Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
Бійка як юридичний аргумент?
Бійка як юридичний аргумент?
Засновник ГО «Ідея міста» Назарій Брезіцький каже, що його «провокували»
Бійкою у Львові вже нікого не здивуєш, але інцидент із рукоприкладством, що стався в суботу, 2 листопада, у ресторані готелю LH Hotel&SPA на площі Петрушевича, неабияк прогримів та здивував фігуруванням у ньому вельми солідних людей, того рівня, на якому, здавалось би, суперечки вирішують геть по-іншому. Або принаймні мають вирішувати...

 2 листопада надійшла заява в поліцію ексконсула України в Мюнхені Володимира Цвіля про те, що його побив, завдавши тілесних ушкоджень, львівський адвокат, бізнесмен та засновник ГО «Ідея міста» Назарій Брезіцький, а до того ж забрав у нього смартфон. 
ВІП-побиття на площі Петрушевича
 Поліціянти підтвердили факт бійки у ресторані готелю «LH Hotel & SPA», але наразі не розголошують прізвищ потерпілого і підозрюваного у нападі. Зокрема, речниця Національної поліції у Львівській області Світлана Добровольська прокоментувала «Ратуші» з цього приводу: «До поліції звернувся мешканець Івано-Франківської області, який повідомив про те, що 2 листопада в приміщенні одного з ресторанів на пл. Петрушевича йому його знайомий завдав тілесних ушкоджень. Коли той знайомий пішов, він виявив, що його мобільного телефона нема. Відкрите кримінальне провадження за частиною 1 статті 187 Кримінального кодексу, а саме «розбій» («Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства». — Ред.), правоохоронці встановлюють всі обставини події, призначено експертизи, триває досудове розслідування». Санкція згаданої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 
7-ми років. На запитання, чи затримано нападника, Світлана Добровольська повідомила: «Особу його встановлено, проводяться слідчі дії».
 В інтернеті з’явилось фото витягу з єдиного державного реєстру досудових розслідувань, у якому прямо вказані прізвища учасників інциденту. Також із розмови зі свідком події паном Орестом журналісти порталу «Діло» дізналися, що Володимир Цвіль перебуває в одній із лікарень міста, у нього, окрім перелому носа, виявлено гематому на верхній губі та струс мозку. 
 «Я зайшов у ресторан готелю і вже побачив, як перевертається стіл, з нього падають горнятка. На землі лежав Володимир Цвіль, над ним стояв Назарій Брезіцький. Поруч з Брезіцьким стояв іще один чоловік спортивної статури. Буквально за мить вони покинули заклад, ще до приїзду поліції. Зафіксували крадіжку телефону у відділку поліції, після чого доправили Володимира Цвіля до медичного закладу», — розповів пан Орест журналістам.
Хто із ху?
 35-річний Назарій Брезіцький є засновником громадської організації «Ідея міста» та благодійного фонду «Справа Скарбека». Також він володіє готелем «Власта», юридичною компанією «Абданк» та радіостанцією «Дуже Радіо», на якій веде авторську програму. Місцеві соціологи вносять його в опитування як ймовірного кандидата на виборах мера Львова, хоча його рейтинг становить лише 1,2 %. Як раніше повідомляли, опоненти Брезіцького звинувачували його в незаконному заволодінні майном ТОВ «Львівморепродукти», а також його підозрювали в незаконному заволодінні колишнім лідером насінної продукції ВАТ «Сортнасіннєовоч», — пише «Львівський портал».
 57-річний Володимир Цвіль у 2002 — 2004 рр. був консулом України в Мюнхені. У 1990-х працював лікарем у Львівському обласному перинатальному центрі. В 1996 здобув юридичну освіту в Львівському університеті ім. І. Франка. В 1998-му закінчив Дипломатичну академію при Міністерстві внутрішніх справ за спеціальністю «міжнародне право». Володимир Цвіль відомий, зокрема, своєю участю у скандальній «справі плівок Мельниченка». В 1999 р. він став довіреною особою лідера Соціалістичної партії Олександра Мороза і наприкінці 2000 року, на прохання Мороза, вивозив за кордон Миколу Мельниченка та його записи, зроблені таємно у кабінеті тодішнього президента України Леоніда Кучми. Пан Володимир — автор книг про цей гучний касетний скандал, зокрема «Кучмагейт», а також книги «Невідомий Кандинський» про маловідомі факти з життя художника-авангардиста. У 2016 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець, але програв вибори.
«Вважаю це провокацією»
 На своїй фейсбук-сторінці Назарій Брезіцький опублікував офіційну позицію щодо інформації, що він нібито відлупцював ексконсула: «Я вважаю цю інформацію провокацією, яку поширили проти мене конкуренти. Очевидно, що інформація є надутою, оскільки жодних підтверджувальних фактів цього інциденту нема. Документ, на який посилаються ЗМІ, не має ні підпису, ні печатки, тобто не є офіційним документом. Чи можна суб’єктивну заяву від особи зі сумнівною репутацією вважати правдивою інформацією — напевно, відповідь мають надати правоохоронні органи. Переконаний, що це є нічим іншим, як виконання чийогось замовлення».
 Газеті «Ратуша» вдалося поспілкуватися з паном Назарієм, і він прокоментував цю підвищену нині увагу до свої персони і обставини, які їй передували, так: «Я займаюся бізнесом давно і зараз трошки — громадською роботою. А тут різні люди мене пробують провокувати на різні речі. Турбують, погрожують, запрошують на зустрічі, пробують влаштувати якусь бійку. Я до того жодного стосунку не маю. Я зараз вивчаю, хто і чому це зробив, це мене найбільше цікавить. Рік тому мені клали бомбу під офіс, тепер ось ця ситуація. Розумію, що це так пробують мій імідж зіпсувати. Телефонує людина, яка два місяці тому мені говорила якісь речі на зразок: «Дай 10 тисяч доларів, я тобі поможу і не буду на тебе заяву писати», на що я сказав: «Мені то не цікаво». Проходять два місяці, він до мене дзвонить, я під’їжджаю, добре, що я був не сам, а з людиною для безпеки. Коли я почав з ним спілкуватися, він почав зухвало поводитись, провокувати, і потім виявляється, що я ще й телефон вкрав. А насправді взяли той телефон, вимкнули і винесли, спеціально щоб «розбій з грабежем» влаштувати».
 Натомість журналістці «Високого Замку» Назарій Брезіцький вже заявив, що конфлікт виник між його охоронцем та Цвілем. Докладніше про цю історію Назарій Брезіцький пообіцяв розповісти для «ВЗ» пізніше, — з огляду на слідство. З різнобою його заяв нині незрозуміло: конфлікту з побиттям не було і це вигадки журналістів, які надрукували «неправильний» витяг з ЄРДР? Бійка була, але вчинив її охоронець? Чи все так до побиття Цвіля прямо причетний сам Брезіцький?
Передісторія: суди, благочинність і... рейдерство?
 Володимир Цвіль, хоч і перебуває в одній із львівських лікарень, погодився на телефонну розмову з кореспондентом «Ратуші». Він, зокрема, розповідає: у передісторії цього побиття була прикра історія судової тяганини, пов’язаної, на жаль, із рейдерством. 
— Пане Володимире, як Ви почуваєтеся і які у Вас травми?
 — Внаслідок побиття паном Брезіцьким у мене були пошкоджені кістки черепа, зокрема — носа, виник струс мозку, і тому тепер я проходжу, після операції, курс реабілітації і спостереження за післяопераційним періодом.
— То що ж усе-таки реально сталося в ресторані на площі Петрушевича? 
 — Маю розповісти, що пана Брезіцького я знаю через Оксану Чепурну, яка є моїм другом і діловим партнером у галузі мистецтва, вона — заслужений художник України ще з 1991 року. Через неї я познайомився з юристом «з великої букви» Брезіцьким, згодом дізнавшись, що він фігурує всюди в численних судових процесах, які відбуваються в одному з районів Львівської області, а також в Апеляційному суді загальної юрисдикції Львівської області і Верховному Суді. Суть довгорічного судового спору полягає в тому, що пані Оксана зробила інвестицію в одне підприємство Львівщини і, як стало пізніше відомо, партнерка її, чи сім’я, яка представляла другу сторону, виявилася партнером пана Брезіцького, якого доти там близько не було. Ми розуміли, що це одна із рейдерських схем, які трапляються останнім часом на території України. Тому в нас, у країні, проблема з інвестиціями, бо нема дієвих механізмів боротьби з рейдерством через брак досконалого законодавства. Мені довелося з Брезіцьким познайомитися два роки тому на Форумі видавців у Львові, де презентували мою книжку «Невідомий Кандинський». Там зокрема виступав на сцені молодий меценат, автор «Ідеї міста» Назарій Брезіцький, про якого мені вже не раз розповідали як про одного з найуспішніших рейдерів у команді київських юристів. Тоді я підійшов до Брезіцького, просив його обговорити це питання, він мене запевнив, що він до того не має жодного стосунку, і хотів у мене два місяці паузи, що він вийде з цього процесу. І так упродовж двох років було десь чотири зустрічі і, крім того, десять обманів. Я в суботу прилетів до Львова з Варшави о 15-й годині, йому зателефонував, бо ми домовлялися, що наступного дня буду летіти на Київ, а у вівторок мав летіти вже в Вашингтон. Він підняв слухавку і сказав мені: «Ви сам?». Я сказав: «Так, я один, в мене є 10 хвилин». Він прийшов ще з одним чоловіком спортивної статури, який сів біля мене справа на диван, заблокувавши мені вихід. Назарій Брезіцький сів біля мене зліва і без попередження, без «Доброго вечора» почав бити мене в обличчя, було десь 4-5 ударів, його знайомий тримав мене в цей час за праву руку. Тоді, коли я зрозумів, що нема розмови і закінчиться це все смертельно, я спробував встати і перевернув стіл, щоб вирватися з цієї пастки. Розбилося горнятко чаю, чайник. Він, коли мене бив, схопив мій мобільний телефон, я це бачив, і коли я вирвався, попросив персонал цього закладу, щоб викликали поліцію і швидку, вони в цей час втекли. Поліція і швидка приїхали за п’ять хвилин, треба віддати їм належне, і після цього почалися всі наступні дії, які зафіксовані в протоколі. 
