Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Вояки АТО: черга ілюзій?

Вояки АТО: черга ілюзій?

Ви заходите в магазин, берете необхідні продукти, стаєте в чергу в надії придбати їх. Згодом помічаєте, що черга не просувається і навряд чи просунеться найближчим часом. Продукти Вам конче потрібні, вас постійно запевняють, що скоро ви зможете їх купити. Тільки ще треба трошки постояти. Кілька десятиліть Ваш час спливає, а черга не рухається… ВЗАГАЛІ.

   Повернувшись із зони бойових дій у Львів, через погані житлові умови, він став на квартирну чергу у Львівській міській раді як учасник АТО. Разом із сім’єю мешкає в двокімнатній квартирі, житлова площа якої  30,7 м кв. Фактично, у помешканні проживає 10 осіб. З 7 листопада 2014 року у квартирній черзі він — 19-й. Минув рік-другий очікувань, у списку — 19-й. 2019 рік — все ще 19-й!!! Десятки звернень до міської влади, мера Садового, нардепів, результат — купа відписок та обіцянок посприяти, результату ж — нуль.
   Львів’янин, старший солдат, ветеран військової служби Ігор Стадницький, який воював у складі 24-ї механізованої бригади 2-го батальйону зенітно-артилерійського взводу і пройшов Ізваринський котел, просто втомився чекати на будь-який поступ в отриманні омріяної квартири. Військовослужбовець звернувся до «Ратуші», аби розказати свою історію, бо він такий не один. Але чи є сенс чекати?
   «Я став на квартирну чергу у 2014 році, демобілізувався у червні 2015-го. Наразі стоїть гостре квартирне питання, за понад 4 роки черга так і не зрушилась із місця. Вже маю цукровий діабет через нерви з житлом. Знаю, у 2018 році давали квартири в будинку на вул. Богдана Хмельницького, 230-а. Мені також обіцяли дати у цьому будинку помешкання, казали, що отримаю квартиру й на вул. Під Голоском, 22, — розказує «Ратуші» пан Ігор.
   Чоловік показує нам документи — звернення до народного депутата України Богдана Дубневича, заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства Сергія Бабака, Львівського міського голови Андрія Садового, до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій, до Андрія Парубія. Відповіді не забарились, та результат усе ще нульовий…
   «Це проблема не лише Львова, а й всеукраїнська. Вважаю, це питання треба порушувати, не мовчати, адже від різних інстанцій багато відповідей, відписок, що у м. Львові все зайнято, але все нові ділянки забудовуються. У Львові за останні п’ять років будівництво збільшилось на 300 %», — вважає співрозмовець.

