Вівторок, 19 Березня

Кохання і смерть у Стрийському парку

Під час буревію дерево вбило юну пару на їхньому першому побаченні

Як би це цинічно і сумно не звучало, але часто-густо,  щоб почати вирішувати якусь проблему в господарці міста, чиновникам потрібна людська жертва… У Львові від початку літа пройшов вже третій буревій. Цього разу, 1 серпня ввечері, жертвами падіння дерева внаслідок стихії стало двоє молодих людей —

20-річний хлопець та 18-річна дівчина. Вони загинули у Стрийському парку, на своєму першому побаченні. Закохана пара сиділа на лавці, коли на них впало дерево. Вони померли на місці. Серед уламків лавки й дерева на місці трагедії можна побачити залишки квітів, які подарував юнак дівчині.

Кого винуватити у трагедії? Це недбалість чи просто екстримальне явище природи? Можливо, львівські парки треба занести до небезпечних для життя об’єктів?

Фатальне побачення Андрія та Марти

Відомо, що загиблим хлопцем виявився курсант Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Свояк. Юнак навчався на факультеті ракетних військ та артилерії і перебував на контрактній службі. Про це у фейсбуці повідомив начальник академії Павло Ткачук.

За його словами, хлопець проживав за межами навчального закладу й у вільний від служби та навчання час перебував на відпочинку у Стрийському парку. Батьки курсанта мешкають у Білій Церкві. І, за інформацією на 12:00 1 серпня, мають намір поховати сина у Козятинському районі Вінницької області, де він народився.

У вівторок у Львові попрощались із 18-річною Мартою, яка загинула у Стрийському парку внаслідок буревію у Львові. Про це  йдеться у сюжеті NTA, — пише «Варта-1». На Парастас прийшли родичі, друзі однокласники та вчителі Марти. Дівчина закінчила Сихівський ліцей та мріяла стати майстром зачісок. Вона була напівсиротою та єдиною донькою у матері. «Вони листувалися в інтернеті лише два тижні, і тоді він пішов з нею гуляти, я дізнався, що він запропонував їй зустрічатися, купив їй букет», — сказав друг загиблого Валерій Колесник.

Деталі трагедії

Як повідомляє «Варта 1»: «Попередньо відомо, що на людей впало дві величезні гілки, які обвалилися під час буревію. Одна гілка впала з 10 метрів, інша приблизно з 14 метрів в бік лавки, зачепивши освітлювальну опору, яка в свою чергу також зламалася і впала на молодих людей. Хлопець і дівчина загинули одразу. Шансу вижити після падіння дерева та ліхтаря у них не було. Допомоги уже надавати не було кому», — пише видання.

Очевидиця події львів’янка Івона Лобан, яка також була в Стрийському парку під час буревію, розповіла в коментарі galnet.fm, що бачила загиблу пару в останні хвилини їхнього життя.  Згодом на фото з місця трагедії вона впізнала, що саме ці закохані й загинули під час буревію. Жінка зазначила, що вона разом із чоловіком та собакою також була в парку. Вона каже: буревій почався миттєво, і величезні дерева почали гнутися, було дуже страшно.

Як повідомили в поліції Львівської області, за фактом трагедії відкрито провадження за частиною 1 статті 115 ККУ «Умисне вбивство» з приміткою «нещасний випадок».

Офіційно — від чиновників

Загибель молодої пари у Стрийському парку міг спричинити удар блискавки. Такі припущення вранці 2 серпня висловила начальниця управління екології Львівської міськради Олександра Сладкова. Про це пише «Четверта студія» з посиланням на «Захід.нет».

«Дерево розвалилось на висоті 7-10 метрів, стовбурових ушкоджень, які б вказували на дефекти, немає. Чому воно розвалилось — зможе сказати слідство. Єдине, що можу сказати, що поруч дерево має дуже специфічні ушкодження, фактично розлетілось на друзки. На мою думку, воно було зруйноване блискавкою. Є висока імовірність, що блискавка, насправді, влучила у цю ділянку парку, в сусіднє дерево, що могло призвести до падіння дерев навколо», — розповіла на брифінгу Олександра Сладкова.

За словами начальниці управління екології, на молоду пару впав клен гостролистий. Приблизно 30 % дерев у парку становить саме ця порода дерев.

У Львівській міській раді нарахували на місці трагедії п’ять повалених дерев. В інших частинах парку подібного «деревопаду» не було. Як розповів директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Олександр Одинець, внаслідок негоди на вулицях міста впало 76 дерев. Також було пошкоджено вісім автомобілів, сталося 30 поривів мережі зовнішнього освітлення.

Нагадаємо, що 25 червня у Львові пройшов ураган, сильний вітер повалив близько пів тисячі дерев. Вже 30 червня у місті стався повторний буревій. Громадський активіст Василь Лозовий 1 липня написав у всі районні адміністрації звернення, аби всі дерева у Львові перевірили з приводу аварійності й ті, що треба, щоб обрізали. «Відповіли, що все добре, гроші виділяють справно, дерева досліджують, обрізають, ліквідовують», — розповів активіст в ефірі «Народного толк-шоу» на каналі НТА.

Чи достатньо інформували про небезпеку?

31 липня у тому ж Стрийському парку впала гілка і травмувала 6-річного хлопчика, а в середині червня на вулиці Грабовського на 8-річного хлопчика в іншому парку впало дерево і проломило череп. Дитину рятували реаніматологи.

31 липня Львівський регіональний центр з гідрометеорології оголошував штормове попередження на перше серпня з грозами, поривами вітру, шквалами та градом. Але чи достатню кількість людей охопила ця інформація?

Депутат ЛМР від «Варти» Валерій Веремчук розповів в ефірі «Народного толк-шоу» на НТА: «Штормове попередження було — на перше число передавали шторм у Львові  25-27 м за секунду, помаранчевий рівень небезпеки. Питання: хто про це знав? Чи було це повідомлення для багатьох львів’ян через ЗМІ? Як донести цю інформацію? Була хороша пропозиція  мого колеги Зінкевича: CRM-системи дозволяють розіслати смс, тоді люди точно відкриють і прочитають».

Близько мільярда гривень виділяється на благоустрій у Львові, але тут питання не тільки коштів, а як організувати правильну системну роботу, в тому числі добір кадрів. Управління в кількості 10 людей мало би залучати науковців, ми маємо Лісотех, студентів, — вважає Валерій Веремчук. «Ми хочемо мати зелене, але безпечне місто», — наголосив він.

Чи легко у Львові зрізати дерево?

Часто цьому заважає і бюрократична процедура, і протести екоактивістів — зазначають  учасники толк-шоу. Були такі випадки, коли дерево, яке не давали зрізати, падало і травмувало людей.

Богдан Шустер заступник міського голови міста Винник. «Ми також стикалися з протестами екоактивістів, фейсбук аж кишів. Але на початку каденції ми затвердили програму з боротьби з омелою і обрізки дерев. У всіх міських парках крони були максимально обрізані, це можливо, навіть страшно виглядало. Але в нас за 5 років жодного трафунку не сталося в місті, щоб пошкодило дерево чи якусь нерухомість, чи, не дай Боже, зазіхнуло на здоров’я чи життя людини».

Як обстежити дерево?

На фото фатально-вбивчого дерева, яке на прохання адвоката Олега Мицика скинув один із фб-користувачів, видно, що вище сідловини (дерево V-подібне) утворилося дупло, де вже була земля і звідти навіть росте інша рослина, видно її корені. «Тобто це дерево однозначно не є здоровим. Чи настільки воно хворе, що може підлягати негайному видаленню — мають відповідати фахівці. В лісотехнічному університеті існує ціла кафедра з цього приводу є ціла методика біологічних експертиз», — каже пан Олег.

Хворі дерева треба лікувати шляхом санації частини його стовбура, — каже адвокат. «А найпростіше, люди добрі, відрізання всіх гілок, які нахилені над лавками і над алеями в парку. Це абсурд, коли над лавкою висить гілка. Це дерево, як мені пояснювали, складалося з двох частин: V-подібна крона, і рівно її половина висіла над лавочкою, куди потім впала. Існує така річ, як земне тяжіння. І не потрібно великих знань, щоб зрозуміти, що рано чи пізно кожне гілля, яке нахилене над лавкою, впаде», — емоційно висловив раціональну думку Олег Мицик.

Роман Дудин, доцент Національного лісотехнічного університету, розповів НТА щодо обстеження дерев, які ростуть нині у парках: «Точних приладів, які б могли показати (в дереві. — Ред.), як в організмі ракову пухлину чи ще щось, практично немає. Є сучасні дуже дорогі прилади, які як ультразвук просвічують, але такі прилади в нашій державі використовують дуже рідко, і через те в нас такий стан нині з обстеженням дерев».

Підготувала Світлана ПАВЛИШИН

Share.

Leave A Reply