Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Циганський ФАКтор

Циганський ФАКтор

Роми-вимагачі: прогнати не можна залишити
Вони підходять до вас у центрі міста, часто цілою зграєю, їхні поведінка, голос і погляди зухвалі, і ви мимоволі щільніше притискаєте сумочку з грішми до себе. А коли відмовитесь «позолотити ручку», зухвалість перетворюється на шантаж і вимагання, а якщо ви ще й відволіклись, з ваших кишень можуть випаруватись «зайві» цінності. Та найбільшої шкоди ці люди завдають представникам своєї ж культури: кидають тінь на інших ромів, як осілих, офіційно працевлаштованих, так і тих, хто, можливо, живе в наметах, але не промишляє вимаганням й заробляє на хліб підробітками. І не лише кидають тінь — наражають їх на реальну небезпеку.

Нагадаємо, торік наприкінці червня сталися погром і різанина в ромському таборі під Львовом, коли група юнаків, серед яких були й  неповнолітні,  зарізали на смерть 24-літнього цигана і поранили ще кількох осіб (про це наша газета писала торік, 26 червня,  у статті «Самосуд.  З чиєї волі табори відходять в небо?»). Після цього резонансного злочину  на вулицях Львова смуглявих гостей із Закарпаття майже рік не було видно. Але, схоже, вони повертаються.
   Зокрема, редактор нашого видання Микола Савельєв 16 червня описав свою «здибанку» з ними на площі Митній на своїй фейсбук-сторінці. «Врятували безпечного іноземця зі США від пограбування групою циганок із Закарпаття... Схема стара: п’ятеро-шестеро циганок (вони ж ромки) оточують перехожого (або перехожих), найчастіше туристів-іноземців, починають штовханину з різних сторін і , поки жертва (чи жертви) оговтається, викрадають або забирають у нього гаманець, мобілку, гроші, окуляри — все, що можна вкрасти, і розбігаються у різні боки. Поводяться нахабно, в разі небезпеки переходять на крик, мат, погрожують, принижують і жертву і людей, котрі намагаються її врятувати від пограбунку. Нагадую органам поліції, що минулий розгул ромів — грабіжників завершився погромом табору циган, які ВЗАГАЛІ ДО ЦІЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕ МАЛИ ЖОДНОГО СТОСУНКУ і ВБИВСТВОМ молодого цигана!!! Особисто я НЕ ВІРЮ, що силовики нічого не можуть вдіяти, бо після минулого НП усі грабіжники — гості сонячного Закарпаття — зникли зі Львова за лічені дні. Чи, може, це перед гіпотетичними виборами треба вкотре відволікти львів’ян від політичної тематики побутовою злочинністю?
   Мені такий план не підходить. А вам, дорогі земляки і гості нашого міста?!! Фото — моє. ФАК грабіжниця показує мені і всім нам».

Муніципали: «Якщо цю ситуацію відпустити, то буде жах» 
   Наталія Мигаль, начальниця відділу центру безпеки міста (ЛКП «Муніципальна варта»), розповіла «Ратуші», що в муніципалів нема повноважень затримувати ромів-жебраків. «На факті крадіжки ми їх не піймали, знаємо, що вони тим займаються, але ж самого факту нема. Звичайно, якщо вже є якісь факти, завжди їх затримуємо, але при тому викликаємо патрульну поліцію, і вже передаємо їм. Бо де ми їх можемо затримати, в нас нема приміщення, куди ми їх заведемо? Знову ж таки, важко їх вирізнити серед інших людей, бо вони почали так більш-менш непогано вдягатися, вже без тих спідниць довгих, які одразу впадали в очі».
   Жебракувати в нас законодавчо не заборонено, тому найбільше, що можуть зробити муніципали, — вивести таких осіб з пішої зони, розповідає чиновниця: «Ми звичайно, реагуємо на них з відеонагляду в центральній частині, одразу скеровуємо наш патруль і, якщо ці роми ще є в полі зору, просимо патруль пройти з ними і вивести їх за межі центру, пішої зони, туди, де є менше скупчення людей. Якщо патрульні бачать їх, вони самі підходять, роблять фотофіксацію і повідомляють, що вивели циган з центральної частини міста. А далі ми діяти не можемо, бо на яких підставах? Вони такі люди, як і ми з вами». 
   На запитання, наскільки таке «виведення з центру» законне, пані Наталія відповіла: «Це ми робимо на підставі скарг мешканців. Ви самі розумієте, законодавчо це врегулювати практично неможливо. Є конфліктні ситуації, коли такі особи грубіянять, чіпляються до людей. Не раз спостерігаємо, але це дуже важко довести: заходять люди в трамвай, роми пхаються разом з людьми. Одна розстібнула рюкзак, щось витягнула, передала іншому, а той розвернувся і пішов. Якщо йде туристична група й видно, що це іноземці, просимо наших хлопців: гляньте одним оком, чи нема циган».
   «Цей конфлікт буде завжди, і догодити всім неможливо, завжди знайдуться ті, кому така робота муніципалів подобається, і ті — кому ні. Така невдячна в нас робота... Це болюча тема, бо зачеплені права людини, нацменшин. Але якщо цю ситуацію «відпустити», то взагалі буде жах», — переконана начальниця відділу безпеки міста.

