Середа, 8 Грудня

Коли прийде ворог…

Вони думають, що їх тут зустрінуть ті, хто вже за сім років «втомився від війни», «увідєл мір в глазах Путіна» і готовий «пєрєстать стрєлять». Солдати кремлівського Мордору помиляються. Дуже помиляються. Окрім пів мільйона громадян України, котрі пройшли через горнило АТО, в державі вже встиг сформуватися військовий кістяк тих, у кого за спиною більший шмат життя, цілком мирні професії, І хто твердо знає, що ця орда не пройде. Навіть, якщо «позаді Москва». Науковці, артисти, бухгалтери, менеджери, водії, співаки, держслужбовці, журналісти, лікарі, продавці. Ті, у кого за спиною роки війни в АТО, і ті, хто не служив навіть «строкової». Щасливі, розлучені, биті і пещені життям, заможні і збідовані. Як сказав Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук: «Україні потрібна система територіальної оборони, і тоді під російським окупантом, під усіма військовими Путіна горітиме земля!».

Путін та його кліка прекрасно розуміють, що й «килимові бомбардування», й застрашливі «Іскандери» — це ще не кінець. І не остаточна ціна «піррової перемоги». Згодом агресорові доведеться ввести на гіпотетично окуповану територію сотні тисяч свого воїнства, з якого десятки тисяч невдовзі повернуться в Сизрань чи Рязань ще до закінчення терміну контракту вантажем 200 і 300. А криваві сльози матерів і дітей цих загиблих окупантів можуть змити не тільки полуду з їхніх очей, а й сам злочинний режим карлика, який несе своїм сусідам тільки нещастя і страждання. І до цієї перемоги людства над темінню будуть мимоволі причетні не тільки бійці ЗСУ, а й підрозділи  мого 62-го батальйону Територіальної оборони України. Це ті, хто ще в 2014 носив солдатам через кордон «броники», плів масксітки і тягав на фронт машинами «гуманітарку». Цього разу на захист своїх дітей і онуків стануть і їхні діди, котрі за ці роки втомилися спостерігати за відступом на всіх політичних, економічних та військових напрямках. І чомусь вперто не визнають терміну «капітуляція». Можливо, тоді ворог нарешті зрозуміє глибину старої козацької приповідки «Двічі не вмирати!»

Микола САВЕЛЬЄВ, фото Андрія КИРЧІВА

Share.

Leave A Reply