Головна        Новини        Соціум        Політика        Економіка        Культура        Спорт        Репортаж        Кримінал        Довкілля        Зоо SOS       

Пошук :
«Рабський» трудовий кодекс: від міфів до реальності

«Рабський» трудовий кодекс: від міфів до реальності


Нове трудове законодавство, за дорученням президента Зеленського, повинні були розробити та затвердити ще до кінця 2019 року, проте тільки у січні 2020-го  проєкт закону, який розробив Кабінет Міністрів України, з’явився для публічних оглядин на порталі Верховної Ради України. Що, своєю чергою, здійняло шквал обурення в суспільстві. В народі цей законопроєкт дістав назву «рабський» та породив справжнісіньку війну між урядовцями та профспілками. 


   Плюси та мінуси нового трудового законопроєкту «Ратуші» допоміг проаналізувати правозахисник, керівник «April Consult» Юрій ТАНАСІЙЧУК. 

 — Яка основна мета уряду у змінах трудового кодексу? Та наскільки він потрібний Україні?

   — Ціль подання цього законопроєкту, який декларує Кабінет Міністрів України, — це оновити відносини між працедавцем і працівником, які, власне, є врегульовані лише кодифікованим документом, а саме кодексом законів про працю від 10 грудня 1971 року. Сама ініціатива оновити застаріле трудове законодавство — добра, але тут важливо розуміти, що запропоновані зміни не є кодексом, а лише законом, який мав його замінити. Проте, на мою думку, найкращим би був кодифікований документ. Однозначно потрібно оновлювати трудове законодавство, я схвалюю ініціативи, які мають на меті спростити механізми укладення трудових договорів між працедавцем та працівником і фіксацією, тобто Державою. Проте, доволі критично ставлюся до «монобільшості» та уряду, тому що навіть ці добрі ініціативи подані не повною мірою, вони не комплексно відображають потребу, запит суспільства та сучасну ситуацію, яка склалась в Україні та світі. 

— Які нововведення передбачені  у трудовому законопроєкті? 

   — Цей законопроєкт, скажімо, передбачає значне розширення трудового договору для працівників та збільшує його можливості. Впроваджується електронна реєстрація трудових договорів, і загалом оновлюється їхня роль і зміст. Суть такого документа, який ми звикли називати «трудова книжка», має здебільшого декларативний характер. Якщо раніше це був основоположний документ для нарахування пенсії, то на сьогодні ця «книжка» фактично виконує роль носія запису, де працювала особа. Але ж нині функціонують електронні реєстри пенсійного фонду, а це, відповідно, ставить під сумнів потрібність друкованого варіанта. Також існують певні конфлікти, які  часто виникають між працівником і роботодавцем, у процесі яких одна зі сторін не хоче віддавати, а зазвичай це роботодавець, трудову книжку. Також незручність «трудової книжки» полягає і в тому, що в разі, коли власник її втратить, йому знову потрібно йти на всі попередні місця праці й оновлювати підписи. Нині це безглуздо, і можна перевести цей інструментарій, а відтак портфоліо, в електронну форму, де у вільному доступі працедавець зможе ознайомитись із трудовою історією потенційного працівника. 

— Які серйозні мінуси нового законопроєкту? 

   — В цьому кодексі випущено з уваги захист особи в частині мінімальної заробітної плати, натомість це треба чітко зафіксувати, а гарантом цього виконання має бути Держава. Також важливо визначити в законі, що мінімальна зарплата не може бути нижча за прожитковий мінімум,  а це потрібно обов’язково внести як правило в закон. Тоді законопроєкт набере ще більшої ваги і його можна вважати не тільки урядовим документом, а й таким, що ухвалений за великої участі депутатів, адже сам законопроєкт вже поданий на розгляд ВР і він пройде 12 комітетів. Ще один із суттєвих мінусів — це те, що не передбачений колективний трудовий договір. Також майже не згадана участь профспілок у регулюванні конфліктів, і це не відображає загалом систему, яка традиційно укладена в європейських країнах. Зокрема  багато зауважень у науковців кафедри трудового права ЛНУ ім. Івана Франка щодо положень та зобов’язань, які наша держава взяла, підписуючи міжнародні конвенції щодо захисту трудових прав людини.

— Що це за термін «звільнення за ініціативою роботодавця»? 

   — Кодекс про працю ухвалений ще 1971 року, він надто обтяжливий і не відображає ні реалій, ні динаміки, яка є у сучасних відносинах роботодавця і працівника. Наприклад,  у нас доволі тяжкий шлях щодо звільнення працівників та соціального навантаження. Потрібно спростити шлях працедавця до звільнення працівника, але це не означає свавілля і не знімає відповідальності у разі незаконного звільнення чи порушення прав. Працедавцеві не треба очікувати великих термінів, приміром двотижневого відпрацювання чи ще чогось. Якщо змоделювати ситуацію, коли працівник виявився неефективним чи спійманий на зловживаннях, то очевидно, що це звільнення має відбутись швидко, і це мало б бути в законі про працю. З іншого боку, не уявляю собі логіку роботодавця, який має на меті звільнити ефективного, добротного працівника, тим паче, що за незаконне звільнення передбачено можливість судового позову. Для врегулювання всіх цих речей, власне, розширюються можливості трудового договору, де сторони погоджують умови праці, не прописані у законопроєкті.  Також варто позитивно відзначити електронну реєстрацію трудового договору, що звільняє працедавця від походів для реєстрації у фіскальну службу та різноманітні фонди. 

— Про звільнення у декретних відпустках: міф чи реальність?

   — В цьому проєкті закону нема обмежень, які б, наприклад, заперечували частину положень Конституції України щодо прав громадянина України. Зокрема і щодо соціальних прав, які має гарантувати Держава. Це стосується також і вагітних жінок чи тих, які перебувають у декретній відпустці. Їхні права на 100 % будуть захищені. Дещо потребує коректив, але говорити про те, що після затвердження нової концепції закону буде неможливо захистити права  жінки при надії, — неправильно. 

— В чому, на Вашу думку, конфлікт профспілок та уряду? 

   — Загалом  потрібно звернути увагу на те, що як тільки постає питання щодо модернізації трудового законодавства, тоді з’являються профспілки, яких було не чутно взагалі. Ця їхня роль є критично негативна, і про це потрібно говорити. Вона має політичне забарвлення. І якщо звернути увагу на останній протест проти ухвалення цього законопроєкту, то вони кажуть про те, що буде нелімітований робочий день, що всіх незаконно звільнятимуть тощо, а це повний абсурд. Там, де профспілки мали б, на підставі своєї практики, дати фаховий аналіз або відкинути цей проєкт закону і запропонувати інший, чи додати розділи доповнення, вони натомість поводяться вкрай некоректно. Також потрібно розуміти їхню всю маргінальність, за винятком окремих профспілок та лідерів. Фактично великий бізнес, який умовно контролюють українські олігархи, зокрема, металургія, вугілля, захоплений уже давно руками керівництва загальнонаціональних, центральних професійних спеціалізованих спілок. Деякі керівники профспілки на прикладі захисту шахтарів досить часто спекулюють, бо не розглядають їхньої господарської частини. Якщо буде доволі гнучкий індивідуальний трудовий договір, якщо будуть логістично і добре визначені права колективного договору, тоді є велика загроза для цих монополістів та одноосібних власників цілих галузей, що невеликі профспілки на конкретній шахті чи заводі стануть доволі ефективними лобістами своїх прав, і роль центральних профспілок буде втрачена. Тобто буде втрачено контроль, який є сьогодні. Ось на цьому і базується конфлікт. 

   Підсумовуючи, додам: для того, аби насправді перезавантажити трудові відносини, потрібно внести суттєві доповнення до запропонованих змін закону про працю, і в депутатського корпусу є добра можливість для цього. І тут дуже важливою буде роль класичного представництва у Верховній Раді, людей із досвідом, таких як є в «Європейській солідарності» та  частково в «Батьківщині» і, можливо, в інших депутатських групах. Відповідно, я не плекаю надій, що цей законопроєкт якісно посилить «монобільшість» «Слуги народу» або російських колаборантів.

Христина СЛЮСАРЧУК

 Опубліковано : 13.02.20 | Переглядів : 3174

Читайте також:
Обличчя номера

Завантажити номер

 
Календар
« Сер.2020
Пн.Вт.Ср.Чт.Пт.Сб.Нд.
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
 
Реклама