Середа, 8 Грудня

Львівський сміттєпереробний: сміття росте, а завод — ні

Ще у вересні Державна інспекція архітектури та містобудування України видала дозвіл на будівництво сміттєпереробного заводу у Львові. Міський голова Львова постійно обіцяє, що ось-ось і буде Вам завод, але обіцянки не здійснюються. Спершу нема місця, потім воно знайшлося, потім… ну, як завжди. Львівське видання «Дивись.info» скерувало в ЛКП «Зелене місто» інформаційний запит, аби зорієнтуватися в цій ситуації.

Нагадаємо

Після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі, коли загинули троє рятувальників, які брали участь у ліквідації пожежі, та еколог комунального підприємства «Збиранка», Львів зіткнувся із серйозною сміттєвою проблемою. Місто залишилося без полігону ТПВ, а інші сміттєзвалища області відмовлялися приймати львівський непотріб. Потроху місто опинилося у сміттєвому полоні. Невдовзі з різних куточків України почали надходити новини про виявлене «львівське сміття», відкриватися кримінальні провадження тощо. Зрештою тодішній голова ЛОДА Олег Синютка посприяв підписанню так званого сміттєвого меморандуму в квітні 2017 року. А у липні того ж року Львівська міськрада підписала з ЄБРР угоду на 30 мільйонів євро, з яких грантових 10 мільйонів євро були для рекультивації, а 20 мільйонів євро — кредит під мінімальні відсотки для побудови заводу. У вересні міський голова Андрій Садовий під час брифінгу повідомив: «Наразі банк йде дуже швидкими темпами. Відсоток буде дуже мінімальний для Львова, враховуючи нашу добру співпрацю. Думаю, вкінці року ми повинні почати роботи і за 2 роки збудувати завод — це така наступна етапність». Подібні обіцянки звучали раз у раз: у грудні 2017-го, у серпні 2019-го, знову у грудні 2019-го, двічі — 2020-го… І ось у жовтні 2020 року стає відомо, що переможцем міжнародного тендеру став нідерландсько-литовський консорціум WTT-Axis, який збудував кілька подібних заводів у Європі, зокрема у Великій Британії, Італії та Литві. У березні 2021-го тодішній керівник ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко в ефірі «Захід.нет» заявив, що будівництво сміттєпереробного заводу можна розпочинати вже у квітні. Зрозуміло, що будувати ніхто так і не розпочав, а у вересні стало відомо, що будівництво вестиме польська компанія Control Process S.A, а не нідерландсько-литовський консорціум WTT-Axis, як про це заявляли раніше. Змінився і керівник ЛКП «Зелене місто»: на початку серпня Святослава Євтушенка на цій посаді замінив Тарас Калужний.

Запит видання

В офіційній відповіді на інформаційний запит ІА «Дивись.info» в ЛКП «Зелене місто» щодо причин змін підрядника у комунальному підприємстві повідомили: «Цей проєкт реалізується за кредитні кошти, надані Європейським банком реконструкцїі та розвитку (надалі — ЄБРР) та грантовими коштами, у зв’язку з чим всі тендерні процедури стосовно вибору підрядників здійснюються за правилами ЄБРР та виключно за погодженням з ЄБРР. Так, за результатами тендерних процедур, беручи до уваги погодження та зауваження, надані ЄБРР, виконавцем робіт з будівництва механіко-біологічного комплексу з переробки твердих побутових відходів у Львові визначено польську компанію CONTROL PROCESS Ѕ.А. (Контрол Процес С.А.)».

