Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Ті, що нами керують
Ті, що нами керують

  Радість, злість, сум… Щодня ми переживаємо різні події, спілкуємось із людьми, реагуємо на ситуації саме завдяки емоціям. Здається, вони керують нами, адже іноді ми не можемо впливати на свій емоційний стан, стримати себе. Що таке EQ, і у чому полягає сила емоцій, «Ратуші» розповіла сімейний та дитячий психолог, психотерапевт Богдана ЯНКІВ.

Що за звір — EQ?
   Емоційний інтелект (EQ) — наша здатність відчувати, розуміти, розрізняти насамперед свої емоції та емоції інших людей. Наприклад, є людина, яка не дуже розуміє свої емоційні стани з огляду на її виховання. Скажімо, емоції були приглушені батьками чи вчителями у школі, як-от: «Тобі не можна плакати, ти ж хлопчик». «Причиною, чому деякі дорослі люди сформували в собі «заборону» емоцій, можуть бути також різні обставини у підлітковому, юному віці: переїзди, травматичні події, наприклад, загибель друга, насилля, ДТП. Це життя, через силу обставин психіка кожної людини реагує по-різному. Це залежить від індивідуальних особливостей, перш за все від типу особистості, характеру, темпераменту і від того, наскільки людина «загартована» життям», — каже Богдана Янків.

   Я — суспільство!
   Як ми розуміємо свої емоції, так ми розуміємо й емоції іншої людини: чи вона просто заглибилась у себе, чи вона справді образилась на щось. Потрібно тямити, чи відповідає міміка тому, що відбулось і відбувається, тобто відстежувати ланцюжок: «те, що я бачу зараз (у діях, в словах)» і «те, що було до того». На будь-що насупити брови (якщо вони опущені до середини — ознака гніву) недоречно. Кожна наша міміка «грає», але у сукупності це — наш емоційний стан.
   Є і приглушені, заборонені (батьками, самою ж людиною, себто «я сильна») емоції. Всі ми — істоти соціальні, наше соціальне середовище формує нас. Середовище накладає штампи. Особливо школа, адже дитина навчається там11 років, з цього навчального року — вже 12. Це великий шматок життя, з 6-7-річного віку. У школі (зокрема молодшій) важливий вплив учителя, адже дитина спостерігає: «чи вона мене похвалила», «чи побачила, що я зробив», «як вона презентує мене всьому класу». Це впливатиме на весь клас, адже діти бачитимуть, як поважна особа — вчителька — ставиться до певної дитини. Тому добре ставлення першої вчительки важливе для формування особистості дитини. Дітям емоційно, фізично важко у школі, адже їх всього треба навчити.
   Тож серед найважливіших чинників, які впливають на емоції та формування емоційного інтелекту людини — сім’я, школа. Може бути розуміння та підтримка у родині, а дискомфорт у школі, й навпаки. Домівка має бути безпечним середовищем, у яке завжди може повернутись дитина, попросити захисту, поради і «пригорнутись». Далі школа накладає стереотипи. А вже в підлітковому віці на особу впливає не школа, а однолітки в процесі комунікації.

Емоції — під забороною!
   Є люди, які намагаються обмежувати свої душевні переживання, налаштовують себе: «Я сильна/сильний». На питання, чи треба стримувати свої емоції, співрозмовниця відповіла, що стримувати, пригнічувати емоції — не корисно для організму. Адже таким чином ми свідомо забороняємо собі радіти, сумувати, коли хочеться. Коли вам щось не подобається, про це також можна сказати. Важливо висловлювати свою думку. Особливо якщо це стосується бізнесу, адже таким чином ви можете запобігти якимсь наслідкам.
   Якщо вам подобається співрозмовник (у спілкуванні), чому б це не показати своєю мімікою, жестами. Коли ми даруємо радість, то вона повертається, або хоча б нам легше від того, що ми подарували часточку добра.
   На запитання, чи свідчить вияв будь-яких негативних емоцій про слабкість і нездатність досягати успіху, Богдана Янків зазначила: «Якось прочитала таку цитату: «Песиміст бачить темний тунель, оптиміст — світло в кінці тунелю, а машиніст, який їде, бачить двох осіб, які стоять на рейках (сміється. — Авт.)». Людина, яка мислить позитивно, у разі невдачі падатиме, вставатиме, але пробуватиме знову досягти мети. Натомість якщо у песиміста один раз не вийде щось зробити, невідомо, чи спробує він ще раз. Такий вибір — відображення усталеного порядку речей, які були закладені в процесі виховання, змалечку. Якщо до дитини ставились песимістично, відповідно, і вона так ставитиметься до світу вже у дорослому віці.

Три типажі — три реакції
   Всіх людей можна поділити на три типажі, залежно від їхнього сприйняття емоціями інших людей або себе. Перший — мені добре емоційно реагувати, і це мій стиль життя, адже мені так зручно. Другий тип — інтелектуали, вони аналізуватимуть ситуацію, думатимуть, чи правильно вчинили, себто: треба було тоді засміятись чи за 5 хвилин. У людей цього типу більше болить голова, бо вони забагато думають, витісняючи емоції, їм їх бракує. Третій тип — тілесний, коли тіло реагує на якусь ситуацію, як-от мороз по шкірі й т.д. Третій тип досить цікавий, адже ці люди реагують на ситуації: то шлунок болить, то хребет у важкі періоди життя, то прояви на шкірі.

SOS: з емоціями — правильно!
   За словами співбесідниці, у психології емоції не розрізняються на позитивні та негативні, адже реагування індивіда агресією, злістю, пригніченістю в той момент, коли цього хочеться і коли людина справді переживає ці почуття, також важливе. Коли хочеться плакати — треба поплакати, наприклад, за людиною, якої не стало. Всі живі люди і мають право на вивільнення своїх емоцій. А от вже як саме людина проявляє емоції — інша справа, адже є конструктивна поведінка (коли ми прояснюємо, аналізуємо емоції й те, чому вони виникають) та деструктивна (коли емоції злості, агресії, виливаються на когось, на живу істоту — людей, тварин, переважно на слабших, беззахисних, тих, хто не може дати відсіч).
   Богдана Янків запропонувала зимовий варіант «роботи» з емоціями: «Коли є сніг у парку, у дворах, можна вийти зі сім’єю, наліпити купу сніжок і влаштувати снігові баталії. При цьому ви можете казати про те, що вам не подобається, що вас пригнітило чи розізлило. Влучили ви у людину сніжкою чи ні — неважливо. Так за допомогою гри ви скинете негативні емоції, але у позитивному ключі. Ви відчуєте моральне, психологічне, фізіологічне полегшення. Якщо немає снігу, можна зім’яти аркуш паперу і зробити це вдома».
   Така «розрядка» потрібна, методів є багато, адже накопичення емоцій може призвести до руйнівної поведінки, стану людини. Скажімо, на роботі може бути наче все добре, а от удома, як то кажуть, «накипіло». Наприклад, жінка трошки не так поставила тарілку — і вже вибух емоцій. Цей вибух може бути і внутрішній — тоді людина страждатиме від соматичних захворювань і т.д. За словами психологині, варто розуміти, що всі емоції потрібні, бо коли у нас є лише радість і немає смутку, ми тоді не розуміємо, як нам добре у радісні хвилини. Коли все збалансовано, людина відчуває себе живою. Емоційно переживати — означає бути в цей момент, тут і зараз.


Анастасія ШЕВЧЕНКО
 Опубліковано : 05.02.19 | Переглядів : 550

Читайте також:
Обличчя номера

Oblyccja.jpg">

Завантажити номер

 
Календар
« Кві.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
 
Реклама