Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Характер і танець
Характер і танець
Полтавські та лемківські композиції господарюватимуть 
на цьогорічному фестивалі народного танцю
З 9 по 12 серпня у Львові відбудеться IV Міжнародний фестиваль українського танцю та культури. Участь у ньому візьмуть 420 учасників зі всього світу, зокрема чимало представників української діаспори Канади та Бразилії (один із колективів святкує своє 90-річчя). 

   Як розповів виконавчий директор фестивалю Кирило КОЗАЧУК (на фото), який свого часу теж займався народними танцями, ідея заходу виникла років двадцять тому в його товариша з Канади Вінсента Різа, керівника співорганізатора фестивалю — Next Stop Ukraine. Мета об’єднати танцюристів з усього світу на одній сцені розширилася до розуміння, що танцем можна згуртувати людей культури зі всього світу, об’єднати всіх українців світу. Цього року фестиваль відбудеться за підтримки Українського культурного фонду. 
   Під час офіційного відкриття 9 серпня у Львівському державному палаці естетичного виховання учнівської молоді на пл. Петрушевича виступатиме пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава» з програмою «Сорочинський ярмарок». У наступні дні відбудуться концерти на пл. Ринок, у «Фест-Репаблік» та в Шевченківському Гаю. Завершиться захід гала-концертом у Львівській опері. 
   На фестивалі також проходитимуть семінари з особливостей полтавського та лемківського танців та круглий стіл про проблеми українського народного танцю в сучасному середовищі. «Думаю, в Україні проблем навіть більше, ніж у діаспорі, — розповідає виконавчий директор фестивалю. — Талановита молодь не отримує гідної винагороди і виїжджає за кордон. Хотілося б, щоб держава підтримувала український народний танець як один з елементів культури». 
   Щороку фестиваль відбувається у Львові, але господарями є ансамблі з певних регіонів. На першому — Львівський ансамбль «Юність», на другому — колектив з Луцька, на третьому — з Чернівців, цього року — ансамбль «Полтава», а щоб показати різноманіття, додали Львівський ансамбль «Лемковина». «Полтавський танець дуже спокійний, ніжний. Там багато кадрилі. Найбільше з полтавських композицій мені подобаються «василечки», — розповідає Кирило Козачук. — Лемківський танець цікавий переплетенням українського карпатського, а також словацького і польського елементів. Найвідоміший лемківський танець — «березянка» — походить із Верхнього Березова, невеличкого містечка в трикутнику Україна — Словаччина — Польща. Впливи очевидні — і в костюмах, і в музиці, і в рухах. За допомогою танцювальних фігур можна передати будь-яке послання, ідею. Є композиції, які відтворюють роботу чи побут, є сезонні — веснянки чи гаївки. У танцях можна знайти багато сенсу. Наші предки споконвіку танцювали і століттями викристалізовували традиції, рухи». 
   Українські народні танці дуже різноманітні і часто не схожі між собою, каже пан Кирило: «Це пов’язано з етнічними регіонами, з природними особливостями, рельєфом. Гуцульщина абсолютно інша, ніж центральна Україна, Полісся зовсім інакше, ніж Південна Україна чи Буковина. Ми проводимо семінари для танцюристів з-за кордону. Кожен регіон має танець, який його представляє. Є більш і менш відомі композиції. Найвідоміший — гопак, квінтесенція народної хореографії. Хоча всі також знають суто чоловічий аркан». 
   На думку виконавчого директора фестивалю, нині важливо і зберігати український народний танець, і розвивати його: «Можна виокремити золотий фонд українського народного танцю, зокрема сценічного, ті підвалини, які заклав Павло Вірський. Крім того, кожен регіон має свій особливий танець, і кожен заслуговує бути у фонді збереження. Складність у тому, що танець — не тільки рухи, а ще й характер, манера виконання. А цього з книжки не навчиш. Є спеціальна техніка запису фігур, рухів, і це збережеться в архіві. Але якщо їх спробує відтворити людина, яка ніколи не бачила живого виконання, може вийти щось зовсім інше. Якщо хочемо щось зберегти, мусимо передавати з покоління в покоління. Танцюрист має знати, звідки танець прийшов, чому саме так його виконують. Навіть вивчити рухи з відео на ютубі — не те. Окрім збереження, важливий розвиток, не треба зациклюватися тільки на давніх рухах. Приходить інша мода, треба її відстежувати. Актуальне питання — як осучаснити народний танець, надати йому нових барв, не втрачаючи основної ідеї — фольклорності. Ансамбль «Павличенко» з канадського міста Саскатун має постановку «Голубка» на пісню Олега Скрипки, в якій показує, як у Канаді святкують сучасне весілля. В основі — елементи українського танцю з додаванням сучасних. Думаю, таких прикладів багато, в Україні теж, але наразі вони не набули значного поширення». 
Наталя ДУДКО
до теми
Дослідники танцювальної культури приїдуть до Львова на конгрес 
   9 — 11 серпня у Львові відбудеться Міжнародний конгрес з досліджень у сфері танців під егідою Міжнародної ради танцю. Захід організовує Львівська секція Міжнародної ради танцю при ЮНЕСКО за підтримки Львівської міської ради, Львівського конференц-бюро, факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка, Всеукраїнської федерації танцю.
   Конгрес позиціонує себе як платформу, відкриту для всіх напрямів танцювального мистецтва, без упереджень щодо раси, статі, релігії, політичної належності чи соціального статусу. В програмі заходу — презентація наукових робіт у сфері танцю, відкриті лекції, танцювальні майстер-класи, танцювальні виступи, концертна шоу-програма, відкриття фотовиставки «Нематеріальна спадщина ЮНЕСКО у сфері танцю», екскурсії містом. Заходи відбуватимуться в університеті імені Івана Франка (вул. Університетська, 1), у центрі йоги та танцю «Шакті Йога Шала» (вул. Залізнична, 20), нічному клубі «Малевич». 
 Опубліковано : 08.08.19 | Переглядів : 115

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Сер.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
 
Реклама