Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
День музеїв та ювілеї Золочівського замку

День музеїв та ювілеї Золочівського замку

Цьогоріч Міжнародний день музеїв у Золочівському замку запам’ятався не лише безкоштовним входом для відвідувачів. Музейники чи не зі всіх відділів Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького з’їхались сюди на науково-практичну конференцію «Золочівський замок: минуле і сучасні перспективи». Таким чином відсвяткували не лише День музеїв, а й ще дві дати — 15 років з часу відкриття Музею східних мистецтв і 10 років, відколи запрацював замковий Великий палац. 

В рамках заходу відкрили виставку картин народного художника Володимира Слєпченка, філателістичну експозицію «Нобелівська премія: українська проекція», а також погасили спеціальний поштовий конверт та марку, випущені спеціально для цієї оказії. «Потрібно не тільки Львів робити центром наукового чи громадського життя, але також і наші філії, замки. Цього року ми робимо конференцію в Золочеві, наступного року це може бути і в Олеську», — сказав генеральний директор галереї мистецтв Тарас Возняк у вітальному слові, що передувало власне доповідям учасників конференції.

Китайський палац постав... з оборонної вежі
   Завідувачка відділу «Музей східного мистецтва» Тетяна Олейнікова озвучила несподівану для багатьох інформацію про історію спорудження Китайського палацу в Золочівському замку, зокрема йдеться про ротонду (центральну, круглу в діаметрі частину Китайського палацу). За її словами, аналіз історичних документів, а саме актів та привілеїв міста Золочева, а також прискіпливий огляд споруди дають підстави стверджувати, що ротонда Китайського палацу — не що інше, як перебудована вежа старої фортеці Гурків, на місці якого Собєські згодом звели сучасний замок. Так, ротонда в плані має форму неправильного еліпса, товщина її стін — один метр. «Крім того, одразу при вході ми бачимо чотири каміни і зовсім нефункціональні з погляду обивателя ніші. Щоб розкрити цю таємницю, подивимося на планування середньовічної вежі, і бачимо, що зазвичай вежа складалася з кількох поверхів, на першому поверсі тримали реманент, якісь запаси. Другий поверх був житловим, і дуже легко тепер пояснити використання камінів. Система опалювання в середньовіччі була такою, що на першому поверсі були каміни, і через димові проходи тепле повітря проходило на другий поверх, і обігрівалася повністю мешкальна частина». Верхній ярус вежі був оборонним. «Очевидно, Собєський перебудував цю вежу під палацик, зруйнував згори оборонну галерею і замінив її попросту дахом», — переконана доповідачка.
   Музей східних культур, що розташований у Китайському палаці, поповнюється новими експонатами, останніми роками він став більш інтерактивним, тут проводять інсталяції, майстер-класи, — розповіла старший науковий працівник відділу «Музей східного мистецтва» Тереза Галас. За час існування музею на другому поверсі ротонди проведено 12 чайних церемоній.

У замку могли штампувати ліки?
   Золочівський замок свого часу, до реставрації, міг стати філіалом Львівської фармацевтичної компанії, — здивувала присутніх завідувачка відділу «Музей Великий палац Золочівського замку» Наталія Дзядик. Розглядали його також як філію науково-дослідного інституту. «Але на заваді цим планам став архітектор Андрій Шуляр, який заборонив будь-які перебудови в замку. А секретар райкому Данилюк наполягав, щоб Возницький взяв на реставрацію замок і перетворив на музей. 1986 року замок переданий Львівській галереї мистецтв», — розповіла пані Наталія, а також оповіла про замкову реставраційну епопею, до якої долучилися скульптори, художники, волонтери і меценати.

Обранці часу
   Виставку картин народного художника Володимира Слєпченка відкривала його донька Марія, яка є, до речі, настоятелькою монастиря ордену редемптористів. «Більшість картин на виставці – портрети зі серії «Обрані часом». Татова творчість базується на людській особі, він — портретист. Навіть тоді, коли він робить якісь багатофігурні композиції, то все одно акцент йде на обличчя, через яке тато передає стан душі, а саме — через очі», — каже сестра Марія й додає: техніка «арт-лайн», яку винайшов і в якій творить її батько, суголосна нашій електронній, «піксельній» добі, швидкоплинності часу.
   А в сусідній замковій залі відкрили філателістичу експозицію «Нобелівська премія: українська проекція» з колекції марок, поштових листівок тернопільського філателіста Юрія Ковалькова. Уродженців України серед нобелівських лауреатів з України є щонайменше шість, серед них мікробіолог Ілля Мечников, біохімік Зельман Ваксман, фізик Жорж Шарпак, письменниця Світлана Алексієвич. Але особливо цікавою, в контексті локації відкриття виставки, є марка з портретом Роалда Гоффмана, нобелівського лауреата 1981 року з хімії, уродженця Золочева. Згідно з неформальними правилами, за життя видатним особистостям марки не присвячують, але то був 80-річний ювілей вченого, і зробили виняток, — розповів колекціонер, і додав, що листується з Гофманом вже впродовж 20 років. «Ваше місто — це майже нобелівська столиця України, бо ви маєте такого славетного земляка», — напівжартома наголосив Юрій Ковальков.

Світлана ПАВЛИШИН

 Опубліковано : 23.05.19 | Переглядів : 1867

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Сер.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
 
Реклама