Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
СПЕЦОПЕРАЦІЯ «ВБИВСТВО ШЕРЕМЕТА»
СПЕЦОПЕРАЦІЯ «ВБИВСТВО ШЕРЕМЕТА»
Сьогодні в історії з убивством журналіста Шеремета українське суспільство вперто женуть між прапорцями напівправди, неправди і недомовленостей, не даючи вискочити за межі нав’язаного і дозволеного. І саме тому ми ще довго будемо блукати в інформаційній пітьмі, натикаючись на заготовлені «вовчі ями» псевдоновин та несподівані капкани вкидів, що наперед приготовані для тих, хто звик вважати себе жертвою. Однак деякі речі вже наперед дають можливість усвідомити: закулісся цієї трагічної вистави набагато цікавіше від самого дійства.

   Тепер почнімо з основного: всі головні підозрювані особи були відомі слідству ще за попереднього Генпрокурора. Як заявляли у лютому 2017-го міністр МВС Арсен Аваков, а у серпні 2017 р. Генпрокурор Юрій Луценко: «Нам зрозуміла загальна картина, ми бачимо ймовірних учасників цього злочину, але це необхідно довести низкою слідчих дій». Ці слова майже слово в слово повторив уже за нового гаранта Зеленського на пресконференції в липні 2019 року керівник Нацполіції пан Князєв. І раптом у грудні 2019 року все різко змінилось: ті, кого підозрювали лише за «ходою» і «одежею», впевнено були звинувачені в тому, що це саме вони і підірвали журналіста Павла  Шеремета 20 липня 2016 року на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві. То що ж змінилось за цей час? Окрім зустрічі в Парижі президента Володимира Зеленського з президентом РФ Володимиром Путіном — нічого… 
   Здавалось би, а до чого тут Володимир Путін? А він, панове, як завжди, ні до чого. Як сказав в інтерв’ю НВ колишній глава СБУ України Євген Марчук: «Ми добре знаємо, як проводились операції «під чужим прапором». Особливо щодо політичних терактів у чужих країнах. Ці теракти виконували не безпосередньо представники спецслужб, а треті особи. До них спецслужби знаходили підхід або на грошовій основі, або на ідеологічній чи на якійсь іншій. Знаходячи привід, людину втягували в реалізацію якоїсь операції, знаходячи правдоподібне пояснення і обґрунтування, а сама людина навіть не знала, що реалізовує завдання спецслужби». Ви добре вслухались? Майже ніхто чомусь не звернув уваги на зміну «центру виконання теракту» — якщо раніше всі правоохоронці, разом із «балакучою головою» паном Геращенком, стверджували, що «за вбивством Шеремета стоїть диверсійний центр у Росії, який готувався ліквідувати і самого Геращенка», то тепер виконавці, акценти і пріоритети різко змінились. Ви самі собі хоч відповіли на запитання: чого на сенсаційний брифінг Авакова приперся Зеленський, який цим кроком фактично продемонстрував тиск на слідство та в подальшому — судовий процес? Піар? Мовляв, за Порошенка не змогли, а за мого президентства (ах, який я молодець!) — відразу все розкрили?! – якась, погодьтесь, сумнівна мотивація. Чи очікування, що «слідаки» згодом назвуть ТАКЕ  ім’я замовника цього злочину, від якого публіка порине в екстаз?! Без сумніву, нам щось не договорюють, а те загадкове ЩОСЬ і є головною причиною візиту Зеленського на брифінг…
Головні герої чужої вистави
   Отже, сьогодні слідство звинувачує таких осіб: 
   Андрій Антоненко, музикант рок-гурту Riffmaster (у 2017 році гурт презентував пісню «Тихо прийшов, тихо пішов» — у мережі її назвали неофіційним гімном воїнів підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ), доброволець, нині — сержант Сил спеціальних операцій, що підтверджували нещодавно в ЗСУ. Його, згідно з оголошеною підозрою, призначено організатором групи та одним із тих, хто брав участь у закладанні вибухівки під автомобіль Шеремета. Саме про нього в матеріалах справи написано: «Захопився ультранаціоналістичними ідеями, культивував величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнув зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості». Якщо добре проаналізувати це речення, то складається враження, що воно написане в Росії. Бо в Україні, де половина батальйону «Азов» ходять у рунах, а багато тих, хто готовий вмерти за Україну, «зігує», таке «звинувачення слідства» просто не сприймається серйозно. Якщо до цього ще й додати, що, за словами самого Антоненка, він із родини польських євреїв, то такі закиди про «величність арійської раси» викликають лише посмішку. 
