Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Ми — мішені медіа-маніпуляцій

Ми — мішені медіа-маніпуляцій

Часто емоціями, які керують нами, вже хтось керує. Вони не є нашою природною реакцією на якусь дію, це чиясь заздалегідь запланована «акція». Це не ми гарні актори, це витончена режисура маніпулятора. Сенсаційні заголовки, опитування, замовчування — маніпуляції, на гачок яких щодня потрапляють десятки читачів, глядачів. Саме у ЗМІ на електораті, який вважає себе вдумливим і критичним, застосовують найдієвіші маніпулятивні технології. Оминути їх не вдасться, а от спробувати розпізнати та захиститись від них можна. З’ясувати, що це за величне явище — маніпуляції, «Ратуші» допомогла Альона Романюк, редакторка інформаційної кампанії «По той бік новин», комунікаційна менеджерка Інституту розвитку регіональної преси.


Маніпулятивні технології у ЗМІ

   — Потрібно розуміти, що ЗМІ певною мірою конструюють реальність, — каже моя співрозмовниця. — Ви читаєте та дивитеся ті новини, які «відбирають» журналісти та редактори. Звідси виникає перший спосіб маніпулювання: це інформаційна тиша. Наприклад, замовчування певної ситуації або теми. Схожа технологія — це однобоке висвітлення теми. ЗМІ можуть створювати ілюзію об’єктивності, а насправді подавати аргументи лише однієї сторони, або висвітлювати тему однобічно і упускати (спеціально або ні) інші аргументи та факти.

Відволікання уваги

   Коли якась із тем непопулярна або навпаки, має великий попит у суспільстві, через ЗМІ можуть запустити іншу тему, яка відволіче на себе увагу аудиторії. Переважно це щось, що викликає емоції. Наприклад, кейс із Наталією Бурейко одразу після вбивства Каті Гандзюк. Замовна історія, яка, з одного боку, відволікла увагу від теми, яку всі обговорювали. З іншого боку, — дискредитувала високопосадовців Нацполіції та НАБУ.

Підміна понять

   Явище пояснюють абсолютно неправдивими фактами або фактами, вирваними з контексту. Наприклад, маніпуляція про те, що медреформа робить медицину платною. Кілька ЗМІ публікували прейскурант на медичні послуги. Такі розрахунки справді були, проте вони стосувалися внутрішньої роботи, тобто скільки така послуга обходиться державі. За ці послуги Національна служба здоров’я сплачувала б лікарням. Пацієнти ці послуги й далі отримуватимуть безкоштовно.

Підміна фактів та оцінні судження

   Один із найбільш поширених прийомів. У мітингу взяли участь 300 людей — це факт (але треба зважати, що він може бути спотворений). Для порівняння: на мітинг прийшла сила-силенна людей. Сила-силенна — це оцінне судження. Інший приклад: «Кожен із нас відчуває, як зріс рівень корупції в Україні за цієї злочинної влади». Якщо рівень корупції зріс, потрібно конкретне дослідження. Якщо кожен із нас відчуває — теж потрібне відповідне дослідження, якщо це не авторська колонка.

Хибна аргументація

   Це прогнози експертів, які відірвані від життя, рейтинги та дослідження, які не є репрезентативними. Наприклад, кожне ЗМІ створює свій рейтинг кандидатів у президенти. Проте ці рейтинги часто не більше, аніж опитування телеканалу, які не показують нічого, окрім позиції власника ЗМІ.

Маніпулювання заголовками

   7 із 10 людей читають лише заголовок і не читають текст новини. Трапляється, що ЗМІ у заголовку пишуть одну інформацію (спотворену), а текст новини — базується на фактах.

Емоційність

у текстах/відео

   Журналісти повинні бути неупередженими. Емоційно забарвлена лексика покликана створити певне враження: «сором який», «страшно подумати», «розкольники прийшли цілим миром до церкви» і т.д.

   Бувають також фейки та повністю неправдиві повідомлення, які спеціально або випадково запускають ЗМІ. Переважно йдеться про так звані «сайти-сміттярки», які в гонитві за трафіком готові публікувати будь-яку інформацію, спеціально надаючи їй сенсаційності.

   Це не вичерпний перелік маніпулятивних технологій, адже їх кілька десятків. Усі вони спрямовані на створення певної суспільної думки та формування певних поглядів.

Критичне мислення

   Критичне мислення допомагає не піддаватися на інформаційні вкиди, аналізувати повідомлення, робити висновки і протистояти нав’язуванню певних поглядів. Переважно люди звикли довіряти всьому, що бачать у ЗМІ. Особливо впливу піддається старше покоління. Ми часто можемо чути від бабусь та дідусів: «Це ж у газеті написали». А те, що це передвиборна агітка, яка не має реєстрації, і там можуть публікувати, що завгодно, — на жаль, вони не завжди розуміють.

Як розпізнати загрозу маніпулювання?

   Маніпуляції часто спрямовані на наші емоції. Перше правило: якщо новина викликає емоції — обурення, злість, страх — потрібно зупинитися і подумати, чи справді таке могло трапитися. Такі повідомлення людині краще відкласти і повернутися до них за годину-дві, коли вона заспокоїться. Друге правило: шукати першоджерело. ЗМІ переважно лише ретранслюють інформацію. Слова Президента, офіційні сайти органів влади, дослідження — це завжди спосіб перевірити інформацію. В одному зі сюжетів центрального телеканалу журналісти у фейковій новині послалися на «англомовні сайти». Англомовні сайти — це не джерело інформації. Сайт NASA — офіційне джерело. Сайт  Єврокомісії — офіційне джерело. Конкретне іноземне ЗМІ — теж джерело, але інформацію інших ЗМІ потрібно перевіряти.

Потенціал виборчих технологій у ЗМІ

   Потрібно розуміти, що значна більшість ЗМІ в Україні комусь належить. Власник має неабиякий вплив на редакційну політику, позиції, з яких висвітлюють ті чи інші питання, а також на те, кого запрошують з експертів та загалом — які теми коментують, а які ігнорують.

   Перед виборами буде засилля джинси — прихованої політичної реклами у вигляді редакторських та журналістських матеріалів. Фактично, це агітаційні піар-матеріали без позначки «на правах реклами». Довіра до таких статей або сюжетів значно вища, аніж до рекламних.

   Окремо дуже багато маніпуляцій із рейтингами та опитуваннями. Певні ЗМІ будуть занижувати рейтинг одних кандидатів і завищувати позиції інших, вносити до рейтингів малопрохідних і технічних кандидатів.

   Будуть також так звані «заказушні» матеріали проти кандидатів — те, що всі називають «чорним піаром».

   Важливо розуміти, що перед виборами постійно використовуватимуть технологію напівправди: коли на правдивий інформаційний привід нашаровуватимуть брехню і таким чином спотворюватимуть інформацію. Загалом порада одна: думати й аналізувати інформацію, не вірити всьому, що пишуть і говорять, а також стежити за емоціями.

Анастасія ШЕВЧЕНКО

 Опубліковано : 31.01.19 | Переглядів : 1060

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Сер.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
 
Реклама