Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Скандал у театрі Заньковецької: час скидати маски
Скандал у театрі Заньковецької: час скидати маски
Чи оголосять актори страйк і недовіру директору?
«Я розумію, що вам страшно. Мені теж страшно. Страшно, бо театр — моє життя. Страшно, бо треба годувати сім’ю». Такі монологи 1 жовтня актори театру імені Марії Заньковецької виголошували не зі сцени, а з глядацької зали, звертаючись до колег. Через брак кворуму заплановані відкриті збори профспілкового комітету перетворилися на зустріч, на якій поступово наростала передстрайкова атмосфера.

Акторські протести 
   Колектив зібрався, щоб обговорити свої дії у відповідь на непродовження адміністрацією контракту зі заслуженим артистом України Ярославом Кіргачем. Ще в листі від 19 серпня генеральний директор — художній керівник театру Андрій Мацяк поінформував артиста драми вищої категорії Ярослава Кіргача, що 30 вересня припиняється дія трирічного контракту з ним, на підставі закінчення терміну дії. Актор повідомив про це у своєму дописі на фейсбуку 4 вересня. Маховик скандалу почав розкручуватися, коли після вистави «Украдене щастя» на сцену вийшов головний режисер театру Федір Стригун і повідомив, що це була прощальна вистава Ярослава Кіргача. Головний режисер наголосив на недосконалості закону, яким запроваджено контрактну систему в галузі культури, зокрема на тому, що керівник театру одноосібно може вирішити, продовжувати контракт чи ні. 
   Увечері 27 вересня на сайті театру з’явився коментар від імені адміністрації, в якому зокрема зазначено: «У цій емоційній промові Федір Миколайович Стригун озвучив зі сцени ті міркування, які впродовж тривалого часу є його власним суб’єктивним баченням проблем та актуальних напрямів руху театральної справи, відомим у фахових колах, які він вирішив донести до широкої публіки». Адміністрація додала, що цей виступ не відповідає її офіційній позиції та позиції художнього керівництва, а також наголосила на ефективності та життєздатності контрактної системи в Україні та за кордоном, у театральній та інших сферах зайнятості. Автор чи автори коментаря вважають голослівними звинувачення контрактної системи в «недолугості» та корупціогенності. Також у повідомленні назвали неправдивими вислови про те, що керівництво театру послуговується «якимось суб’єктивними бажаннями», вирішуючи, продовжити чи не продовжити контракт. Адміністрація переконує, що рішення ухвалюють «на підставі детального та скрупульозного дослідження низки показників продуктивності та результативності роботи працівника у попередні роки», водночас зважаючи на «перспективний порядок формування репертуарної політики та постановочних планів, з урахуванням можливості зайнятості відповідно до його творчих характеристик у майбутньому». У коментарі зазначено, що «цьому передують численні дослідження оглядів діяльності від фахівців-театрознавців, фахові обговорення, інші форми дослідження інформації». 
   28 вересня актори театру почали висловлюватися на підтримку Ярослава Кіргача. Відеозвернення записали Януш Юхницький, Андрій Войтюк, Ігор Гаврилів, Орест Гарда, Дмитро Каршневич, Роман Мартин, Марта Кулай, Андрій Сніцарчук, Костянтин Ткаченко, Юрій Хвостенко, Юрій Чеков, Степан Глова, Наталія Лань, Олександр Норчук, Юлія Михайлюк, Наталія Поліщук-Мозковець, Олег Сікиринський, Альбіна Сотникова, Назарій Мозковець, Максим Максименко, Орест Огородник, Таїсія Литвиненко, Василь Коржук, Світлана Мелеш, Роман Гавриш, Мирослава Солук, Роман Біль, Інна Калинюк, Ярослав Мука, Мар’яна Фехтель, Богдан Ревкевич, Наталія Боймук, Федір Стригун. Аналогічні написи актори розмістили на дверях гримерок. У соцмережах поширили хештег #япротизвільненняЯрославаКіргача. 
Творчість і фінанси 
   Генеральний директор — художній керівник театру висловився з приводу ситуації не відразу. 1 жовтня у коментарі «Гал-інфо» Андрій Мацяк підкреслив, що Ярослава Кіргача не звільнили, з ним просто завершився контракт: «Поговоривши з тими режисерами, які будуть ставити у нас наступні вистави (це будуть запрошені режисери) й оцінюючи творчість саме його та інших наших колег, я дійшов висновку, що, на превеликий жаль, у нього (Ярослава Кіргача. — Ред.) перспективи росту немає. Він зупинився у своєму рості, немає жодної творчої пропозиції, жодної самостійної роботи. Зверніть увагу на наших народних артистів, таких, як Святослав Максимчук, Юрій Брилинський чи навіть Борис Мірус, якому 91 рік. Вони постійно їздять, зустрічаються з молоддю. Розповідають про історію театру Заньковецької, читають вірші. Постійно перебувають у формі». Андрій Мацяк також сказав, що «справа не є зовсім критична і катастрофічна, як це видається», і що Ярослав Кіргач може брати участь у творчому конкурсі: «Я вважаю, що він, як і ще деякі наші колеги, повинні піти на конкурс і в конкурсних умовах довести свою придатність і необхідність для театру Заньковецької». 
   Ярослав Кіргач вважає, що причина непродовження з ним контракту — його активна громадська позиція та профспілкова діяльність. «Закон  — зброя, яка в руках злочинців стає знаряддям злочину, а в руках правоохоронців — знаряддям захисту. Якщо директор вважає, що я не працював над собою, то чому він не сказав мені це в очі? Щобільше, цього року він оголосив мені дві подяки. Вважаю, що це репресії за мою діяльність, спрямовану на захист творчих працівників та викриття фінансових зловживань». Як розповів Ярослав Кіргач, адміністрація театру призупинила роботу над колективною угодою, коли дійшли до пунктів, які мали б подбати про права творчих працівників. Представники обласної профспілки працівників культури, присутні на зустрічі з трудовим колективом, зазначили, що затягування з підписанням угоди суперечить законодавству і передбачає адміністративну і навіть кримінальну відповідальність. Вони наголосили, що Ярослав Кіргач як член профспілки, попри звільнення з театру, і далі може брати участь у робочій групі, яка працює над текстом колективної угоди. 
   Ярослав Кіргач розповів, що вже тривалий час провадить активну діяльність щодо справедливого розподілу коштів у театрі: «Згідно з законом, профспілка разом із роботодавцем вирішує питання надбавок, премій, компенсацій, заохочувальних. Ми навіть не знали, кому платять премії, оздоровчі. Спершу я, разом з актором Максимом Максименком, подав позов на театр щодо недоданих коефіцієнтів до зарплати. Потім дізнався, що в театрі виплачують кошти на оздоровлення, але не всім. Після тривалих з’ясовувань врешті нарахували, але прирівняли артиста драми вищої категорії, якому виплатили 1767 грн, до сторожа, який одержав 1744 грн, натомість головний бухгалтер — 10800 грн, генеральний директор — 24 000 грн». Ще один фінансовий аспект, про який говорить звільнений актор, — премії, і наводить як приклад такі суми: заступник головного бухгалтера — 32 000 грн, генеральний директор — художній керівник — 58180 грн, артист, провідний майстер сцени — 11 988 грн. Ярослав Кіргач розповідає, що в дні, коли могли б іти вистави заньківчан, зал здають в оренду; показує результати перевірки КРУ та аудиту. Каже, що документ від КРУ уже оприлюднили на час, коли відбувався конкурс на посаду керівника театру, і секретарка тричі сказала членам конкурсної комісії про те, що надійшов такий документ, однак її слова зігнорували. 
Страх і творчість 
   На думку Ярослава Кіргача, контрактна система в тому вигляді, в якому вона є нині, — крок до корупції: «Набирає на роботу конкурсна комісія, а по закінченні контракту звільняє директор. Систему запроваджували, за словами її ініціаторів, щоб прийшло нове керівництво в заклади культури, щоб відбулися зміни. Але завдяки цій системі закріпилися старі керівники. Нинішній генеральний директор — художній керівник — аж ніяк не новий керівник для нашого театру». «Такої несприятливої для творчості ситуації ще не було, — ділиться відчуттями Ярослав Кіргач. — Частина старших акторів боїться, бо вони застали радянську систему. Але митець не може творити в клітці, коли думає, як догодити начальству. Я ні на кого не ображений, не розчарований в людях. Бо кожна людина слабка. І кожна боїться, з тих чи інших причин. Декого я просив не висловлювалися, зокрема директорів інших театрів. Хотів би, щоб нашу ситуацію вивчили і врегулювали відносини між керівником і працівниками. Я свідомо пішов на цей крок, щоб інші зрозуміли, що таке може статися з кожним». 
