Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
ДОТОРКАННІСТЬ чи індемнітет

ДОТОРКАННІСТЬ чи індемнітет

«Недоторканність зняли! Невже це сталось? Ось добре, що Зе-депутати прийшли до влади. Ото тепер буде». Ці слова 3 вересня 2019 року було чутно зі всіх усюд — у соцмережах, торгових центрах, громадському транспорті, але найбільше вони відкарбувались в українських головах. І це «ото тепер буде» — вкотре добрий піархід, який взяв рейтинг усієї країни, а не лише інстаграму. Тепер Зе-команда має твердий і постійний піар — аргумент, що це вони ухвалили історичне рішення, а до них усі, мовляв, цього боялися.


І так, що відбулось?

Верховна Рада IX скликання першого дня роботи 29 серпня ухвалила постанову про попереднє схвалення законопроєкту «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)». А вже народні депутати 3 вересня, під час другої сесії Верховної Ради 9-го скликання проголосували за ОБМЕЖЕННЯ депутатської недоторканості. І діятиме воно лише з 1 січня 2020 року.

Законопроєкт № 7203 «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» підтримали 373 нардепи за 300 необхідних. Не голосував лише Опозиційний блок і окремі нардепи. Щоправда, цей законопроєкт про обмеження депутатської недоторканності був зареєстрований у парламенті попереднього скликання п’ятим президентом Петром Порошенком. Зазначимо, що за зняття недоторканності взялася ще Рада минулого скликання, однак проєкт закону № 7203 відправили на доопрацювання, і він так і не був проголосований. Після президентських виборів 2019 року законопроєкт було визначено як невідкладний та винесено на розгляд на першому ж засіданні. Конституційний суд України у червні 2018 року визнав його конституційним.

Індемнітет?!

Водночас Конституція й надалі гарантує, що народні депутати НЕ несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Президент Володимир Зеленський запевнив, що проєкт змін до Конституції передбачає зняття недоторканності з народних депутатів у разі вчинення ними кримінальних злочинів, а депутатський індемнітет за політичні рішення залишається.

Натомість із трибуни Ради Володимир Зеленський пояснив депутатам, що в них… залишається майже все, що й було! А зняття недоторканності стосується лише кримінальних злочинів. «Я хочу вкотре розвіяти всі міфи та всі політичні маніпуляції: у депутатів зберігається індемнітет — вони не будуть нести відповідальність за політичні рішення, за голосування чи будь-які політичні і публічні виступи. Мова про дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності», — підкреслив Зеленський, інформує «Укрінформ».

Проти!

Незважаючи на те, що першим ініціатором саме такої можливості зняття недоторканності є Петро Порошенко, все ж троє депутатів від «Європейської солідарності» утримались від голосування за згаданий закон, адже він не передбачає недоторканності за політичну діяльність. Про це заявив народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький у кулуарах Верховної Ради, передає Еспресо.TV. «Я разом із політв’язнем Кремля Ахтемом Чийгозом і колегою Русланом Князевичем утримався під час голосування за зняття депутатської недоторканності, зокрема за можливість притягнення депутатів до відповідальності за політичну діяльність. Недоторканність за політичну діяльність мала зберегтись. Якщо її немає — до кримінальної відповідальності за, начебто, наклеп зможуть притягнути будь-якого депутата через його публічний виступ на телебаченні або мітингу», — заявив нардеп. Княжицький додав, що скасування депутатської недоторканності без збереження політичної — «великий крок від демократії, який депутати зробили на хвилі популізму». «Якби більшість врахувала рекомендації Венеціанської комісії, рішення КС, ми мали б нормальний демократичний закон, коли за кримінальні злочини депутати переслідуються, а за політичну діяльність — ні», — пояснив він.

Оскарження

У фракції Медведчука хочуть оскаржити в КСУ закон про недоторканність, — інформує Еспресо.TV. 3 вересня народні депутати з партії «Опозиційна платформа — За життя» заявили про намір звернутися до Конституційного суду України щодо ухваленого парламентом Закону про обмеження депутатської недоторканності. Про це повідомив депутат від ОПЗЖ Василь Німченко, передає «Радіо Свобода». Німченко впевнений, що, крім членів фракції ОПЗЖ, під зверненням підпишуться й інші народні депутати. Депутат прогнозує, що КСУ оприлюднить своє рішення до січня 2020 року, коли почне діяти закон про недоторканність. Водночас голова Верховної Ради Дмитро Разумков наголосив, що нема підстав для звернення до Конституційного суду щодо закону про обмеження депутатської недоторканності.

Своїми думками, щодо скасування недоторканності поділився і політолог Віктор Таран. У своєму дописі у фейсбуку він назвав скасування недоторканності актом колективного самогубства. «Ні, вони не будуть робити публічне харакірі чи сєпуку. Все набагато гірше — вони вб’ють незалежність і свободу українського парламентаризму. Яким чином? Скасують депутатську недоторканність. Поки ви обурено пишете коментарі, розкажу трошки історію питання.

Так склалось, що за першою освітою я історик і чудово пам’ятаю, що депутатський імунітет першими придумали стародавні римляни.

Спитаєте, для чого, — все просто. Таким чином вони оберігали своїх трибунів від репресій з боку імператорів. Тобто імунітет дозволяє протидіяти становленню авторитаризму! Аналогічний імунітет оберігав депутатів від свавілля королів у Британії та Франції, США та Італії. Станом на сьогодні депутатський імунітет у тій чи іншій формі існує в усіх демократичних країнах світу. Де його немає? Наприклад, у Туреччині. До речі, там недоторканність скасували кілька років тому, після чого Ердоган одразу посадив у тюрму всіх опозиціонерів. У незалежній Україні депутатський імунітет дозволяв захищати громадян від свавілля ментів та виконавчої влади. Я вже мовчу про події Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Недоторканність хотіли скасувати всі президенти. Однак Кучма та Янек цього не змогли зробити... Скажу більше, Венеціанська комісія не рекомендувала Україні скасовувати депутатську недоторканність. У своєму висновку вони вказали, що в країні, де молода демократія, немає правосуддя, корумповані силовики, депутатська недоторканність — це імунітет країни проти авторитаризму.

І от сьогодні депутати своїми руками вбивають «демократичний імунітет країни».

Чудово розумію, що буде потім. Усіх, хто сьогодні проголосує, а завтра виступить проти влади, — посадять у тюрму. Посадять швидко і надовго.

Звісно, причина буде інша — наприклад, знайдуть наркотики в кишенях або зброю підкинуть. Варіантів багато. В цій історії мені шкода країну, яка котиться до авторитаризму, а депутати, «як вівці», замість того, аби цьому протидіяти, ідуть на забій разом із країною під популістичні вигуки юрби.

Юрба сьогодні радіє, не розуміючи, що завтра її вже ніхто не захистить перед свавіллям виконавчої влади. А коли настане завтра і юрба зрозуміє, вже буде пізно», — йдеться у дописі.

Христина СЛЮСАРЧУК   За перший тиждень самостійні піші патрулі Національної гвардії України затримали 32 особи за підозрами у вчиненні кримінальних правопорушень, повідомили в МВС України. Левова частина таких правопорушень (затримано 22 особи) кваліфіковано за статтею 309 ККУ «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту». Простіше кажучи — йдеться про наркоманів…
   Отже, з 1 серпня, військовослужбовці Національної гвардії України вийшли на самостійне патрулювання вулиць, де перед ними насамперед поставлене завдання з охорони громадського порядку. Такі ж, а подекуди і ще більші повноваження має і Національна поліція України, якій за потреби допомагала б Нацгвардія. Чимало експертів заговорило про спробу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова підвищити ставки перед очікуваним формуванням нового складу уряду або продемонструвати свою дієвість. Дехто натякав про початок періоду «закручування гайок», згортання демократії та побудови поліцейської держави. До речі, однією з причин створення у 1991 році, на базі частин внутрішніх військ МВС СРСР, Національної гвардії була потреба мати військові формування на випадок, якщо б Збройні сили відмовились присягнути на вірність українському народові. Цікаво, що участь в охороні громадського порядку додали до повноважень Національної гвардії лише 1993 року, хоча за радянських часів внутрішні війська, окрім іншого, патрулювали міста й розганяли демонстрації. У грудні 1999-го, після повторного обрання Леоніда Кучми президентом України, депутати Верховної Ради, щоб уникнути дублювання повноважень, ухвалили Закон про розформування Національної гвардії України. І її частини і підрозділи було передано Внутрішнім військам МВС та Збройним силам.
   Внутрішні війська діяли паралельно з Національною гвардією, але виконували обмежені функції охорони важливих об’єктів, а з 1995 року їх залучали також до охорони громадського порядку. Під час Революції Гідності внутрішні війська, разом із міліціонерами “Беркута”, брали участь у силовому протистоянні з протестувальниками.
   Після перемоги Революції Гідності Верховна Рада України 13 березня 2014 року менш ніж за півгодини ухвалила за основу і в цілому проєкт Закону “Про Національну гвардію України”, яким розформувала внутрішні війська МВС України, створивши на їх базі Національну гвардію.

   Довідка:
   Сьогодні Національна гвардія налічує 50 тисяч військовослужбовців. До патрулювання залучено тільки близько двох тисяч. Патрулі НГУ, як і раніше, під час чергувань оперативно підпорядковуються керівникові органу поліції, на території обслуговування якого вони несуть службу. Самостійне патрулювання здійснюватиметься не всюди — з 593 патрулів 172 все ще будуть за участі поліцейських.
   Начальник групи інформації та комунікації Західного територіального управління Національної гвардії України, підполковник Олег Тіхов, розповів «Ратуші»: перше, що потрібно розвіяти, то це чутки про якийсь «Указ президента чи наказ міністра МВС». «Тут одразу наголошую, що є доручення, яке підписав міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, тобто ні наказів, ні указів нема. Згідно з дорученням, з 1 серпня цього року військовослужбовці Нацгвардії виконують завдання з охорони громадського порядку у складі самостійних патрулів. До цього наші військовослужбовці виконували таку саму службу, але спільну з працівниками Національної поліції. А тепер вони просто патрулюють міста самостійно», — каже, підполковник. За його словами, рішення про залучення Національної гвардії до патрулювання і маршрути патрулювання ухвалює керівник територіального органу поліції, тобто керівник Нацполіції в області чи місті. «Це залежить від криміногенної ситуації в тому чи іншому районі. Тобто якщо збільшується кількість правопорушень, для прикладу, в Франківському чи в Сихівському районах, то  збільшується кількість патрулів. Також це може бути і в області. Тобто керівник поліції  визначає, скажімо, Пустомитівський район, відповідно, ми будемо виконувати службу з охорони громадського порядку в області. Окрім самостійних патрулів, ми продовжуємо службу спільно з Національною поліцією, тобто як працівники поліції окремо виконують це завдання, так є і спільні патрулі і відтепер — самостійні патрулі Нацгвардії», — додав Олег Тіхов.

Хто і як працює на вулицях
   Зазвичай по Львову в патруль заступають до ста військовослужбовців на день. «З цієї кількості відбирають людей для самостійного несення служби, а також, наприклад, для спільного патрулювання разом із поліцією. Є автопатруль для швидкого реагування, три-чотири автомобілі, — це дає можливість зреагувати на ту чи іншу ситуацію досить швидко. Якщо сталося правопорушення, яке потребує залучення сил, то особовий склад посилює заходи, надавши допомогу одне одному, — розповідає підполковник Тіхов. — У нас є два підрозділи патрульної служби, вони п’ять днів на тиждень несуть службу і мають два вихідні. Заступають на зміну, скажімо, з 17:00 до 23:00. Місце та час патрулювання визначає керівник поліції. Якщо, наприклад, у Львові відбудеться концерт, який розпочнеться в 22:00, а завершиться о 01:00, то, відповідно, час несення служби зміниться. Тобто заступатиме патруль о 21:00, а завершить роботу о 02.00. Також, станом на сьогодні, кожного дня залучаємо трьох кінологів зі службовими собаками».

Нацгвардія: ми маємо право мати право?
   Як каже пункт 1 частини 1 статті 13 закону України “Про Національну гвардію України”, військовослужбовці Нацгвардії, коли їх залучають до виконання завдань з охорони громадського порядку, мають право здійснювати превентивні та поліцейські заходи примусу, відповідно до Закону України “Про Національну поліцію”, — інформує пресслужба МВС. Зокрема, у статті 31 закону передбачений такий перелік превентивних заходів:
   - перевірка документів особи;
   - опитування особи;
   - поверхнева перевірка і огляд;
   - зупинення транспортного засобу;
   - вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
   - обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
   - проникнення до житла чи іншого володіння особи;
   - перевірка, чи дотримано вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
   - застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
   - перевірка, чи дотримано обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
   
- поліцейське піклування.
   Стаття 42 Закону України “Про Національну поліцію” визначає конкретний перелік поліцейських заходів примусу: фізичний вплив (сила), застосування спеціальних засобів та застосування вогнепальної зброї.
   Тобто, якщо перекласти це людською мовою, то Нацгвардія має ті самі права і повноваження, що і Нацполіція, але якщо всі ці роки вказані повноваження широко не застосовувались, то тепер концепція різко змінилась.
   У МВС рішення про самостійні патрулі Нацгвардії пояснюють тим, що триває сезон відпусток: і поліцейським треба відпочити, і громадян на вулицях побільшало. Такий аргумент видається абсолютно штучним: нещодавно країна пройшла через дві важливі виборчі кампанії — то чому самостійного патрулювання не було запущено ще тоді? Тим паче, що ще з початку року патрульна поліція України була недоукомплектована майже на 20 відсотків, то чому Нацгвардію не запустили в самостійне плавання ще тоді? Ці питання зависають у повітрі.