 — Камери зафіксували побиття?
 — При мені працівники готелю сказали, що на камерах видно, як ті двоє людей (Брезіцький і ще один чоловік. — Ред.) заходили і виходили, зафіксовано час. Напад для заволодіння моїм телефоном тривав упродовж 5-7 хвилин, під час цього зайшов мій товариш Орест, який бачив, як Брезіцький завдавав мені удари в обличчя. В подальшому, побачивши мого товариша, Назар Брезіцький зі своїм спільником миттєво покинули приміщення. 
— То все-таки Ви бачили, як ця людина взяла у Вас телефон, чи Ви були в той час непритомні?
 — Коли вже був завданий п’ятий удар, був такий момент, коли я знепритомнів. А після першого удару, коли він цей телефон забрав, я ще був при свідомості. І коли вже вони втекли, то я одразу, прийшовши до тями, сказав: «Він забрав телефон». Ми зрозуміли, що мобільного нема ні під диваном, ні під столом, ні під кріслом. Телефон ще працював, мій товариш набрав зі свого номера, йшов виклик, а за кілька хвилин вже був вимкнений, це зафіксовано мобільним оператором. В матеріалах слідства, я переконаний, є тепер дані, в якому квадраті перебував телефон.
— Ви думаєте, що вся та «трагікомедія» була розіграна заради цього мобільного телефону?
 — На моє переконання, причиною нападу на мене стало його бажання заволодіти моїм смартфоном, у якому містились документи щодо його незаконної діяльності, про що Брезіцькому було відомо, бо я йому попередньо повідомляв у телефонній розмові, домовляючись про зустріч. Мені важко сказати, скільки в цій «трагікомедії» було поставлено завдань, але думаю, що мобільний був свідомо вкрадений і був потрібний, це одна з цілей. 
— А яка інформація в телефоні могла бути потрібною цій людині?
 — Приватна інформація, а також листування ділового характеру, зокрема з урядовими і неурядовими установами України, Європейського Союзу і Північної Америки. Важко сказати, чи він це використає, бо там є запобіжні заходи, відповідні коди. Це був один із моїх робочих мобільних телефонів, дорогий смартфон, який слугував мені, власне, як комп’ютер. 
— Та ситуація з рейдерством стосовно фермерського господарства ще не розв’язана?
 — Я думаю, що вона вже на стадії завершення, бо за моєї участі були звернення до Вищої ради правосуддя, до Ради суддів, є відповідні реакції на непрофесійне виконання суддями одного з районів Львівської області їхніх повноважень. Це може бути однією з причин його (Брезіцького. — Ред.) нервів. Я є діловим партнером пані Оксани, і в мене була розмова з ним тільки на цю тему. Хоча мені відомо багато про що в зв’язку з цим, у мене є цілі папки документів про інші види злочинної діяльності, але я тим не займався, займаюся тим, що дотично до мене.
 Мене не цікавлять чутки в інтернеті, я керуюся фактами, керуюся законом: є злочин, злочин зроблений брутально. Ми йдемо в Європу, мені доводиться жити в Мюнхені 20 років, хоча я громадянин України, я точно знаю, що в будь-якій країні Європейського Союзу за подібного злочину ця людина була б розшукана за 24 години та ізольована від суспільства як небезпечна, бо ці дії могли призвести до моєї смерті, дякувати Богу, що я народився здоровим, служив в армії, займався все життя спортом, я витримав ці удари.
— Чому тоді, на Вашу думку, цю людину не затримали?
 — Я не буду цього коментувати. Цьому дадуть правову оцінку ті, кому належить. Може, не могли його знайти, може, інші причини. Я не маю сьогодні претензій до правоохоронців.
 Більше навіть — я сьогодні вірю правоохоронним органам як ніколи. Бо на ручному радіо пана Брезіцького однією з перших його відвідувачів була новий прокурор Львівщини Ірина Діденко, яка сказала: «Найперше ми маємо разом запобігати злочинам, аби в наших дітей не було такої криміногенної ситуації, як у нас тепер». Я цілком згідний, адже лише спільними зусиллями зможемо досягти цієї мети. Так от, скажіть мені, «Ідея міста» в чому полягає: бити людей? Красти телефони? Це не перший випадок побиття, бо на цього чоловіка були вже заяви. Так от, я якраз та людина, яка ставить край такій «діяльності».
Світлана ПАВЛИШИН 

 Опубліковано : 07.11.19 | Переглядів : 474

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Лис.2019
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
 
Реклама