   Юлія Кузьменко, позивний «Ліса», лікарка і волонтерка. Слідство називає її особою, яка нібито закладала вибухівку під автівку Шеремета. Погодилась на співпрацю зі слідством. Працює у Центрі дитячої кардіографії та кардіохірургії, де очолює відділення рентгенангіографії та ендоваскулярної хірургії. Має ступінь кандидата медичних наук та пише докторську дисертацію.
   Яна Дугарь, медсестра десантного батальйону, учасниця АТО. Силовики називають її «розвідницею» — нібито вона за кілька днів до вбивства ходила і фотографувала відеокамери біля будинку Шеремета, які її під час цього знімали. За участь у бойових діях Дугарь отримала декілька нагород, серед яких “За мужність” ІІІ ступеня та медаль «За оборону Авдіївки». 
   Владислав Грищенко (позивний «Буча»). Про його біографію можна знімати окремий фільм. Боєць «Правого сектору», очолював там взвод розвідки, брав участь в обороні Донецького аеропорту. Пізніше уклав контракт зі Збройними силами як сапер 95-ї окремої аеромобільної бригади. Як професійний сапер нібито й зробив вибуховий пристрій. Як для вбивства Шеремета, так і для іншого злочину. Ці два пристрої були майже ідентичними. На одному з них, який готували для вбивства влітку 2018 року кримінального авторитета в Косові Івано-Франківської області Михайла Чекурака, знайшли ДНК Владислава та його дружини Інни. Владислава затримали у вересні 2019 року. «Буча» має 7 судимостей, з яких принаймні 5, станом на 2016 рік, були непогашені. Чоловік не раз ішов на розбої, грабежі та побиття ще до того, як строки попередньої судимості спливуть. 2016 року «Буча» допоміг поліції розкрити планування вбивства на Дніпропетровщині. Сам злочин так і не стався, бо кілер-Грищенко «здав» замовника правоохоронцям. Сам Грищенко потім розповідав телебаченню, що за співпрацю зі слідством йому обстріляли вікна. Крім того, за словами атовця, його хотіли вбити, а кілером нібито мав бути інший член «Правого сектору» Ярослав Тарасенко. Нині Тарасенка звинувачують у співучасті у вбивстві ексдепутата російської Держдуми Дениса Вороненкова.
   Інна Грищенко, «Пума», боєць «Правого сектору». До війни працювала в СІЗО та в Бучацькій колонії. Після фронту — була співзасновницею ветеранської ресторації «Патріот» у Львові (як же без нашого міста? — М.С.), працювала офіціанткою у Pizza Veterano в Києві, де в день її затримання відбулись обшуки. 
   Іван Вакуленко, позивний «Пістолет», ветеран АТО. Правоохоронці пов’язували його з родиною Грищенків ще у справі замаху на кримінального авторитета на Івано-Франківщині. Вакуленко був першим, кого викликали на допит як свідка у справі вбивства Шеремета. Найближчими днями після виклику чоловіка знайшли мертвим, із вогнепальним пораненням у голову. Правоохоронці кваліфікували загибель Вакуленка як самогубство — він застрелився з мисливської рушниці.
Правова оцінка: повний «бєспрєдєл»!
   Адвокат Костянтин Рибачковський з компанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» дав свою особисту професійну оцінку почутому на брифінгу від 12.12.2019 року. Оцінка — невтішна для нашої правоохоронної системи.
   Особи, що виступили на брифінгу (крім високих поліцейських чинів, також виступали міністр А. Аваков та президент В. Зеленський. — Ред.) так чи інакше порушили декілька конституційних прав та гарантій:
   - Принцип презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції, п. 10 ст. 7, ст. 17 КПК України).
   - Принцип недоторканності честі та гідності громадянина і людини (ст.ст. 3, 21, 24, 28, 34, 68 Конституції України).
   - Не можна називати прізвищ підозрюваних, поки немає звинувачувального вироку суду. Не можна публічно звинувачувати нікого без перевірених у суді доказів та змагального процесу. Були порушені права, закріплені у ч. 4 ст. 296, ст. 297, ч.ч. 4 і 3 ст. 301 Цивільного кодексу України. Були порушені і гарантії, закріплені у Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ст. 1, ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 10, ст. 17 Конвенції), яка є частиною законодавства України та обов’язкова до виконання поліцейськими (нещодавнє рішення Верховного Суду.) Виступ Генпрокурора Р. Рябошапки з привітаннями всіх присутніх з «успіхом» і те, що він говорив про «розкриття» злочину, було обурливо некоректним з правового погляду, — вважає адвокат. Слідство не надало жодного прямого доказу провини. Були показані лише оціночні судження слідчих і не було продемонстровано жодного конкретного доведеного факту.
Чи могли ТАКЕ зробити ветерани? Могли. 
Але НАВІЩО?!
   Ті, хто сьогодні намагаються ліпити з ветеранів і волонтерів АТО образи херувимів і серафимів, — роблять засадничу помилку. Війна нікого не робить кращим. Дитина, яку вбили ексснайпери «Аратти», полюючи в Києві на бізнесмена, — яскраве підтвердження цього. Замах на львівського бізнесмена Богдана Копитка, який вчинили колишні бійці АТО кілька років тому біля Старого Села Пустомитівського району, — також доречна ілюстрація. Десятки випадків, коли колишніх ветеранів використовують як «тітушню» в бізнес-розбірках і політичному протистоянні, — це теж не вигадана байка. Посттравматичний синдром теж ніхто не скасовував.
   Версія щодо дискредитації добровольчого руху пролунала однією із перших і видається найвірогіднішою. Будемо сподіватися, що керівництво правоохоронних органів України пішло ва-банк і прекрасно розуміє, що може статися, якщо оприлюднення ТАКОЇ інформації виявиться звичайною підтасовкою заради потрібного результату чи трагічним збігом обставин, правда? Бо лишилась низка запитань, відповіді на яких наразі суспільство не почуло. 
Замовник? Мотив? Дестабілізація?  
   Почнемо, панове? Отже, хто замовник вбивства Шеремета? Антоненко? Несерйозно. За що? Скажімо, ХТОСЬ (згадайте слова знавця подібних комбінацій Євгена Марчука) довів йому, що Шеремет, добрий знайомий білоруса Сергія Короткіх, відомого на прізвисько «Малюта», є агентом російського ГРУ? Тоді — варіант цілком можливий. Але НАВІЩО? Адже це можуть легко організувати професіонали з українських спецслужб? За умови, звичайно, якщо цим «навіювачем» не були саме спецслужби Росії… 
   Чи хтось із Шереметівських бізнес-партнерів, адже після смерті на чотирьох прибалтійських рахунках убитого журналіста слідство виявило 1 мільйон 116 тисяч 890 євро? Але це не ті гроші, за які варто скоювати такий резонансний теракт із великою кількістю учасників. 
   Можливо, якісь відомі українські політики — за його викривальні статті? Коротко. Шеремет — білоруський, російський і український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, працював на телебаченні в Білорусі та Росії, в 1990-2000-х роках — завідувач білоруського бюро, керівник відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Первого канала». Надалі працював на Громадському телебаченні. У Білорусі відсидів три місяці у в’язниці за нібито незаконну журналістську діяльність, був позбавлений громадянства через наявність російського паспорта. Впродовж останніх п’яти років Шеремет жив в Україні, у Києві. Працював в інтернет-виданні «Українська правда», був ведучим на радіо «Вести». Талановитий, але дуже витриманий і неконфліктний. 
   Який мотив у безпосередніх виконавців? Гроші? Майже всі вони самодостатні й небідні люди, котрі добре «стоять» у суспільстві! Дестабілізація ситуації в суспільстві? Навіщо дестабілізовувати ситуацію в країні людям, які за цю країну воювали, навіть якщо вони в той час і «бакланили» в соцмережах на Порошенка «зраду»? Дестабілізація  через що — через убивство білоруса Шеремета?! Залишімо такі версії для пана Авакова, якому якнайшвидше потрібно підтвердити свій професіоналізм, щоб не злетіти з посади. Адже багато українців (за всієї поваги до небіжчика) дізнались про факт існування Шеремета тільки через трагічний його фінал. Чому б це вбивство мало викликати лють в українців, котрі влітку 2016 прекрасно відпочивали на дачах та морях?! 
Суперечності та маніпуляції
   Яким чином Кузьменко, яка не є професійним викрадачем автомобілів, заклала вибуховий пристрій під сидіння водія, адже, згідно з матеріалами експертизи слідства, дно автомобіля НЕ МАЄ ПОШКОДЖЕНЬ, ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ ВИБУХУ! Рульова і колісна система цілі, тобто, найімовірніше, що вибухівку (грамів 70-80) встановили просто під кріслом водія! Але гіпотетичні учасники вбивства АЖ НІЯК НЕ МОГЛИ мати доступ до салону автівки, яка була захищена дворівневою системою сигналізації!  Якщо замовник хотів ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ — значить, він хотів створити її для якихось подальших антидержавних кроків, бо його не влаштовувала політика чинного тоді президента Петра Порошенка, логічно? А хто ж це у нас заявляв: «Будь-хто, тільки б не Порошенко!»? З таким ходом думок мимоволі приходить на згадку анекдот про слідчого, який настільки гарно оформив усі факти, настільки добре попрацював з агентурою, настільки ефективно закріпив докази, що мимоволі вийшов…сам на себе! В повітрі починає пахнути Кремлем, згідні?
   Продовжимо аналізувати нестиковки слідства. Те, що сержант Антоненко відмикав телефон вночі? Ну, тоді записуйте в терористи і мене — я завжди на ніч відмикаю телефони, щоб, у разі чого, погані новини прийшли вже зранку.
   Підозрюваний в організації вбивства журналіста Павла Шеремета ветеран АТО і музикант (Riffmaster), сержант ССО Андрій Антоненко спростовує закиди на свою адресу досить уміло: «Я народився в єврейському районі, навчався в єврейській школі, я наполовину єврей, у мене дід польський єврей. — передає «Громадське». — Ви несвідомо, своїм упередженим висновком,  вже образили мене особисто і мою родину... Є людина, знята на відео 2016 року, до якої намагаються мене причепити... Я з 2013-го року ношу бороду суцільну, вона або довша, або вона коротша, але вона суцільна. Людина з відео носить борідку форми «еспаньйолка», з поголеними повністю щоками. У мене плечі трохи похилі, трошки подовжена шия, що зовсім не сходиться з людиною, яка є там. Мої вуха зламані, я займаюся боротьбою, там людина з ціленькими вушками. І ще один момент, характерна риса — мої руки, вони покриті татуюваннями. Якщо подивитися на людину на відео, то там зовсім цього немає...» Найцікавіше, що все сказане Антоненком – чиста правда! Два фото — підривника і справжнього Антоненка — з різницею у 24 години були опубліковані на сторінці народного депутата Борислава Берези в фейсбуку. І на цих фото — ДВОЄ РІЗНИХ ЛЮДЕЙ, бо за добу бороду можна поголити, але не відростити! 
    «Було проаналізовано 80 мільйонів телефонних з’єднань і 44 тисячі абонентів...». Тут я не дуже компетентний, але маю великий сумнів, що суди видали 44 тисячі санкцій на прослуховування. Чи я щось плутаю?
   Щодо Дугарь, яка за версією слідства, дуже переймається тим, що в неї ледь не знайшли «набір сапера», є зустрічне запитання: а чого це їй ЦИМ перейматися, адже вона займалась ФОТОЗЙОМКОЮ і мала б турбуватися, що в неї вилучили чи ледь не вилучили мобільний із фотографіями чи фотоапарат? Тим паче ця розмова взагалі не стосувалась справи Шеремета, а йшлося про невдалий підрив у Косові! І ще: а якого дідька було взагалі фотографувати ті викривальні камери, якщо слідчі стверджують, що арієць із єврейським корінням жив у цьому районі і добре його знав? Дурниця якась. Чи це нам просто хочуть продемонструвати, які дилетанти ці спраглі дестабілізації атовці? До речі, а чому б це членові групи Інні Грищенко не підняти в повітря квадрокоптер Pizza Veterano, якими вони розвозили Києвом піцу, і не перефотографувати все необхідне?  
   Юлія Кузьменко («Ліса») обговорювала можливий замах на Звіробій або ж викрадення її дітей. Звіробій заявила, що буде захищати медика в суді, і «ржала», коли почула про це. Бо, справді, уявити собі, що замах на Звіробій спровокував би в Україні дестабілізацію чи масові протести, — це не поважати себе.
   Адвокат Юлії Кузьменко Владислав Добош написав у своєму фейсбуці:  «Щодо Юлії Кузьменко. Пам’ятаєте, як у підозрі було написано, що: «Антоненко А.С. (він же «Ріфмастер») підшукав та залучив мешканку Києва Кузьменко Юлію та військовослужбовця за контрактом Дугарь Яну». Тобто згідно з тією підозрою вони мали один одного знати задовго до підриву Шеремета 20.07.2016 року. А тепер увага! Юля Кузьменко Яну Дугарь уперше побачила та познайомилася під час обшуку в Грищенко Ірини («Пуми) десь півтора-два місяці тому. Поліція знає, коли це точно було, може перевірити. Тобто у вересні-жовтні 2019 року. До речі, зі сім’єю Грищенків («Пумою» та «Бучею») Юля познайомилася лише рік тому, наскільки пам’ятає, влітку 2018 року. Антоненко А.С.  взагалі не знайомий із Дугарь Яною! Юля Кузьменко познайомилася з «Ріфмастером» у 2016 році, точно місяць не пам’ятає, але було холодно, коли стала свідком ДТП, при якому таксист збив дружину та дитину «Ріфмастера», вона про це написала в фейсбук і через деякий час у месенджерах їй написав якийсь Антоненко, сказав, що то були його дружина та дитина, і спитав, чи зможе вона виступити свідком. І побачила його вперше в поліції, куди її запросив, до речі, Герман Приступа телефоном, щоб вона виступила свідком у справі про ДТП. Після того Юля довго не бачила «Ріфмастера», і ще кілька разів зустрілися по волонтерській роботі. І все! То хто кого підшуковував?».
   Про міну. Незрозуміло, як могли частину міни знайти в керівника групи терористів Антоненка, якщо її, за версією слідства, виготовив Грищенко-«Буча»? А якщо її склепав непридатний до такої справи Антоненко, то навіщо сюди ліплять «засвіченого» у справжній підготовці замаху в Косові «Бучу»? Чи не для того, щоб хоч якось «замазати» сержанта ССО? До речі. А де музикант брав деталі і вибухівку для міни — я щось це пропустив. Може, ви чули?
   Тобто, читач бачить, що підсумувавши всі ці неточності, перекручення, маніпуляції і відверті притягнуті за вуха байки, за бажання можна вже сьогодні робити невтішні для слідства висновки. Але я ТВЕРДО ПЕРЕКОНАНИЙ: нам не все розповіли. Невідомо, які саме козирі є в слідчих у рукавах (за умови, якщо вони не грають міченими картами), але у тому, що вони тримають щось громовержне на «чорний день» — можна не сумніватися. Найімовірніше — ім’я замовника. Бо на одному бажанні Авакова втриматись на посаді ТАКЕ не пройде…
Усе почалось із Грищенків?!
   Ще 23 липня 2019 року вже президент Зеленський разом із тодішнім очільником Нацполіції Сергієм Князєвим востаннє публічно розповідали про слідство у цій справі. Ніякого прогресу. ВЗАГАЛІ. Нічого нового чи сенсаційного не заповідалось. І  раптом в грудні — брифінг, преса, підозри, затримані! Саме у вересні 2019-го взяли  Грищенків. Окрім ДНК, почали аналізувати і зв’язки цієї пари, яка підв’язалась під скоєння відвертого криміналу. Поставили на контроль телефони, зустрічі, можливі контакти. В ОЗУ до Грищенків, найімовірніше, намагались причепити і Вакуленка, але після отриманої повістки на допит він застрілився (чи застрілили).
   Отут починаються вельми дивні моменти. Знавці звернули увагу на те, що влітку 2016 року Владислав Грищенко проходив службу в Донецькій області. Й ОДНОЧАСНО ТІСНО СПІВПРАЦЮВАВ ІЗ ПОЛІЦІЄЮ у викритті іншого замовного вбивства! Про це свідчать матеріали дніпропетровського розслідування, в якому сім разів суджений Грищенко допомагав правоохоронцям. Так, у червні атовець перебував у військовій частині та домовлявся про… вбивство фермера. А 5 липня, коли замовник поцікавився, чому Грищенко зволікає, той виправдовувався відпусткою в… Києві! Нікому не потрібно нагадувати, що саме 
20 липня 2016 року в Києві підірвали журналіста Павла Шеремета? Подружжя Грищенків, до речі, за зовнішнім описом дуже схоже на опис підривників, але то таке… Тому ОСОБИСТО МЕНІ не зрозуміло, навіщо до цього дуету, який і так гіпотетично сяде за невдалий замах у Косові, доточують ще й Антоненка та його зліплену слідством молоду команду?! Чи нам просто знову не все кажуть?
   Думаю — не все. А знаєте — чому? Цитую: «Ветеранам АТО Інні та Владиславу Грищенкам («Пума» та «Буча») НЕ ОГОЛОСИЛИ ОФІЦІЙНИХ ПІДОЗР у справі вбивства журналіста Павла Шеремета тому, що вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією». Про це «Громадському» розповів речник Міністерства внутрішніх справ  Артем Шевченко…
   А як ж тоді цілісність і правдивість так гарно розмальованої і презентованої широкій публіці схеми?!
   Як повідомив Віталій Ковальчук, адвокат Інни і Владислава Грищенків, яких підозрюють у замаху на Михайла Чекурака в Косові, минулого тижня силовики затримали можливого організатора цього злочину Василя Ш., передає «Українська правда». А самі вони до вбивства журналіста Шеремета НЕ МАЮТЬ ЖОДНОГО СТОСУНКУ.
Микола САВЕЛЬЄВ, фото зі соціальних мереж

 Опубліковано : 21.12.19 | Переглядів : 687

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Січ.2020
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
 
Реклама