Кому квартири? І за що?
   Тільки факти. У 2018 році 42 бійці АТО отримали квартири у будинку на вул. Під Голоском, 22; у будинку № 230-а (на фото) на вул. Б. Хмельницького дістали помешкання  45 сімей, серед яких 18 учасників бойових дій у зоні АТО.
   Як атовець, Ігор Стадницький має право на першочергове забезпечення житлом. Чому за 4 роки військовослужбовець у черзі так і не просунувся вперед, попри те, що у місті звели два будинки, де у 2018 році атовці таки отримали омріяні квадратні метри? Хто ж став власником квартир за цими адресами? А головне питання — скільки квартир отримають учасники АТО у новобудовах та чи отримають взагалі? На ці запитання «Ратуші» дала відповідь заступниця начальника управління житлового господарства, начальник відділу з зарахування на облік та закріплення житла ЛМР Галина МАЗУР.
   За словами пані Галини, у Львівській міськраді є загальна квартирна черга, в якій налічується близько 27 тисяч осіб, у цій черзі — й 2570 учасників АТО. Із загального списку виокремлено списки на позачергове (визначено терміни отримання житла для учасників бойових дій у зоні АТО, які зазнали поранення та контузії, — їх мають забезпечити житлом упродовж двох років) та першочергове (особи, яким мають надати житло до року, бо вони не лише брали участь у зоні АТО, а й мають інвалідність) отримання житла.
   «Якщо брати учасників АТО, вони мають стояти на загальній черзі та бути внесені до першочергового або позачергового списку на отримання житла. Коли було розподілення квартир за адресою: вул. Під Голоском, 22, було 9 учасників АТО, які мали пільгу, як особи з числа дітей-сиріт. Навіть без участі в АТО вони мали право отримати житло поза чергою. Всі, хто має право отримати житло, стоять у загальній квартирній черзі. У першочерговому порядку надання житла — категорії, які мають право на отримання житла поза чергою, крім 3-ї групи інвалідності. Люди з 3-ю групою інвалідності ні в державні, ні в міські програми не внесені. Тобто, інваліди 3-ї групи мали можливість отримати житло ЛИШЕ у будинку на вул. Б. Хмельницького, 230-а. На вул. Під Голоском люди отримали квартири за нашою програмою № 4520, а про виділення квартир у будинку за адресою: вул. Б. Хмельницького, 230-а рішення ухвалила Громадська комісія  при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій (при ЛМР), — пояснює Галина Мазур. — Тобто, загальний список і не може рухатись, адже люди, які отримали квартири, стояли у списку на позачергове отримання житла. Сказати сьогодні, що ми надавали учасникам АТО квартири і список не рухається, ми не можемо, адже учасники АТО, які користуються правом на першочергове отримання, житла не отримували, його отримували лише позачерговики».
   Виникає логічне, на нашу думку, запитання: чи не доцільно зробити впорядковану квартирну чергу САМЕ для учасників бойових дій у зоні АТО? Хоча, з іншого боку — НАВІЩО, якщо ті, хто стоїть роками у загальній, і в окремій марно очікуватимуть настання своєї черги, яка, дивімося правді в очі, навряд чи зрушиться??!

2019: гарних новин не буде
   На головне запитання, чи передбачено у 2019 році учасникам бойових дій у зоні АТО надати житло, Галина Мазур відповіла: «На цей рік немає передбачених коштів на будівництво житла, можливості надати житло учасникам АТО теж нема. У Львові багато новобудов, багатоповерхівок, і в них також не передбачено для атовців квартир. У 2008 році, для збереження будівельної індустрії, було скасовано норму, згідно з якою забудовники зобов’язувались віддавати місту 5-10 % квартир у кожному новому будинку. Коли певні відсотки квартир надходили у розпорядження міста впродовж року, було легше вирішувати питання, як забезпечити людей житлом. Тепер же законодавством місту заборонено вимагати від забудовника відсоток житла. Шкода, адже у місті зводять багато житлових багатоповерхівок, навіть якщо з кожного будинку надати людям по квартирі, це б вже кількісно вирішувало багато питань».
   Галина Мазур також зазначила, що в ЛМР, у рамках співпраці з фондом молодіжного кредитування, є програма, завдяки якій минулого року 4 учасники бойових дій у зоні АТО отримали кредит як молоді сім’ї, цьогоріч також є такі звернення. 
   Можна зробити висновок, що, загалом, атовцям у 2019 році взагалі не варто очікувати і розраховувати на отримання квартир… Ситуація Ігоря Стадницького, який звернувся до «Ратуші», не є одинарною, таких історій тисячі, це системна проблема, вирішити яку можна лише «в корені». Питання питань: навіщо  давати людям примарну надію на отримання житла, якщо можливості його надати у міста просто НЕМАЄ?!

Тому — дала, тому — не дала…
   На думку юриста Миколи Климишина, квартирні черги — засіб маніпулювання. «Квартирні черги є засобом маніпулювання з боку міської влади, адже рішення ставиться на виконком, одним людям надають житло, іншим — ні. Завжди можна сказати, що «заслуги» певної людини не врахували. Для того, аби мінімізувати нарікання громадян на міську раду, було створено громадську комісію при Центрі надання допомоги учасникам бойових дій у Львові (при ЛМР). Це створює видимість доступу громади до процесу вибору та надання квартир військовослужбовцям… Хоча, якщо проаналізувати останні рішення виконкому про надання атовцям житла, бачимо, що вони цілком логічні. Водночас, черга рухається лише для позачерговиків, а квартирна черга для звичайних учасників бойових дій у зоні АТО (мовиться про тих, хто не зазнав поранення, не є інвалідами і т.д.) рік у рік не просувається, лише збільшується», — каже Микола Климишин.

Квартирна черга — радянський рудимент
   Прокоментував «Ратуші» ситуацію з чергами і керівник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України, член житлової комісії Львівського гарнізону Олександр ПОРОНЮК. «Чи є черги на житло у польському війську, словацькому, американському? В Україні квартирні черги — це рудимент радянської влади. Уявіть: людина отримує квартиру у Старичах за 10 тисяч, така сама  квартира у Львові коштуватиме 50-60 тисяч, у Києві 100-150 тисяч. Чи буде при цьому дотримано соціальної справедливості? У моєму розумінні. все має бути монетизовано, — вважає пан Олександр. — Людина служить — може взяти собі кредит, вона матиме змогу цілеспрямовано вкладати свої кошти, модернізувати житло, а тепер людина чекає впродовж довгого часу на квартиру, і незрозуміло, чи взагалі її отримає. Треба віддати належне хлопцям, які у першій хвилі мобілізації прийшли у міську раду з вимогою, аби їм виділили житло або компенсували кошти. Є шалена прогалина і у законодавстві. Виходить так, що одна особа отримує квартиру, модернізує її, отримує ще й грошову компенсацію від ЛМР, інша ж не отримує нічого ні в межах Львова, ні в межах області. Люди, які пережили обстріли «Градами», «Ураганами», цінують життя, і надто гостро реагують на несправедливість».

Черги буде скасовано?
   Експерти Незалежного актикорупційного комітету у сфері оборони (НАКО) опублікували дослідження «Неефективне управління і корупція у системі житлового забезпечення Міноборони», в якому проаналізували корупційні ризики. «Понад 47 тисяч родин українських військовослужбовців очікують на отримання житла. Це спричинено тим, що в Україні далі діє застаріла система житлового забезпечення військовослужбовців, рисами якої є бюрократія, непрозорість та корупційні практики. Чинна система забезпечення житлом військовослужбовців ЗСУ регулюється Житловим кодексом та законодавчими актами, соціальна основа яких розроблена ще за радянських часів, — мовиться у дослідженні. — Аналіз періоду з 2006 по 2016 рр. показав брак суттєвих зрушень у ситуації з чергами. У середньому система спромоглася задовольнити потреби не більш ніж 5 % родин військовослужбовців, що стоять у черзі, або 1 % усіх військовослужбовців ЗСУ. Якщо темпи зменшення черги, підходи до управління системою, рівень фінансування залишатимуться незмінними, закриття черги триватиме понад 600 років». Для закриття потреб 46116 родин, що очікують на поліпшення житлових умов у 2018 році, потрібно близько 54 млрд грн.
   НАКО пропонує Міноборони насамперед провести аудит нинішньої черги, вилучити з неї тих, хто не має законних підстав там перебувати, максимально автоматизувати керування чергою, щоб зменшити кількість персоналу, який її обслуговує, та зробити процес розподілу житла прозорим. Після цього експерти пропонують скасувати чергу взагалі, лише тоді держава перестане накопичувати зобов’язання, які неможливо реалізувати.

Перспективи — невтішні…
   Відділ роботи з громадянами та доступу до публічної інформації Департаменту інформаційно-організаційної роботи та контролю Міністерства оборони України повідомляє: «Переліком житлових об’єктів, які передбачено фінансувати у 2019 році за рахунок коштів бюджетної програми КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців ЗСУ», затвердженим наказом Міністра оборони України від 22.03.2019 № 123, у 2019 році заплановано отримати 639 квартир, у тому числі у Волинській області — 69 квартир, Дніпропетровській області — 7 квартир, Івано-Франківській — 45, Київській — 188, Миколаївській — 29, Одеській — 5, Харківській — 68, Черкаській — 90, Чернігівській — 37 квартир, придбання на вторинному ринку — 101 квартиру». Так, бачимо, що у списку Львівської області нема взагалі.

Анастасія ШЕВЧЕНКО

 Опубліковано : 10.04.19 | Переглядів : 1387

Читайте також:
Обличчя номера

Oblyccja.jpg">

Завантажити номер

 
Календар
« Чер.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
 
Реклама