Нацгвардія в гості?!
   В Законі України про Національну гвардію України розписані всі обов’язки та права нацгвардійців. «За цим законом, військовослужбовці Нацгвардії, коли їх залучають до виконання завдань з охорони громадського порядку, мають право здійснювати превентивні та поліцейські заходи відповідно до Закону України про Національну поліцію, — зазначає Олег Тіхов. — В Конституції України прописано права громадян і все, що стосується недоторканності житла. Там так і йдеться: не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду і в невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей, майна чи безпосередньо переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину, чи в  інших встановлених законом випадках. Таке саме формулювання є і в Законі про Нацполіцію. Ні поліцейський, ні нацгвардієць не може порушити Конституцію, тобто права і свободи громадян», — пояснює Тіхов.
   Також ніхто не буде зупиняти машину, яка їде просто по дорозі, бо для цього потрібні відповідні підстави. «Щоразу, перш ніж заступити на службу, один із працівників поліції, командир проводить розвід та інструктаж, а також дається орієнтування на певних порушників або на транспортні засоби, які перебувають у розшуку. Тобто якщо поліцейський або самостійний патруль Нацгвардії побачать, що, наприклад, номери машини збігаються з орієнтуванням, то, звичайно, вони викличуть поліцейських, які затримають цей транспортний засіб, — каже підполковник. — Щодо перевірки документів на вулиці: якщо є підозра на якусь особу або людина в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, то це дуже помітно. Ніхто не примушує громадян виходити, умовно, до магазину і мати зі собою документи».

Штрафуватиме і далі поліція
   Однак повністю підміняти собою поліцейського нацгвардієць не може. «Якщо є порушення Правил дорожнього руху чи адміністративне порушення, тоді Нацгвардієць викликає працівника Національної поліції. Якщо це порушення пов’язане з криміналом, тоді викликають слідчо-оперативну групу. Самостійні патрулі скеровані на превентивну діяльність, запобігання злочину, особливо адміністративному, в інших випадках кличуть поліцію. В поліції і Нацгвардії є зв’язок через радіостанцію», — пояснює Олег Тіхов. Нацгвардієць під час патрулювання має зі собою штатну зброю, кайданки, гумовий кийок та газовий балончик.
   Тож нацгвардійці  не зупинятимуть транспортних засобів за порушення Правил дорожнього руху і не можуть самостійно притягнути порушників до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Профільний закон лише відсилає до відповідних кодексів, а там згадано тільки поліцію й аж ніяк не Нацгвардію. Раніше було простіше — в патрулі був правоохоронець. Тобто, фактично начебто «самостійний» і озброєний нацгвардієць швидше виконуватиме функції  радянського «дружинника», який не міг вчиняти самостійних дій без працівника міліції.
   Також підполковник Олег Тіхов стверджує, що ніяких додаткових повноважень Нацгвардія нового доручення міністра не отримала. «Найпоширеніше, що трапляється у нашій роботі, — це перевірка документів, опитування,  поверхнева перевірка. Я хотів би заспокоїти громадян міста: поява самостійних патрулів Нацгвардії не обмежить ніяких прав чи свобод громадян, наше головне завдання — зробити вулиці нашого міста безпечнішими» — підсумував співрозмовець.

Так ви армія чи поліція?
   Якщо в сказане підполковником Тіховим віриться, то саме нововведення зумовлює цілий ланцюжок зауваг. У заявах МВС і НГУ стосовно початку самостійного патрулювання йшлося про те, що до нього залучатимуть військовослужбовців строкової служби, призваних у квітні-травні 2019 року. І що — вчорашні цивільні юнаки за два-три місяці змогли опанувати доволі непросту науку патрулювання, його юридичні аспекти й нюанси міжособистісної комунікації щоб професійно виконувати ці функції? Питання риторичне.
   Що ж до відповідності такого кроку Конституції України, то дозвольте теж у цьому засмуніватися. Адже закон прямо визначив, що Національна гвардія України є військовим формуванням (з правоохоронними функціями), що входить до системи МВС. Маємо типово ВІЙСЬКОВЕ ФОРМУВАННЯ, відповідно до частини четвертої статті 17 Конституції України, яка встановлює, що «Збройні сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян». Ви статтю 17, Арсене Борисовичу, читали? І чи доцільно тоді творити зі засадничо військових формувань якихось гвардійців кардинала?

Христина СЛЮСАРЧУК,
            Микола САВЕЛЬЄВ

Р.S. До речі, експерти називають серйозною проблемою персональну ідентифікацію співробітників НГУ, адже військовослужбовці Нацгвардії посвідчень не мають, у них лише військові квитки у формі книжечки, які навряд чи реально показувати невідомо кому в країні, яка воює.

 Опубліковано : 05.09.19 | Переглядів : 2667

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама