Під час відкриття головний акцент зробили на етнічному і природному розмаїтті Країни кленового листка. Незабутнє враження залишили чотири тотемні стовпи, які залежно від пори року змінювали свій колір. Чотири стовпи — чотири головні етноси, які населяли прерії ще до масового заселення Канади вихідцями з Європи. У великому колі в невпинному танку танцювали представники індіанських племен під акомпанемент своїх барабанів. Ця музика не вщухала до офіційного проголошення ігор, про що повідомив президент МОК бельгієць Жак Роґе. Але все це відбувалося вже після того, як зодягнені в уніформу статисти, які виконували роль представників гірської поліції, винесли прапор Канади, який гордо затріпотів на флагштоку у вечірньому небі. Неперевершене враження на глядачів справило північне сяйво, створене з допомогою спеціальних світлових ефектів. Адже північне сяйво в Канаді можна спостерігати лише у провінції Британська Колумбія, столицею якої, власне, і є Ванкувер. До речі, Канада та її міста скидаються на великий котел, в якому вариться різноманітний національний етнос. Проте всім у цій країні затишно, відсутні будь-які суперечки на релігійному чи національному ґрунті. У Канаді також проживає велика українська діаспора — приблизно 270 тис. осіб. Саме ці канадські українці і були найбільшими вболівальниками, коли на льодяній доріжці з’явилася Олімпійська збірна України. Винос прапора України офіційна делегація доручила санкарці Лілії Лудан, за плечима якої вже чотири Олімпіади. За традицією Олімпіаду відкрила збірна Греції — родоначальники Олімпійських ігор.
Тим часом тотемні стовпи змінили своє забарвлення на зелене, символізуючи коротке канадське літо. На імпровізованій сцені популярна співачка Неллі Фортадо розважала глядачів сучасними естрадними піснями.
Шаленство кленового листя
Після короткого літа тотемні стовпи покрилися золотом, а в повітрі закружляли червоні кленові листочки. У той самий час народні гурти виконували веселу танцювальну польку. Поступово тотемні стовпи стали білими, повертаючи нас до зимових баталій. Лише не вщухали індіанські барабани, і вождь червоношкірих, прикрашений різнокольоровим пір’ям, підтанцьовував із своїми вірнопідданими.
Трагічні жнива Олімпіади
На превеликий жаль, спорт не лише високі досягнення, напружені тренування, які вимагають від людини повної самовіддачі та самопожертви. Іноді за високі результати життя виставляє і високу ціну. Саме таким можна вважати трагічний випадок, який стався за день до офіційного відкриття “білої” Олімпіади. Під час тренування загинув 21-річний саночник із Грузії Нодар Кумаріташвілі. Його сани, розігнані зі швидкістю понад 145 кілометрів за годину, не вписалися в поворот. Із жахливими травмами Нодара вирішили доправляти санітарним гелікоптером у шпиталь. Проте було вже надто пізно — не приходячи до тями, грузинський саночник помер. Збірна Грузії спочатку навіть хотіла відмовитися від участі в урочистому відкритті. Проте керівництво грузинської делегації вирішило віддати своєрідні останні почесті своєму земляку. Грузини з’явилися в олімпійській уніформі з траурними стрічками.
Деякі несподіванки у Ванкувері
На кожній Олімпіаді трапляються свої несподіванки. Ванкувер запам’ятався, напевно, першою в історії зимових Олімпійських ігор представницею Ірану. Мужня жінка змагатиметься у гірськолижному спуску, причому у національному одязі. Є у Ванкувері і свої “довгожителі”. Наприклад, у збірній Аргентини це, беззаперечно, 47-річний саночник Рубен Гонсалес.
Ванкувер запам’ятається не лише театральним шоу на відкритті, а й протестами антиглобалістів. Приблизно 200 - 300 осіб протестували проти Олімпіади, вважаючи, що гроші, витрачені на спортивне дійство, можна було використати в інших цілях. Їхня незгода вилилася в хуліганські дії. Роздратовані молодики громили вітрини магазинів та автомати для продажу преси. Вгамувала антиглобалістів лише поліція.
Біатлонна сенсація у Вістлері, або Коли бажання б’є клас
Перед Олімпійськими іграми у ЗМІ гуляли чутки про те, що відсутність снігу може поставити хрест на “білій” Олімпіаді-2010. Однак Олімпійський парк у Вістлері, розташований за 20 кілометрів від Ванкувера (столиці Олімпіади-2010) успішно склав іспит на снігову феєрію. Вістлер - один із кращих гірськолижних курортів Північної Америки, заснували у 1975 році. Олімпійське селище у Вістлері займає площу у 24 гектари. Зокрема, біатлонна траса все-таки витримала навантаження, хоча до закінчення жіночої біатлонної гонки зі спринту на 7,5 км місцями перетворилася на кашу. По-перше, увага українців була прикута до біатлонної спринтерської гонки серед жінок. Саме вона дала старт біатлонним змаганням у Ванкувері-2010. По-друге, саме у цій гонці чотири роки тому в італійському Турині Лілія Вайгіна-Єфремова здобула бронзову Олімпійську медаль. Однак цього разу місце Лілії тренери нашої біатлонної команди довірили більш юній Олені Підгрушній. Та головна надія була покладена не на неї, а на плечі лідера української біатлонної жіночої команди Оксану Хвостенко.
Фаворитами жіночого спринту справедливо вважали: шведку Гелену Йонсон (лідер загального жіночого заліку Кубка світу з біатлону), сильних німкень Вільгельм, Денкінгер, Нойнер і росіянок. Але Олім піада тим і цікава, що підносить багатенько несподіванок. І цього разу це твердження вкотре підтвердилося. Маловідома у біатлонному світі 25-річна екс-росіянка, а тепер словачка Анастасія Кузьміна (28-ме місце в загальному заліку Кубка світу) створила сенсацію. Вкотре довівши неписане правило, коли бажання б’є клас! Допустивши один промах на двох вогневих рубежах, словачка пройшла всю дистанцію, немов на одному подиху (19.55:6) і здобула золото. Навіть прудконога німкеня Магдалена Нойнер не змогла покращити час Кузьміної. З третім часом, теж до речі, дуже сенсаційно фінішувала француженка Марі Дорін. Цікаво, що, зазвичай, у спринті перемагає той, хто влучно стріляє і швидко біжить по дистанції. Та лише не цього разу. Адже і Кузьміна, і Нойнер, попри промахи, випередили тих спортсменок, які відстрілялися бездоганно. Тобто на нуль.
А що ж наші? Цього разу медальні апетити, попри чисту стрільбу Оксани Хвостенко, потрібно відкласти до наступних гонок. Лише 11-те місце з 43 секундами відставання від переможниці. Вдалим можна вважати виступ Підгрушної, яка у підсумку фінішувала 18-ю. А от сестри Валентина та Віта Семеренки відверто розчарували, бо стільки промахів, як зробили ці дві близнючки на двох (у сумі 5), швидкоплинний спринт не пробачає.
Та на цьому сенсації у біатлоні не закінчилися. Навпаки, із жіночого спринту вони перекинулися на чоловічий. Неабияку лепту сенсації внесла також негода — сильний вітер і мокрий сніг із дощем. Відтак ті біатлоністи, які стартували у першій десятці, зуміли зійти на подіум. Переможцем
10-кілометрової гонки став француз Вінсент Джей, другим фінішну стрічку перетнув норвежець Еміль-Хегле Свендсен, а третім став маловідомий хорват Яков Фак. Що ж до українців, то визнаний лідер нашої збірної Андрій Дериземля при вдалій стрільбі міг розраховувати на подіум. Однак дві нерозбиті мішені завадили втілити задуми україн ського біатлоніста. Як наслідок — п’яте місце.
Перші медалі Ванкувера-2010
Володарем першого Олімпійського золота-2010 став швейцарський стрибун із 95-метрового трампліна Сімон Амман (276,5 бала). Додамо, що до своєї олімпійської колекції Сімон поклав уже третє золото Олімпіад. Перші дві нагороди найвищої проби Амман завоював на Олімпійських іграх у Солт-Лейк-Сіті. Срібним у стрибках із трампліна став поляк Адам Малиш (269,5 бала), а бронзу виборов австрієць Грегор Шлірензауер (268,0 бала).
Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ’ЯК
