Понеділок, 16 Травня

Кухонна шафка з керамічним півником як символ стійкості

Фото стіни зруйнованого будинку в Бородянці, на якій висить кухонна шафа з глиняною скульптурою півня зверху, стало дуже популярним у соціальних мережах.

   «Будь сильним, як ця кухонна шафа», — писали користувачі у коментарях під цією фотографією. А також дивувалися, чим так міцно господар квартири прикріпив цю шафку. Уперше шафку помітила і сфотографувала фотографка Єлизавета Серватинська. Згодом ці кадри з’явилися в багатьох ЗМІ та в соцмережах, пише «Бі-Бі-Сі Україна». Згодом користувачі соцмереж розгледіли, що на шафці непорушно стоїть декоративна глиняна скульптурка півника.

Під час візиту до Києва британського прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона скульптурка відомого півника дісталася і йому. Так само, як і президенту України Володимиру Зеленському, разом з яким вони гуляли центром Києва. Їх подарувала мисткиня з Харкова Лєра Полянскова. Її зустріч із лідерами Британії та України — випадкова, а сувенірних керамічних півнів вона купила на подарунок для друзів з Польщі.

Тепер фігурки керамічних півників українці шукають на сайтах оголошень і в соцмережах. Також їх розшукують організатори, щоби показати на українському стенді на ярмарку майстрів Європи MIDA 2022 у Флоренції наприкінці квітня.

Півник — виріб Васильківського майолікового заводу, де протягом десятиліть створювали майоліку — вироби з глини, покриті розписом ангобами (білою або кольоровою глиною) з використанням оригінальних прийомів — фляндрівки та пастилажа, і покриті скловидною рідиною – поливою, повідомляє «НВ».

1928 року у Василькові, який здавна вважали одним із центрів гончарства Наддніпрянщини, 16 кустарів об’єдналися в артіль «Керамік». Вони випускали прості гончарні побутові вироби — горщики, миски та макітри. У 1934 році на базі артілі створили Васильківський майоліковий завод. До кустарів долучилися художники та технологи.

Розквіт заводу припав на 1950 — 1960-ті роки. Тоді він був одним із провідних підприємств художньої промисловості України, що випускав близько 70-ти зразків кераміки від побутових виробів: тарілок, мисок, кухлів, макітр, глечиків, куманці до декору та декоративних скульптур.

У 2000 році завод був визнаний банкрутом і припинив своє існування. 2004-го його приватизували і спробували відновити виробництво, але вже у 2019 –му його припинили з економічних причин.

Васильківська майоліка є класикою українського гончарського і керамічного мистецтва. Зараз її зразки можна придбати у колекціонерів та в магазинах антикваріату, на барахолках, але багато творів зберігають і використовують у побуті в українських домівках. Роботи Васильківського майолікового заводу є експонатами Музею Васильківської майоліки у Василькові, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві та інших.

Документальних підтверджень авторства тепер уже всесвітньо відомого півника, якого завод тиражував протягом багатьох років, немає, адже каталогів Васильківського майолікового заводу поки не існує. У мережі назвали його автором відомого українського майстра художньої кераміки Прокопа Бідасюка (1895 — 1973), представника Межигірської школи кераміки та учня українського художника Василя Седляра з творчої групи так званих бойчукістів, який працював на заводі з 1940-го року.

«Бородянський півник» за стилем та художньою особливістю не схожий на твори Прокопа Бідасюка. Також я знаю, що роботи Бідасюка не могли тиражувати», — розповіла «НВ» Ірина Іванівна Бекетова, дослідниця української кераміки і завідувачка фондами кераміки у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. У колекції цього музею зберігають 12 творів Прокопа Бідасюка, зокрема і його півник.

Як зазначив головний художник Васильківського майолікового заводу останніх років Сергій Денисенко, син майстра художньої кераміки заводу Михайла Денисенка, із яким поспілкувався колекціонер-дослідник майоліки В’ячеслав Гладушкін, авторство півника помилково зарахували до Прокопа Бідасюка на виставковому проєкті «Добрі звірі» у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у 2019 році.

Сергій Денисенко розповів, що має тиражного півника, ідентичного півнику з Бородянки, з дарчим написом, датованим 1967 роком, і робить висновок, що цей декоративний посуд розроблений в кінці 50-х на початку 60-х років. Денисенко вважає, що автором півника є інший майстер художньої кераміки, що працював на Васильківському майоліковому заводі з 50-х років Валерій Протор’єв (1924 — 1997).

Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА

Share.

Leave A Reply