Дані патрульних: 127 викликів за місяць
   Натомість речниця ГУ Нацполіції у Львівській області Світлана Добровольська була з нами лаконічною стосовно ромів-вимагачів на вулицях Львова: «Всі вони громадяни України, і ми, правоохоронці, не маємо права обмежувати їх в праві перебувати у Львові, як і пересуватися по всій території України. Ми не поділяємо зловмисників за національною приналежністю. Якщо є якісь факти порушення закону — ми просимо громадян звертатися в поліцію».
   Мар’ян Шпитак, прес-офіцер патрульної поліції Львівської області, прокоментував кореспонденту «Ратуші»: «Поліція реагує на всі правопорушення, які відбуваються в місті, чи це мешканці Закарпаття, чи інших областей. Особи ромської національності не характеризуються тим, що вони обов’язково мають бути правопорушниками, просто в людей є такий стереотип». Але згодом на прохання «Ратуші» співрозмовець надав нам інформацію з відділу аналітики щодо викликів, які стосувалися саме осіб ромської національності: за останній місяць таких викликів було 127. Хоча, уточнив прес-офіцер, у значній частині цих викликів, коли патрульні приїжджали на місце події, то вже нікого не було, а заявник не брав слухавку.
   «Радимо громадянам у таких випадках не лише телефонувати 102, а й дочекатись екіпажу, бо переважно люди телефонують і не очікують патрульних, коли правоохоронці приїжджають, то вже нікого нема, ні правопорушника, ні заявника, і патрульні не можуть нічого зробити. А якщо є заявник, він може написати заяву, патрульні тоді будуть розшукувати порушників на підставі цієї заяви». Але йдеться не про факти жебрацтва, — уточнює пан Мар’ян. «В Україні жебрацтво не є заборонене, бо тоді жебрацтвом можна вважати, коли людина грає на скрипці. Є відповідальність за примушування до жебрацтва. А всі ці виклики поліції — це, скоріше, за вимагання, агресію: коли роми чіпляються до людей, в агресивній формі просять у людей гроші», — пояснює прес-офіцер.
   — Чи вживають правоохоронці заходів, щоб не повторилася така ситуація, яка сталася торік під Львовом, коли вбили молодого рома?, — запитали ми в Мар’яна Шпитака.
   — Патрульні патрулюють місто, реагують на всі виклики, які надходять на 102, або якщо бачать порушення безпосередньо. Якихось превентивних дій саме патрульні не можуть проводити. Є певні місця концентрації крадіжок, інших правопорушень, відповідно, до них патрульні звертають більшу увагу. Але щоб запобігти такому злочину, який відбувся рік тому, то в нас нема такого алгоритму дій. Бо для цього, ймовірно, потрібно охороняти оті місця, де вони мешкають, а це буде якось трошки дивно, якщо патрульні будуть стояти і охороняти їх». 

Щоб не стригти всіх під один гребінець...
   За інформацією ГО «Рома України «Терніпе», у Львові та області постійно мешкає приблизно 700 ромів, — читаємо на ukrainer.net. Усі вони ведуть осілий спосіб життя, мають документи, їхні діти вчаться в школах та вишах. Всупереч стереотипам і дискримінації за національною ознакою, серед місцевих ромів є керівники громадських організацій, успішні підприємці та керівники великих ІТ-компаній.

Світлана ПАВЛИШИН

Довідка
   Минулого року, наприкінці червня, вночі у лісовому масиві на вулиці Трускавецькій невідомі в масках розгромили наметовий табір, у якому проживали близько 14  громадян ромської національності, з них четверо дітей. Більш як 15 ножових поранень (з них два в голову) нападники завдали 24-річному мешканцеві Закарпаття, внаслідок цього він на місці помер. Ще четверо осіб — 10-річний хлопчик, двоє 19-річних юнаків і 30-річна жінка — відбулись тілесними ушкодженнями.  Поліцейські затримали сімох молодиків віком 16-17 років, жителів Львова (більшість із них — учні львівських шкіл — № 83, № 36, Школи-гімназії на вул. Симоненка, а ще двоє — курсант ліцею ім. Героїв Крут та студент профтехучилища № 57), а також 20-річного організатора цього нападу.

 Опубліковано : 20.06.19 | Переглядів : 1232

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лип.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
 
Реклама