Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Експреси часу

Експреси часу

Зміна пейзажів, нові знайомства та філософські монологи зі самим собою. На швидкості близько 60 км на годину ви легко можете дібратись з одного міста в інше, не таке вже й близьке. Шалений ритм життя та вимоги сучасності призвели до того, що ми давно вже звикли до швидкісних потягів, здається, ще трохи новацій — і можна буде телепортовуватись. Та колись так не було. Сотні років тому лише одиниці могли потрапити далеко за межі свого міста, що вже казати про подорож до іншої країни.

Скарбниця історії

   Заходимо у величне приміщення, бачимо унікальні документи, світлини, інструменти, прилади. Експонатів так багато, що розбігаються очі. Хочеться все детально роздивитись. Захоплені очі дітей, купа запитань, що вилітають з уст «чомучок»… Завідувач Музею історії Львівської залізниці Роман Патик проводив чергову екскурсію для дітей, яку відвідала і «Ратуша». Експозиція музею розповідає про народження, будівництво Львівської залізниці в Галичині, Волині, у Карпатах і далі на південь до міста Чернівці за часів Австро-Угорщини, Польщі, СРСР та на сучасному етапі розвитку України. Тож пориньмо у світ історії залізниці.

За бабці Австрії

    Коли паротяги Стефенсона пересувались лише по двох невеличких коліях, коли до відкриття першої справжньої залізниці Ліверпуль—Манчестер залишався рік (відкрита 15 вересня 1830 р.), скромний віденський професор геології Франц Ріпль уже виношував плани поєднання залізницею Галичини з Віднем. Цю ідею спочатку не сприйняли серйозно, вважаючи її фантастичним проєктом. Тим часом у 1831 р. у регулярну експлуатацію ввели залізничну колію у США, потім — у Франції, Бельгії та Німеччині. Австрія ж пасе задніх. Професор Ріпль вперто продовжує пропагувати свій проєкт, котрий розширює, зокрема, кінцевими пунктами поєднання у ньому стають два важливі торговельні центри — Броди та Трієст. Один із них давав вихід Європі до житньої України, другий — єднав Схід із Середземномор’ям через Адріатику. А між цими двома містами були: Львів, Перемишль, Бохня, Брно, Відень, Любляна. Австрійський уряд мовчав. Та вже зі вступом на австрійський трон імператора Фердинанда питання поступово зрушилось з місця.
   Уже зовсім скоро потреба у залізниці на західноукраїнських землях була відчутною. Внаслідок поділу Польщі (1722 р.) Галичина, а з 1776 р. і Буковина увійшли до складу Австрійської монархії й опинились відірваними від сухопутних і водних шляхів, що проходили через українські землі та з’єднували Центральну Європу зі Сходом і Чорним морем. Східна Галичина стала головним ринком збуту західних австрійських володінь і водночас однією зі сировинних баз для Відня.
   У жовтні 1861р. завершено будівництво вокзалу у Львові. Уже 3 листопада 1861 року Віденський вокзал готується до важливої події — відкриття залізничного сполучення з галицькою столицею. Вранці 4 листопада урочистий ескорт прибув у Перемишль. Відбулася заміна локомотива. Новий паротяг, якому першим довелося подолати новозведену майже 100-кілометрову лінію, називався «Ярослав». О 10-й годині за місцевим часом він вирушив до Львова.
   Незабаром потяги рушили до Чернівців (1866 р.), а у 1869 році 92-кілометрова лінія Львів—Броди досягла російського кордону і 12 липня була урочисто відкрита. Залізниця Львів—Красне—Золочів—Тернопіль—Підволочиськ—Волочиськ стала для Галичини першою справді міжнародною лінією. По-перше, тому що Австрія домовилась таким чином з Росією про сполучення Львова з Одесою через надзбручанський міст, а, по-друге, тому що лінія ця прямувала далі на захід — через Краків і Вроцлав до Гамбурга.
   28 грудня 1870 р. залізничну колію отримав Тернопіль, 4 листопада 1871 р. було відкрито залізницю до Підволочиська і Волочиська. Збулася мрія тих, хто прагнув з’єднати Чорне море з Балтійським. З 1 січня 1892 року австрійський уряд приймає закон про викупівлю залізниць у приватних товариств. Вони стають власністю держави.

