Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Зі Свірзького замку визволяли опришків
Зі Свірзького замку визволяли опришків
Кореспондентка «Ратуші» побувала на місці зйомок фінальної битви стрічки Олеся Саніна «Довбуш»

Коли їдеш через село Свірж на Перемишлянщині, неможливо відмовитись від спокуси з’їхати з дороги якусь сотню метрів, вийти з автівки і мрійливо поблукати біля замку. Але того разу, побачивши купу машин і шарварок, ми зрозуміли: тут готується щось епічне і масштабне, тож мрійливо поблукати не вдасться. Коли, наблизившись, второпали, що шарварок пов’язаний з приготуваннями до кінозйомок, ми взагалі перетворились на суцільний зір та слух. Директор Свірзького замку Володимир Мандзяк розповів нам: фільм, який зніматимуть, — історична драма «Довбуш» Олеся Саніна.  
   Звісно, ми читали про «Довбуша» — цей історичний екшен називають найбільш дорогою українською ігровою картиною, вихід якої попередньо було анонсовано на осінь 2019-го. Хоч дехто навіть із медійників, якщо поблукати інтернетом, досі плутає його з фільмом «Олекса Довбуш: Легенда Карпат», що вийшов торік (з Валерієм Харчишиним та Марічкою Яремчук у головних ролях). Але плутають до пори — до часу, себто до пори виходу стрічки на екрани. Бо, по-перше, на хвилиночку, режисер — Олесь Санін (автор «Поводиря» і «Мамая»). По-друге — бюджет стрічки (кінопроєкт «Довбуш» став одним із переможців Х конкурсного відбору Держкіно. Державна підтримка цього проєкту становить 65 млн грн, а загальна вартість виробництва майже 
87 млн). По-третє, грунтовність, з якою готували зйомки — влаштовували фольклорні експедиції в Карпати, відтворювали споруди того часу. «Ми відроджуємо велику частину архітектурних об’єктів, будуємо їх високо в горах: мости, сплави лісу, дараби, це дуже великі об’єкти, вони вимагають багато часу, майстрів, які цим спеціально займаються», — розповідав раніше, у 2018-му, Олесь Санін у ролику Міністерства культури.
Творці «картинки»
   Тим часом у Свіржі перед мостом, який веде до середини замку, протягнули загороджувальну стрічку. На наші спроби все-таки пробратися на замкове подвір’я директор замку, який, власне, сам і чіпляв стрічку,  привітно, але безапеляційно відмовив: «Не можна. Розумієте, там декорації монтують. Ви можете травмуватися, воно мені треба? Приїжджайте після 5 листопада, до того часу все демонтуємо». 
   Але, якщо чесно, навколо замку теж є на що подивитись допитливим «варвАрам». З фургона виносять мішки з реквізитом та одягом. Бетонне покриття мосту присипали землею, а залізне поруччя — оббили деревом, все для максимальної автентики. Деренчать електроінструменти — щось чи то сведлять, чи то ріжуть. У тому, наскільки грунтовно готуються до зйомок, ми переконались на власні очі: декоратори закамуфльовують деревом кожну «підозрілу» детальку моста, яка не вписується у XVIIІ століття. Біля іншої брами замку працює художниця — з пінопласту, сірих фарб і ще якихось невідомих нам матеріалів вона творить велетенське панно, яке з фронтальної частини дуже схоже на середньовічний мур. Мабуть, на тлі цієї штучної «стіни» фільмуватимуть ті сцени, які важко зняти поблизу справжнього муру. «Ми художники, монтуємо декорації, і завтра вже від’їжджаємо, а натомість приїдуть актори», — каже нам один чоловік з гурту.
Шибениця і битва 
за справедливість
   У цьому дружньому шарварку «Ратуші» вдалося поспілкуватися з актором і каскадером, виконавцем однієї з ролей, який водночас є координатором трюків у стрічці, — Петром ЖИРУНОМ.
   — В цьому фільмі в мене роль Петра, мій брат-близнюк Іван грає роль Павла. В той же час я — режисер трюків, і робимо зараз фінальну битву, в ній бере участь 30 каскадерів, задіяно чотири головні актори і п’ятий — польський актор. Це битва, коли Довбуш визволяє опришків, яких взяли поляки, зокрема полковник Пшелуцький. Опришки ув’язнені у підземеллях замку.
— Тобто Вас можна побачити в батальних сценах?
   — Ну, в нас роль добрих хлопців (усміхається. — Авт.). Але зараз я ставлю ці трюки. 
— Трюки будуть небезпечні?
   — Ну, не дуже, бо це історична пам’ятка, нам тут нічого взірвати не дозволяють (сміється. — Авт.). Буде відтворена реальна битва, із застосуванням зброї того часу, часу опришків — бартка, пістолі, ножі, сокири. З польського боку будуть мушкети, шаблі, також пістолі. Буде гармата в одному з трюків, а також сцена повішення.
