Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Космічна станція транслює мрії
Космічна станція транслює мрії
Кореспондент «Ратуші» спостерігала, як у Космічному центрі 
на Львівщині надсилали зашифроване послання іншій цивілізації
Коли під’їжджатимете до Золочева із бродівського напрямку, не доїхавши кілька кілометрів від міста, біля села Сасів, побачите праворуч дві тарілки, формою схожі на звичайні антени-«сателітарки», тільки от розміри — величезні.
 Цей об’єкт, у народі знаний як «Азимут», насправді один із найтаємничіших у цьому регіоні, бо донедавна був суворо засекречений. Це один із найбільших центрів космічного та супутникового зв’язку в Україні — по суті, тепер вже єдиний, бо друга подібна станція є в окупованому Криму. Після розвалу Союзу ця гігантська техніка занепала, але й далі була неприступною й оповитою легендами. 
Надпотужна сила мрії
   Тим масштабнішою була подія, що пройшла  тут минулими вихідними. В неділю, 
28 вересня, на території «Азимуту» «висадились» учасники міжпланетної почесної місії — багато діток разом із батьками, журналісти. Космічна місія під назвою «Промінь мрій» стартувала за маршрутом Київ — Золочів — Всесвіт — планетна система TRAPPIST-1. Організували подію, в рамках благодійного проєкту «Здійсни мрію», канал «1+1» та Державне космічне агентство. Понад сто тисяч малюнків дитячих мрій були зашифровані в сигнал і відправлені у космос, вперше у світовій історії на планеті Земля. «Ми покажемо всім надпотужну силу мрії, яка подолає трильйони кілометрів, доторкнеться до зірок і стане Вічністю, покажемо, що наші мрії можуть все, і навіть стати частиною Всесвіту», — анонсувала подію кураторка проєкту Лідія Таран. Над втіленням ідеї півроку працювала потужна група науковців, дослідників, військових. Було опрацьовано силу-силенну матеріалів, написані нові ІТ-програми, налаштовано потужну апаратуру. Адже, крім гуманітарної місії, цей проєкт — це ще одна цеглинка у відродження національної космічної галузі. Одночасно з радіосигналом мрій у космос  в Києві, на Хрещатику, під час Kyiv Lights Festival, пройшла художня візуалізація космічної події — художники створили цікавий мультик із сотень тисяч дитячих малюнків і спроєктували його на будівлю КМДА.
Початок «зоряної експедиції»
   Показавши паспорти, проходимо через прохідну на територію Центру космічного зв’язку. Те, що видавалося з траси чималим, тепер здається велетенським. Висока кількаповерхова будівля, а на ній такого ж розміру тарілка, діаметром близько тридцяти метрів. Підіймаємось на останній поверх споруди, звідси раніше керували антеною. Тепер тут музей, де дбайливо зберігають все те секретне обладнання 1980-90-х років, рядами стоять пульти-«шафи» з безліччю кнопок і важелів. Одні з них створювали сигнал, інші — підсилювали, а з передавача по трубі сигнал передавався на антену. Звісно, в добу нинішніх супертехнологій  надсекретна радянська техніка видається дещо кумедною, але все одно — дуже цікаво. 
   «Чи була радіація під час роботи антен?» — цікавимось у людей, які раніше працювали на «Азимуті». — «Коли тарілка працювала під низьким кутом, то трохи могло бути, але не критично, санстанція перевіряла — до лісу радіація не доходила. Працівники знали техніку безпеки, їм теж нічого не загрожувало, але «якби хто не вважав і відкрив кришку передавача під час його роботи, то могло б бути всяке...», — ставить три крапки вкінці наш співрозмовник.
   Центр космічного зв’язку «Азимут» раніше належав концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, а з 2017-го його передали Національному центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) і змінили назву на Центр космічних досліджень та зв’язку (ЦКДЗ), нині йде переобладнання. Тобто, по суті, об’єкт передано військовим. «Для чого це їм?», — розмірковували присутні на дозвіллі, чекаючи на запуск Променя мрій. — «З допомогою такої апаратури можна стежити за супутниками-шпигунами. Також ті антени ідеально підходять для керування супутником, але наразі Україна його не має», — відповідали більш обізнані.
   Керівник Центру, кандидат технічних наук Віктор ОЖІНСЬКИЙ розповів «Ратуші»: «Об’єкт створено в 1970-ті роки, першу антену ввели в експлуатацію в 1976 році, її використовували для міжурядового зв’язку між Радянським Союзом і Сполученими Штатами. Також вели трансляції: транслювали в Америку Олімпіаду 80-го року, інші спортивні заходи, як-от хокей. Трансляція відбувається через супутник, через космічний апарат системи INTELSAT. В 1986 році побудували другу антену, яка робила те саме, тільки в азійський регіон. Це та антена, яку ми нині модернізуємо і яка власне буде випромінювати дитячі мрії в космічний простір. Вона довго не використовувалась і не належала до сфери управління Державного космічного агентства України, але в 2017 році була передана Центру управління та випробувань космічних засобів, команда Центру почала високими темпами цю техніку відновлювати, модернізувати». 
Пряма космічна трансляція
   Тож ми прямуємо довгою алеєю якраз до тієї антени, з якої й відбудеться космічна трансляція. «Тарілка» розміщена на одноповерховій споруді. Ця антена дещо сучасніша, і про неї розповідають, що її допомагали будувати японці. Це найбільший на материковій частині України радіотелескоп, діаметром 32 метра. Але стільки відвідувачів, як того дня, велетенська апаратура, певно, давно не бачила — сьогодні тут скупчилось багато журналістів із камерами і без, а головне — десант дітлахів, які приїхали побачити, як їхні заповітні мрії — вилікуватись від хвороби, знайти маму, зіграти у футбол з марсіанами, запустити ракету в космос, відкрити портал щастя — полетять до зірок. Вони прибули сюди разом із батьками, щоб взяти участь у незвичайному дійстві. Очолювали мандрівку до зірок ведуча ТСН Лідія Таран у костюмі зоряної феї та керівник Центру космічних досліджень та зв’язку Віктор Ожінський. В кількох приміщеннях центру облаштували спеціальну студію, де були лише діти, ведучі ТСН, військові та журналісти.  Центром експозиції був пульт із кнопкою, яка мала запустити надсилання променя. Але спершу потрібно було «виконати наведення», і керівник Центру дав відповідну команду. Ті, хто стояв надворі, спостерігали, як красиво підсвічена для цієї події антена почала, легко поскрипуючи, повільно обертатися. Враження було незабутнє, навіть якби жодного променя в космос не було відправлено. А його таки відправили, — свято вірили діти і запевняли організатори. А по завершенні місії на дітлахів чекала космічна вечеря, яку організували військові.
   «Ратуша» вирішила запитати в кураторки проєкту телеведучої Лідії Таран, як виникла така незвична ідея — відправити дитячі мрії в космос.
   — Ми хотіли спочатку зробити це величезним світловим шоу, — розповіла Лідія, — потім виявилося, що можна піти далі, виникла ідея зустрітися з Національним космічним агентством, і вони сказали, що мають технічні можливості зробити таку історію. Ми коли придумали цей промінь мрій, то не знали, що будемо його посилати буквально в космос, на якусь планету, в чітке місце з чіткими координатами. Спочатку це мала бути символічна історія, а тепер виявилося, що це ще й історія практична.
— Тобто Ви все-таки розраховуєте, що цей сигнал буде почуто?
   — Ну, я розраховую пожити ще 41 світловий рік і подивитись, що буде. Не бачу приводу не почекати. Тим паче, діти запам’ятовують свої мрії, може, промінь ще не встигне долетіти, а мрії багатьох, які вони загадали, вже здійсняться. Я шкодую, чесно кажучи, що не підклала туди свій малюнок. (усміхається. — Авт.)
— Так ми ж не закінчили передавання, можна ще встигнути намалювати, — підхоплює розмову керівник Центру космічних досліджень та зв’язку Віктор Ожінський.
   Насправді під час перебування дітей на території Центру в космос відправили лише кілька малюнків: техніка не працювала на повну силу, щоб уникнути опромінення гостей, — кажуть в ТСН. Військові ще впродовж місяця відправлятимуть малюнки, тож, хто не встиг, можна ще встигнути надсилати свої намальовані мрії.
На яку ж планету полетіли мрії?
   «З усього каталогу планет ми вибрали, разом з нашими закордонними колегами, які вважають приблизно так само, планету, на якій потенційно може бути життя. Разом з «1+1» ми вибрали планети, які ближче до нас і які ми бачимо під час початку нашої космічної місії. Будемо спрямовуватись у бік планетарної системи TRAPPIST-1. Держкосмічне агентство написало листа в НАСА, де позитивно сприйняли цю новину. Взагалі, космічне агентство і канал «1+1» хочуть назвати одну з планет цієї системи «Промінь мрій», — розповів «Ратуші» керівник Центру космічних досліджень і зв’язку Віктор Ожінський.
   Відстань до тієї планети — 41 світловий рік, саме стільки летітиме туди послання від юних мрійників. 
   А тим часом деякі мрії присутніх у Космічному центрі збулися і без трансляції в космос — хтось несподівано зустрів кумира-блогера, хтось сфотографувався з улюбленими ведучими з «телевізора», інші тішились, що вдалося нарешті побувати на раніше засекреченому та недосяжному космічному об’єкті, про що раніше можна було тільки мріяти... І хочеться вірити, що збудеться мрія наших науковців про нові розробки та досягнення в космічній галузі й про вихід завдяки цим розробкам на світовий рівень.
Світлана ПАВЛИШИН

 Опубліковано : 03.10.19 | Переглядів : 480

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Гру.2019»
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
 
Реклама