Війна і мир Львівської залізниці

   У роки Першої світової війни Галіція стала ареною великих боїв на Східному фронті, її населення, промисловість, транспорт зазнали величезних збитків. Залізничне будівництво майже не велося, споруджувалися лише гілки в прифронтовій смузі. Побудована лінія Володимир-Волинський—Сокаль, Кристинополь—Сапежанка. Події 1917—1921 рр. були революцією не тільки соціально-економічною, але і національною. Проголошення України суверенною, далі — союз ЗУНР і УНР. Упродовж цих бурхливих років Львівська залізниця чітко виконувала свій обов’язок: потреби в перевезенні цивільних осіб зросли одночасно з величезними військовими навантаженнями.
   До речі, після окупації Західної України Польщею почалося переслідування залізничників непольської національності. Тільки в 1920 р. звільнено 5 тисяч працівників, а в 1921 р. стався один з найбільших страйків залізничників. Наближалася Друга світова війна…
   Перші гітлерівські бомби впали на залізничні дороги Львова 1 вересня 1939 р. Були зруйновані Львівський вокзал, товарна станція, станція Клепарів, Підзамче, знищене залізничне полотно. Після возз’єднання західних і східних областей України почалося відновлення Львівської магістралі. У 1939 р. перші пасажирські поїзди зв’язали Львів з Києвом і Москвою. Техніка на дорозі була відсталою, вага поїзда не перевищувала 300—500 тонн. У 1940 році уряд виділив на реконструкцію Львівської залізниці 50 млн рублів. На початку 1940 р. відкрилася залізнична лікарня у Львові, в березні 1940 р. — технікум залізничного транспорту. Центром культури на дорозі став Палац культури залізничників (РОКС), побудований ще при Польщі, в 1937 р. 22 червня 1941 р. німецькі авіабомби знову впали на Львівський вокзал. Залізничний вузол прийняв на себе основний удар. Нацисти бомбили й обстрілювали Красне, Самбір, Стрий, Станіславів, Ковель, Луцьк, Володимир-Волинський, а вже на початку липня всю Західну Україну окуповували німецькі війська. Лінії Ковель—Здолбунів і Ковель—Сарни стали стратегічними між Рейхом і Східним фронтом.

Курс на прогрес
    У 1940—50-х роках в Західній Україні розвивалася могутня індустрія, навантаження на залізницю значно зросло. На Львівському вокзалі вперше впроваджено метод диспетчеризації продажу квитків на дільницях: Львів—Самбір—Сянки, Чоп—Ужгород—Сянки, Львів—Стрий—Лавочне, Мукачево—Лавочне. У Львові завод залізобетонних конструкцій розпочав виробництво залізобетонних шпал.
   У цей період велику увагу звертали на електрифікацію Львівської магістралі. Спочатку електрифікували карпатські лінії. У 1956 р. електрифікували дільницю Мукачево—Лавочне  завдовжки  77  км.  У 1960—70 рр. електрика з’явилася на дільниці Львівської залізниці: Мукачево—Чоп—Держкордон, Львів—Самбір—Чоп, Львів—Стрий, Здолбунів—Красне—Львів, Самбір—Турка—Сянки, Ужгород—Сянки, Львів—Мостиська, Стрий—Дрогобич—Трускавець, Самбір—Дрогобич.
   У 1988 р. колектив Львівської дороги почав працювати в умовах госпрозрахунку і самофінансування і вже в 1989 р. Львівську магістраль ставили в приклад на Всесоюзній нараді залізничників. На Левандівці почало зростати містечко залізничників. У 1960 р. відкрили для відпочинку перші корпуси пансіонату «Львівський залізничник» в Судаку (Крим). У Карпатах, біля Гаснули, ще в 1940-ві роки засновано базу відпочинку для дітей залізничників.
   Перші роки переходу до ринкових відносин виявилися нелегкими, різко скоротилися обсяги вантажів: якщо в 1990 р. було відправлено 107,1 млн т вантажів, то вже в 1993 р. — тільки 46,6 млн т. Але в 1995 р. було зупинено падіння обсягу перевезень.
    З історії залізниці висновуємо, що в кожному її періоді, поколінні були нелегкі, а подекуди і трагічні випробування. Та магістраль продовжує функціонувати та розвиватись. І куди заведе її експрес історії можемо тільки фантазувати.

Анастасія ШЕВЧЕНКО, фото автора

   P.S. Музей історії Львівської залізниці розташований за адресою: вул. Федьковича, 54/56. Вхід безкоштовний.

 Опубліковано : 06.06.19 | Переглядів : 6472

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Гру.2019»
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
 
Реклама