   Актор планує звернутися в Центр зайнятості, а через два місяці подаватиметься на творчий конкурс. «Не боюся конкурсу, саме тому не погодився на цивільно-правову угоду, яку мені пропонували. Але що цікаво, на всіх попередніх конкурсах ми знали заздалегідь, хто переможе. Жодного разу не помилилися. Мене запрошують в інші колективи, зокрема національні. Але я не хочу, бо люблю львів’ян, я заньківчанин і хочу працювати в цьому колективі, тим більше, що він мене підтримує. Ситуація з моїм звільненням прикра, але водночас вона показала, хто є хто, куди ми йдемо і куди треба рухатися».  
   У театрі кажуть, що дамоклів меч звільнення висить над багатьма. Не продовжили контракту також з завідувачкою літературної частини Мирославою Оверчук. 
30 грудня цього року закінчується контракт головного режисера театру Федора Стригуна. «Хотів би помилитися у своєму прогнозі, але все йде до того, що з Федором Миколайовичем угоду теж не продовжать», — говорить Ярослав Кіргач. 
Корифеї уже не захистять 
   «Я розумію, що вам страшно. Всім страшно. Мені теж страшно. Бо театр — те, чим я живу, про що я думаю постійно. А те, що відбувається, — вищою мірою несправедливість. Як можна було розповідати, що хочеш вивести театр на новий рівень, і звільняти хороших артистів. Саме в несправедливості — найбільша заковика нинішньої ситуації. Не можу творити, писати, думати, коли навколо — така несправедливість, прикрита маскою добропорядності. Якщо через тиждень ми не отримаємо позитивного результату щодо роботи над колективною угодою, профком пропонує оголосити страйк. Ми не можемо почуватися гарматним м’ясом», — виступив на зустрічі заслужений діяч мистецтв України Орест Огородник. Головний режисер театру Федір Стригун запропонував висловити колективну недовіру директору. За словами народного артиста України Степана Глови, коли місяць тому Ярослав Кіргач сказав, що його поженуть з театру, то він йому не повірив: «Як можна талановитого актора гнати з театру? А хто спитає про вистави? Нема колективу, от у чому річ. Ніхто не встав на засіданні художньої ради і не запитав, чому звільняють артиста. Якщо ви вважаєте, що його потрібно звільнити, то так і скажіть, не мовчіть. Натомість є ті, хто висловлює підтримку Кіргачу потайки, дивлячись, чи поруч нема когось, хто розкаже про це керівництву. Скоро ми з режисерів зробимо ідолів, будемо носити їм хабарі, бо вони забезпечують нам роботу. А що робитимуть ті, хто має чесноти, хто має честь? Куди йти? Кому скаржитися? Якщо ми самі не можемо згуртуватися? Мусимо визначитися, ми колектив чи болото?».  
   Як зазначив народний артист України Януш Юхницький, навіть ті, хто не хоче зайняти позицію, мусить визначитися, бо неможливо перебувати в сірій зоні, треба вибирати між чорним і білим. Заслужений артист України Андрій Сніцарчук подякував усім, хто не боїться, бо «якщо проковтнемо зараз, то ще мінімум на вісім років залишимося лизоблюдами, будемо запобігливо дивитися в очі директора». Народний артист України Святослав Максимчук намагався виправдати страх деяких акторів старшого покоління, яке пережило репресії радянського періоду. Також він нагадав, що саме заньківчанський колектив допомагав формуватися характеру нинішнього керівника театру. Заслужений діяч мистецтв України Юрій Чеков зазначив, що позиція деяких корифеїв його здивувала і засмутила і подякував усім за позицію, за кістяк, який зароджується. Заслужений артист України Юрій Хвостенко звернувся насамперед до представників свого покоління: «На засіданні художньої ради жоден член, і я теж, не встав і не поцікавився, чому звільняють Кіргача. Тоді я зрозумів, що вже минув той час, коли за нас могли заступитися корифеї чи коли вони могли сказати своє слово і вирішити ситуацію. Щоб справді зародився дух, ми маємо бути разом. Бо крім нас, цього ніхто не вирішить. Настав наш час».  
   На пропозицію в.о. голови профспілки театру Януша Юхницького присутні на обговоренні члени колективу зробили репетицію голосування за висловлення недовіри директорові. З майже 80 присутніх 5 проголосували проти, решта — за.
Наталя ДУДКО

 Опубліковано : 04.10.19 | Переглядів : 1625

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама