Середа, 21 Жовтня

Легалізація проституції в Україні: ереговане питання

Заява голови Національної поліції України Ігоря Клименка, який 5 жовтня заявив, що підтримує легалізацію проституції в Україні (хоча виступає категорично проти легалізації наркотиків та зброї) надали цій одвічній дискусії нового поштовху.

Ігор Клименко щиро вважає, якщо держава зможе освоїти і законодавчо визначити правила гри на цьому «ринку», то можна про це говорити.

«Але це повинна бути широка громадська дискусія. Я не боюся про це сказати, тому що ця проблема існувала, існує і буде існувати в усьому світі. Й Україна тут не виняток», — підкреслив голова Нацполіції на брифінгу в Києві.

Сьогодні реалії такі, що проституція в країні має дуже велике поширення і майже не зустрічає спротиву (швидше — «дахування») від правоохоронних органів та органів влади.

Наразі вона лише сприяє значному розвитку корупції в різноманітних силових структурах. Секс-туризм привертає в Україну значну кількість іноземних туристів. За даними Міністерства внутрішніх справ України, серед тих українських жінок, що вирушають за кордон для заняття проституцією, найбільше працюють повіями в Росії, Туреччині та Польщі, тобто йде відтік коштів із нашої держави, як би цинічно це не звучало. Дедалі більшого розмаху в Україні набуває інтернет-проституція, коли дівчата обслуговують клієнтів віртуально, в режимі онлайн.

Дослідження, проведені українським Державним інститутом проблем сім’ї та молоді, показує, що для багатьох жінок, секс-бізнес став єдиним адекватним джерелом доходу: 50 % з них за рахунок свого не узаконеного бізнесу підтримують своїх дітей та батьків. Гроші, які крутяться в цій сфері, надзвичайно серйозні. І просто вражають. За підрахунками правоохоронців, реально в самому лише Києві щодоби виходять працювати не менш як 3 тисячі повій (за іншим даними — 5 тис.). Якщо взяти середню ціну в 80 доларів із клієнта і наявність у середньому трьох клієнтів у дівчат за ніч, виходить, що в звичайний робочий день повії столиці сумарно заробляють понад мільйон доларів, що означає — більш як третину мільярда на рік.

Легалізація: історичний аспект

Упродовж історії людства уряди постійно експериментували з регуляцією і дерегуляцією ринку секс-послуг. У середньовічній Англії регулювання функціонування будинків розпусти передбачало заборону на примус до проституції та надання сексуальних послуг у святкові дні. Пізніше, в 1546 році, Генріх VIII здійснив невдалу спробу закрити борделі, щоб запобігти поширенню сифілісу. Ухвалений три століття тому, в 1864 році, Закон про інфекційні захворювання дозволив поліції заарештовувати повій у портах і військових містечках та приводити їх на примусовий огляд для перевірки на наявність венеричних захворювань.

«Повії в законі»: хочемо, але боїмось?

Україна не готова до легалізації проституції лише через стереотипні уявлення громадян про жінок легкої поведінки та зацікавленість певних осіб тримати секс-бізнес «у тіні» через його прибутковість. За офіційною статистикою 2018 року, дівчат легкої поведінки в Україні нараховується близько 80 тисяч, за неофіційною — значно більше. Майже кожна працівниця потерпає від агресії клієнтів. Найпопулярнішою нині є пропозиція легалізувати проституцію в Україні та прирівняти її до підприємницької діяльності. Самих повій пропонують розглядати як осіб-підприємців із запровадженням спеціальних місць для надання даних послуг. Відповідні кроки мали б забезпечити державу додатковими коштами та зменшити тіньовий незаконний оборот, що призведе до декриміналізації цієї теми в суспільстві. «Узаконені» повії зможуть поліпшити свій соціальний статус у розумінні держави, до того ж знизиться відсоток безробіття, що позитивно вплине на економіку. За приклад нам пропонують Грецію, Голландію, Угорщину, Німеччину та Австралію, країни, які зуміли успішно провести таку легалізацію. Європа отримує мільйони доларів податків від секс-бізнесу. Там працівниці захищені законом. Вони зобов’язані проходити медогляд кожні півроку, і клієнт може бути впевнений, що не отримає у подарунок букет хвороб. Натомість держава гарантує їй захист від будь-якої форми насилля та примусової праці.

Державні мужі за!

23 вересня 2015 народний депутат України Андрій Немировський зареєстрував законопроєкт, який узаконює проституцію в Україні і розглядає повій як фізичних осіб-підприємців, які надають послуги інтимного характеру на платній основі. Згідно із цим законопроєктом, такі послуги можуть надавати як фізичні особи, так і організації (наприклад, борделі). Законопроєкт передбачає регулювання таких послуг і встановлює правові бар’єри (такі як обмеження за віком і медичні огляди). Щоправда, через деякий час Немировський цей законопроєкт відкликав… У травні 2016 року народний депутат України Михайло Гаврилюк («козак Гаврилюк») теж заявив, що проституцію потрібно легалізувати. Міністр розвитку економіки, торгівлі і земельних ресурсів України Тимофій Милованов теж виступає «за» такий крок. Про це міністр розповів в інтерв’ю «Слово і Діло». «Це повністю нелегальний сектор. Але він і завжди був. Там люди реально не захищені. Звичайно, можливо, багато людей вважають, що це неприйнятно етично, але від цього явище не зникає, воно тільки погіршується. Один шлях — це кращий моніторинг, боротьба. Другий шлях — це легалізація. Суспільство має вирішити, який шлях є кращим. Але, на мою думку, було б більш ефективно легалізувати, формалізувати і далі регулювати державі. Тобто дозволити, але дозволити в окремих місцях, припинити знущання над людьми», — сказав Милованов. За словами міністра, у цьому секторі, за різними підрахунками, можуть працювати до 200 тисяч осіб.

Два шляхи: декриміналізація і криміналізація

Наразі проституція в Україні є протизаконною дією, що визначено ст. 302 Кримінального кодексу України та ст. 181-1 Адміністративного кодексу. За вітчизняним законодавством, користувачі послугами повій жодної відповідальності не несуть: у 2006 році заняття проституцією в Україні було декриміналізовано. Завдяки активній позиції неурядових і міжнародних організацій, з Кримінального кодексу усунули статтю за заняття індивідуальною проституцією, одночасно посиливши відповідальність за торгівлю людьми.

До речі, «поява легальної зони для вуличної проституції» в Нідерландах сприяла зменшенню кількості зареєстрованих випадків сексуального насильства і зґвалтувань на 30%-40 % упродовж перших двох років. У містах, які визначили легальні зони для вуличної проституції зі системою ліцензування було також відзначено суттєве зниження злочинності, пов’язаної з вживанням наркотиків, а також стійкий ефект щодо посягань сексуального характеру. Подібний позитивний ефект відзначають також і в Швеції, яка криміналізувала грошову винагороду за послуги інтимного характеру, ухваливши Закон про заборону проституції  у 1999 році. У той же час, пропозиція сексуальних послуг залишається абсолютно легальною. В результаті істотного зниження попиту на сексуальні послуги, кількість повій різко скоротилась  І Швеція стала… менш привабливою країною для торгівлі людьми.

Гроші не пахнуть?

Зрозуміло, що державі потрібно буде контролювати ці процеси для дотримання всіх відповідних умов (вік, медичні огляди, правове ведення діяльності), але вигоди, зазначені вище, значно перевищують ці витрати.

Легалізація проституції призведе до збільшення числа секс-працівників та обсягів платних сексуальних послуг внаслідок скорочення витрат, зменшення ризиків кримінального переслідування й хабарів, як для клієнтів, так і для постачальників. Водночас легалізація дозволить секс-працівникам, секс-агентствам і клієнтам використовувати стандартні ринкові механізми для зниження ризиків, пов’язаних зі здоров’ям, та підвищення якості послуг. Коротше кажучи, легалізація проституції, найімовірніше, сприятиме збільшенню обсягів реалізації комерційних секс-послуг, але також і зменшенню ризиків захворювань, що передаються статевим шляхом, і встановленню правових бар’єрів для неповнолітніх секс-працівників. Це потягне за собою перехід контролюючих функцій від поліції та інших правоохоронних органів (мається на увазі отримання хабарів за непереслідування проституції) до законодавчої та виконавчої гілок влади (мається на увазі отримання хабарів за збереження ліцензії). Нарешті, це також дозволить оподатковувати доходи секс-індустрії.

Микола САВЕЛЬЄВ

Share.

Leave A Reply