Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Володарка мозку: прокрастинація

Володарка мозку: прокрастинація

Невідома сила змушує нас відкладати справи на потім, проганяє наше натхнення та музу — і володарює, править нашим мозком та тілом. Дедлайни горять, ви хвилюєтесь, що геть зовсім нічого не встигаєте, звинувачуєте себе, порушується сон. Що ж спричинило такі наслідки?

Лінь чи вимога мозку?
   «Гей, ледащо, час працювати!», — можемо почути від ближніх своїх. «Я прокрастиную!», — відповідаємо ми. Приблизно такий діалог може зав’язатись. Сімейний та дитячий психолог, психотерапевт Богдана Янків пояснила «Ратуші», що таке прокрастинація і як із нею боротись.
   Прокрастинація — психологічний стан, за якого людина схильна відкладати неприємні завдання на потім, при цьому простежується тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат. Натомість лінь — це стан, коли ви нічого не хочете робити і ні про що не думаєте, лежите, граєте в ігри, тощо. «Прокрастинація — це зайнятість мозку у невизначеності, дедлайни горять, ви думаєте про те, що певну справу таки треба зробити, але відкладаєте, уникаєте вирішення певної справи. Коли маленька дитина починає ходити, то вона падає 50 разів, але все одно намагається вставати далі. Дитина ж не каже: «Ну, добре, оскільки не виходить ходити, повзатиму» (сміється. — Авт.). Так, прокрастинація — це систематичне відкладання справ, які потім помалу можна виконати. Глобальні питання, які ви за день чи тиждень виконати не зможете, треба розбити на блоки — тижні. Щодня впродовж «розбитого» відведеного періоду варто приділяти час на цю справу. Загалом кажучи, це маленький крок для досягнення великої мети, — розповідає Богдана Янків. — Багато дрібних справ нашаровуються, і ми не встигаємо виконати абсолютно все. Бажання знижується, емоції приглушені. У стані прокрастинації мозок людини не відпочиває, адже людина постійно думає про те, що їй треба зробити. Крім того, може виникати порушення сну, хвилювання, адже коли багато справ, людині здається, що вона зовсім нічого не встигає».

Боротьба з прокрастинацією
   «Для боротьби з прокрастинацією, пропоную виписати на аркуш усі справи, які ви мусите виконати. Пронумеруйте ті, які треба зробити насамперед. Починайте з дрібних, які швидко можна виконати, позакривати їх, які легші за фізичним навантаженням, з фінансового боку, щоб похвалити себе і забути. До слова, похвала притаманна сангвінікам. Коли дрібні справи закриті, беріться до середніх справ і добирайтесь до більших, на виконання яких вам потрібен тривалий час, зусилля. Коли тримаєш справи лише у голові, складається враження, що їх сила-силенна, а коли їх виписати на аркуш, то вже ніби й не так багато, як здавалось.
   Виписавши справи, треба визначити пріоритети (важливість, терміновість). Важливо також спробувати знайти можливі причини, які не давали довести справи до кінця. Між виконанням справ робіть перерви.
   Так, завдяки поступовому виконанню запланованого, налагоджується робота мозку людини, відрегульовується внутрішній годинник, емоційність, унормовується сон, поліпшується настрій. Крім того, коли людина досягає певної мети, у неї з’являється натхнення на виконання інших справ.


Анастасія ШЕВЧЕНКО


А чи знаєте ви?
   Вважається, що вперше історичний аналіз феномену прокрастинації був зроблений у 1992 році, в роботі Ноаха Мілграма «Прокрастинація: хвороба сучасності», а широкі наукові дискусії про цей феномен почалися двадцятьма роками раніше. Проте на згадки про прокрастинацію й опис цього явища можна натрапити набагато раніше, зокрема в роботах часів розквіту індустріальної революції в середині XVIII століття і в Оксфордському словнику 1548 року. Більш глибокі історичні дослідження показали, що ще римський консул Марк Туллій Цицерон в 40 році до н. е. скаржився на прояви прокрастинації у вищих колах влади; 400 роками раніше Фукідід, афінський полководець, який виступав проти спартанців, говорив, що прокрастинація — риса характеру, корисна тільки у разі очікування початку війни; Гесіод, грецький поет, в 800 році до н. е. пише про «відкладання справ на завтра». Підкреслимо, що сучасні дослідники не вважають прокрастинацію винятково негативним явищем, усе частіше звертаючи увагу на її корисність.

 Опубліковано : 13.02.19 | Переглядів : 730

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лип.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
 
Реклама