— А кого вішатимуть?
   — Поляка, який був в опришках, перейшов на наш бік через людяність, бо знав, що нас, українців, гноблять. Польська шляхта повісила його за зраду. Тут підходить Довбуш, дивиться — його друг повішений, і вирішує: «Битва — то битва. Ми не прийшли грабувати, ми прийшли битися за справедливість». Тому що в підвалах сидять опришки, яких взяли, коли була польська засада. Правицю визволяють, і ще багатьох героїв. Задіяно дуже багато акторів, основні — це Олекса Довбуш, Іван, брат Довбуша, шляхта, яку грають польські актори, і ми, семеро основних опришків, і ще багато людей. 
— Скільки триватимуть зйомки у Свіржі?
   — До 29 жовтня. Але підготовка заради цих 10 знімальних днів у нас йде вже рік чи два. Тут відтворюємо події, коли Довбушу було 38-40 років. Свірзький замок постає як один із замків Галичини, яка тоді була під Польщею. В фільмі не йдеться конкретно, яка це фортеця, просто цей замок взятий за основу архітектури того часу, де могла бути польська шляхта. 
 — А ще десь після цього зніматимете?
   — Так, наприклад завтра — у Львові, в каплиці (розмовляли ми в суботу. — Авт.). І ще трохи будемо дознімати, бо в нас вже зйомки були і на Драгобраті, і в Ясіні,  і на скелях Довбуша, у всіх трьох областях (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська), де найбільше збереглися легенди про Довбуша. 
— То коли все-таки чекати на вихід картини?
   — Наразі знімаємо фінальні сцени. Режисер і група продюсерів усе роблять для того, щоб картина відбулася, щоб відобразити правдиву історію. Процес довгий, бо проєкт дуже серйозний, все роблять ґрунтовно, на основі архівів. Бо легенд багато, а тут взято більше з достовірних джерел. Це нова версія життя Довбуша, не та, яка проходила цензуру в радянські часи. Робимо так, щоб і більш історично було, і в той же час видовищно, щоб захопити глядача.
Взаємовигідна співпраця замків і кіно 
   Директор замку Володимир Мандзяк розповів нам, що співпраця замку з «кіношниками» взаємовигідна: «Ми надали дозвіл на зйомки, а натомість вони покрили деревом перила мосту. Також домовились, що вони нам залишать ті декорації-прибудови, що зробили всередині. Ми їх будемо показувати дітям під час екскурсій на День архітектора».
   На запитання, яким бачать майбутнє Свірзького замку, пан Володимир відповів:  «То є Дім Творчості. Якогось бару, кафе тут не буде — замок не для того створений. Але ми біля замку, в нижній стороні, хочемо дати можливість збудувати мініготель, при тому зробити замок показовим. Наразі замок не є зданий за всіма параметрами, з міркувань техніки безпеки сюди нікого не пускаємо. Національна спілка архітекторів, президент і його команда — думаю, вони більше в курсі, що тут має бути, я — лише директор».
Світлана ПАВЛИШИН
довідка “ратуші”
   Автором ідеї, співавтором сценарію та режисером картини «Довбуш» є Олесь Санін, а оператором-постановником — Сергій Михальчук, продюсує стрічку Максим Асадчий. Головні ролі у фільмі виконують Сергій Стрельніков (Олекса Довбуш), Олексій Гнатковський (Іван Довбуш) і Дарина Плахтій (Марічка).
   За сюжетом, у першій половині XVIII ст. у містичних Карпатських горах розгортається драма життя Олекси Довбуша, його непростого кохання та боротьби за гідну долю для свого народу, і тут навічно оселяється таїна його безсмертя. 
   «Мене завжди турбувала оця різниця між легендою і живою людиною. Ясно, що для гуцулів це була на землі після Ісуса наступна людина... Мені було цікаво, чи він був, який він справжній», — розповів режисер Олесь Санін у відеоролику Мінкультури. На думку режисера, якщо знайти баланс між історичними документами  та легендою про Довбуша, яку переповідають у кожній гуцульській хаті, то «це буде дуже цікава і дуже драматична історія, історія двох братів, один із яких був кривавим опришком і бандитом, а інший разом з ним починав і став народним героєм. В чому ця різниця між народним героєм і бандитом? За що варто жити, за що варто помирати?».

 Опубліковано : 24.10.19 | Переглядів : 132

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама