Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
«Ангели»: від ікони до кітчу

«Ангели»: від ікони до кітчу

У  Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького до 22 вересня триває виставковий проєкт «Ангели», для якого кураторська група Павла Гудімова впродовж трьох років шукала найцікавіші твори, факти та історії про ангелів. Щоб розмістити на вулиці Стефаника, 3 понад 600 об’єктів (з них 150 — мультимедійні), тимчасово зняли постійну виставку.

До проєкту долучилися 40 інституцій, зокрема 25 музеїв та 5 приватних колекціонерів надали експонати.
   100 робіт закупив арт-центр Павла Гудімова «Я Галерея». Ангели Дюрера, Рембрандта, Буше, Врубеля, Мальчевського, Клінгера, Кульчицької, Новаківського, Шагала, Кабакова, Равського, Костирка, Ягоди та інших розмістилися в 23 виставкових залах. Проєкт передбачає низку супровідних акцій, зокрема кураторські екскурсії, інформація про які — на фейсбук-сторінці. Собівартість — понад 6 мільйонів гривень, із них 2 мільйони надав Український культурний фонд. Зібраний матеріал поділили на 5 тематичних блоків, про особливості кожного під час кураторських екскурсій розповідає Павло Гудімов.

Від ангелів до янголів
   Виставка починається зі символічної роботи 1917 року — першого аркуша «Української абетки» Георгія Нарбута з літерою «А». Цей твір відкриває антологію ангелів чи, за словами куратора, абетку від ангелів до янголів. Розділ «Крилаті» — про крилатих міфологічних персонажів: богів, напівбогів і істот, які марковані крилами, що пізніше стали символом ангелів. Тут є грифон зі Свірзького замку, Хронос, Ніке, Немезіда, муза, Пегас, амури, Танатос, Ікар.
   «Сюжети» акцентують на релігійних історіях за участі ангелів (Благовіщення, Хрещення Ісуса Христа, Спас Нерукотворний, Молитва в Гетсиманському саду, сон Якова, моління про чашу). В основі цієї експозиції — іконографія, але представлено і сучасне мистецтво, і мистецтво XX століття, зокрема один із українських шедеврів — «Тераса» («Благовіщення») Олександра Мурашка. Павло Гудімов звертає увагу, що у 20-х роках XX століття відбуваються зміни в подачі ангела: у роботі Миколи Холодного він невагомий, не торкається землі, ноги його розслаблено висять у повітрі.

Архангели-супергерої
   «Архангели і ієрархії» — погляд на архангельські ієрархії із залученням робіт української художниці Альбіни Ялози. В інсталяції «Небесні ієрархії» мисткиня представила своє розуміння небесної ієрархії: «Вирішила пограти зі світлом, прозорістю, химерністю, намагалася поєднати світло, колір, форму. Ми не знаємо, як виглядає небесний світ, тому це одна з моїх фантазій, яку доповнює музика Святослава Луньова». В іншій інсталяції Альбіна Ялоза на основі класичних атрибутів архангелів «створила своєрідні кліше і кожного з архангелів охарактеризувала через ці канонічні іконографічні атрибути» (Рафаїл, який відповідає за здоров’я, тримає чашу, Гавриїл — лілію, Єгудиїл — корону). «Ангели являються нам в образі, схожому на нас, щоб нам було зрозуміліше. Але не обов’язково, щоб це були красиві істоти чи пупсики з крильцями, вони можуть бути і негарні, або страшні воїни з мечами. Намагалася це передати, щоб було зрозуміло, що ангел — не проста людина, а посланець Бога», — каже художниця. 
   Залу з архангелами об’єднує музика Святослава Луньова. «Ви маєте змогу почути, що таке рожевий шум. Що таке нова академічна музика, зроблена в електронний спосіб. Луньов працює з мультитреками, які звучать через анфіладу. Музика не є оздобленням, вона є конкретним експонатом. Я проти декоративізації музичних речей. Особливо важливо говорити про взаємодію звуку з іншими видами мистецтва. В Музеї Пізеля в рамках проєкту «Ангели» експонують «Крила» Тіберія Сільваші разом зі скульптурами Пінзеля і музикою Луньова. І там взаємодія мистецтв абсолютна. Забереш музику — не отримаєш об’єму. Забереш візуальне — не отримаєш сенсу», — розповідає Павло Гудімов. 

Територія мистецтва
   Найбільша частина виставки — «Культура» — розповідає про історію образу ангела у мистецькій традиції: від стародавніх фресок і ренесансної гравюри, через барокову скульптуру й живопис символізму до ілюстрації та інсталяції.
   «З плином часу і культурними трансформаціями ангельські історії збагатилися новими нюансами і примножили образ ангела новими якостями, які розкриваються у світовій мистецькій традиції. Ми заходимо на територію мистецтва. Де ми були до цього? Можливо, хотіли мовою мистецтва донести те, що стосувалося релігії. Тепер переходимо до суто творчих трансформацій, — коментує Павло Гудімов. — Усе починається з німецького ренесансу, з найбільш загадкової в історії мистецтва роботи — невеликої гравюри Альбрехта Дюрера 1514 року «Меланхолія». Її можна поставити в один ряд з роботами Босха, Брейгеля. За нею знімають фільми й організовують виставки, пишуть книжки. Це робота, яка вже понад 500 років не дає спокою людям. Ангел, амур, багато символів, комета, яка падає в очікуванні кінця світу, який не відбувся, напис «Меланхолія I» у лапах невідомої тварини. Існує 10 основних версій розшифрування гравюри.  Коли побачив ілюстрації Миколи Стороженка до Шевченкового «Кобзаря», зрозумів, що це більше, ніж «Апокаліпсис» Дюрера. На відміну від статичності горизонту в Дюрера, у Стороженка все переломлюється, перетворюється на коловорот. Ми не бачимо горизонту в цих творах. Зіставлення двох художників дає особливий ефект».
   В одній із зал куратори іронічно відтворили уявлення про традиційний музей, показали «такий собі елемент Лувру, коли розвішували роботи для декорування стін і що більше заповненого простору, то багатшим здавався власник». «Це єдина зала, в якій використали такий прийом. Хотіли показати, як образ ангела трансформувався з релігійного на світський і як набув ознак живопису, який використовували для декорування, — розповідає куратор. — Наприклад, одну з найдорожчих робіт виставки — «Амури» Франсуа Буше — вішали над дверима. Олексій Кондаков у своїй серії «Повсякденне життя богів» працює з цифровими колажами, міксуючи салонне мистецтво і нашу реальність: кафе, ринки, зупинки. Одна з дуже харизматичних робіт виставки — «Амур, що все переміг» Євгена Равського, парафраз на «Амура-переможця» Караваджо. У Караваджо — хлопчик-ангел з крилами, у Равського — переможений зрілий чоловік, який уже втратив крила».

Вищі від людей
   Чи запитували ви себе: якого кольору ангели? Запитує Павло Гудімов у залі «Колір і звук»: «Можемо говорити про колір крил, про колір усієї істоти, про колористику стихій. Людство вигадало ангелів як антропоморфних істот, але ніхто точно не знає, які вони. Деякі художники зображають ангелів зовсім інакше. Наприклад, як вогняний стовп. Деякі готові говорити про ангелів більш чистою мовою, мовою абстрактного мистецтва. Ангел — найбільш абстрактна істота, але художньо нав’язаний образ крилатого створіння вже вкарбувався в нашій голові. Через глибокі відтінки, драматизм кольору свою версію пропонує Микола Малишко у «Червоному і синьому». А ще — через масштаб, який можна зіставити з тим, що трапляється у візуальному мистецтві, коли ангел на голову або дві вищий за людську істоту. Показано неспівмірність двох створінь. Тому уявіть собі кожен свого ангела, який взаємодіє з цим світом».
   Одна з ознак серйозності проєкту — шедевр світового мистецтва, ескіз Михайла Врубеля до розписів Володимирського собору з «Київської картинної галереї», який досі не експонували у Львові. Львів весь маркований ангелами, нагадує нам Павло Гудімов. Частину їх відзняли фото- та аерозйомкою і показують на виставці. Розділ «Культура» — це і про дотик ангелів, і про ангелів у книжках, ангелів-охоронців, ангелів у кіно. За словами кураторів, деякі теми не набули очікуваного розвитку, оскільки не представлені широко в мистецтві, зокрема образ темного ангела, а також ангели в кіно. 
   Блок «Ангели та люди» демонструє, як людство вплітало ангелів у своє повсякдення, як послуговувалось змістом цього образу — від народного повір’я давнини до сучасної маркетингової кампанії. У цій залі представлено карикатури, вінілові платівки, комікс-культуру (персонаж «Людей Ікс»), листівки («Ангел і боєць УПА» Михайла Дмитренка), релігійне та молитовне використання, зріз кітч-культури (у відеороботі Ольги Мухи). Залу куратори називають метафорою того, як ми зменшили образ ангела. І зазначають, що тут немає критичної конотації, лише правда.

На виставці та кураторській екскурсії побувала Наталя ДУДКО

 Коментар
   Куратор проєкту Павло ГУДІМОВ: 
— Для мене «Ангели» — досить складний проєкт, це відповідальність. Який тепер час? Час ангелів чи не час ангелів? Думаю, музейники і митці завжди мали візіонерство. Якщо до цієї теми тепер активно звертаються, напевно, це і буде відповіддю, що нині час ангелів. Ми переосмислюємо цей феномен, який був релігійним і став світським, культурним. Ми не задоволені тим, що масова культура, кітч практично знівелювали образ ангела. Хочемо знову надати ангелові серйозності. Досі немає єдиної відповіді, що таке образ ангела. Немає іншого варіанта, як покласти візуалізацію на відповідальність художників. Фраза Діани Клочко з есе «Ангели, яких придумали художники» фактично ілюструє ситуацію виставки. Але ми постаралися попрацювати не тільки з реалістичним образом, а й показати абстрактне — колір і звук. Показати мультимедіа. Виставка — не тільки ілюстрація, а ще й філософія ангелів. Усталений образ ангелів у 30-х роках XX ст. почав губити крила. Доказом є Вірменський собор у Львові. Ян Генрик Розен написав ангелів без крил, але відразу видно, що це ангел, з величезним мечем і палаючим поглядом. Ангельська культура скотилася до кітчу тільки тому, що наслідуємо те, що було, і зображаємо ангелів такими, як зображали сто років, двісті, триста, п’ятсот тому. Треба переосмислити цю енергію і перейти в інше поле, в мультимедіа. Проєктом «Ангели» ми хотіли перепрошити і музейну систему, і систему культури з позиції недотехнологічної на високопрофесійну. Зазначу, що це не перша співпраця «Я Галереї» та Львівської національної галереї мистецтв, перша була ще за життя Бориса Возницького — проєкт «Нові старі майстри».

 Опубліковано : 27.06.19 | Переглядів : 2288

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Жов.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
 
Реклама