбивстві пояснив тим, що був неймовірно в Любов Кушинську закоханий, а вона плакала і просила допомогти, бо через неповернення коштів її можуть «запресувати». «У мене це було на емоціях, не було корисливих мотивів. Я був молодий. У неї був корисливий мотив — квартира. Я вже потім про це дізнався. Ми жили з нею як чоловік з жінкою. Вона прийшла, почала дуже сильно плакати, казала, що її вб’ють. У мене заграли емоції. Я вважав, що це моя жінка, і пішов за нею», — повідомив гість редакції. На думку А.Манька, чутки про його смерть у в’язниці були запущені умисно. «Вона боїться, що я можу підтвердити, що і як було, що вона справді була зі мною під час вчинення вбивства»,  — додав Манько. Він зізнався, що після виходу з-за ґрат Дрогобицької ВТК у 2013-му році вже завів сім’ю і в нього народилися діти, був вельми подивований тим, що нардеп Олександр Грановський зустрічав нині вже «невинну» співучасницю групового вбивства квітами. Чутки, які розпустили про смерть Андрія Манька багато українських ЗМІ, екс-Манько (він кардинально змінив не тільки місце свого проживання, а й прізвище), пояснив присутнім львівським журналістам тим, що тривалий час хворів на важку форму туберкульозу, яким заразився за ґратами. Всі присутні на брифінгу працівники медіа зрозуміли: власне, якщо Любов Кушинска невинна, то з якої радості екс-Манькові здалося вбивати двох Циньовського і Дрожджаля — це взагалі не осягнути нікому, окрім фантазера і людинолюба пана Грановського. Адже майбутні жертви особисто Андрієві Маньку жодних грошей не давали, не погрожували і нічого в нього не вимагали! 

   Ходять чутки, що справа визволення з-за ґрат Кушинської — це лише пробний камінь, услід за яким на підпис до Президента України буде запущено ще й «справу замаху на львівського підприємця Романа Федишина», який було скоєно 26 жовтня 2006 року. Нагадаємо, тоді внаслідок підриву автомобіля співвласника ринку «Шувар» Романа Федишина загинула стороння особа — школярка Марія Куцинда.
   Справа Кушинської ще, поза всяким сумнівом, матиме якийсь подальший вислід, бо як писала багато років тому в своїй доповідній одна з наглядачок Львівського СІЗО: «Любов Кушинська — особа надзвичайно мстива, віроломна, образ не забуває, і стверджує, що вона ще всім усе пригадає»…
Микола САВЕЛЬЄВ

 Опубліковано : 14.11.18 | Переглядів : 993

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Гру.2018»
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
 
Реклама