Щодо старту будівництва, то в ЛКП «Зелене місто» запевнили, що воно розпочнеться після отримання всіх необхідних дозволів, оскільки, відповідно до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», сміттєпереробний завод за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з середніми (СС2) та значними (CC3) наслідками aбo підлягають оцінці впливу на довкілля. З 35 мільйонів євро (25 мільйонів — кредитні кошти і 10 мільйонів — грантові) станом на 1 вересня вже використано 7 482 225 євро кредитних коштів, з них 1 335 208 — на закупівлю та роботу станції очищення фільтратів за системою зворотного осмосу та 6 147 017 — на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Щодо грантових коштів, то вони призначені саме для будівництва сміттєпереробного комплексу і ще не використовувалися. (Читаємо вище: «Львівська міськрада підписала з ЄБРР угоду на 30 мільйонів євро, з яких грантових 10 мільйонів євро були для рекультивації, а 20 мільйонів євро — кредит під мінімальні відсотки для побудови заводу». 2017 рік). Туманні перспективи щодо нової ділянки для облаштування міського полігону твердих побутових відходів… Львівська міська рада 9 квітня 2021 року прийняла рішення № 255 «Про здійснення комплексу заходів для будівництва нового полігону твердих побутових відходів для потреб Львівської міської територіальної громади». «Станом на сьогодні представниками ЛКП «Зелене місто» здійснюється огляд територій потенційних місць для розміщення нового полігону. Після визначення місця розміщення будуть проведені необхідні заходи щодо оформлення та отримання земель у власність a6o користування у встановленому порядку, в тому числі через розроблення та затвердження технічної документацїі із землеустрою з подальшим розробленням необхідної проєктно-кошторисної документації для будівництва полігону твердих побутових відходів», — йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Рекультивація

На Грибовицькому сміттєзвалищі тривають роботи з рекультивації. Станом на серпень нинішнього року підрядник виконав загалом близько половини всіх передбачених робіт технічної рекультивації полігону, а саме: проведено 80 % земляних робіт щодо виположення схилів тіла полігону, що запобігає ризикам зсувів; змонтовано трубопроводи для системи збору газу на 45 %; встановлено трубопроводи для системи рециркуляції фільтрату — 83 %; встановлено трубопроводи для системи збору фільтрату — 40 %. Виконавець робіт — турецька компанія «J/V GOKSIN INSAAT — HAYAT GROUP». Технічна рекультивація триває з осені 2020 року, завершення планують влітку 2022 року. Під час проведення технічної рекультивації будуть проведені такі основні роботи: дегазація полігону з допомогою монтажу спеціальних трубопроводів, які забезпечують безпечний збір біогазу з тіла полігону; встановлення сучасної системи очищення фільтрату; осушення озер фільтратів, вивезення залишкового мулу на тіло полігону та завезення мінерального ґрунту на місця озер фільтратів; перепрофілювання верхнього шару TПB на полігоні, виположення схилів та формування нових терас; вкриття полігону спеціальним захисним екраном, який складається з трьох шарів (дренажний геокомпозит; геомембрана, як ізоляційний матеріал; геотекстиль, як захисний матеріал вкриття полігону шаром мінерального ґрунту); будівництво системи збору та відведення дощової води з тіла полігону. Біологічний етап рекультивації, який буде тривати близько трьох років, очікувано з 2022 по 2025 рік, передбачає проведення таких основних робіт: вкриття полігону шаром родючого ґрунту; посів багаторічних трав; висадка малокореневих дерев. Крім того, на Грибовицькому сміттєзвалищі встановлено два модулі очищення фільтрату контейнерного типу за системою зворотного осмосу Rochem Water Treatment (Німеччина) з потужністю переробки до 150 м куб. на день кожна та з гарантованим об’ємом очищення щонайменше 250 м куб. на день. Отже, напрошується висновок: коли розпочнеться будівництво сміттєпереробного заводу, наразі — невідомо. Так само невідомо, коли ж з’явиться новий полігон ТПВ, адже за пів року не знайшли навіть ділянки для нього. Більш-менш зрозуміла хіба ситуація з рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища, яка триває ударними темпами.

Думки мешканців

Своєю чергою, «Ратуша» запитала думку львів’ян щодо ситуації з  доцільністю сміттєвого заводу. За словами Лілії Шилюх, міської активістки, якщо в місті буде переробний завод ТПВ, то це небезпечно для людей. «Можна багато говорити чи потрібен сміттєпереробний завод. Однак мусимо розуміти, що розумним рішенням було б його будувати не на території Львівської громади, а за містом, де є нормальний заїзд та територія, біля якої немає ні школи, ні житла. Я переконана, така територія в межах області є. Але він не повинен бути в місті. В місті може бути лише реально, цілком екологічний сервіс, адже тут і так дихати важко. Але, на жаль, екосервіс із переробки в нашій країні — не реальний», — пояснює жінка.

Інше ж переконання має екологиня Леся Степанівна. Жінка запевняє: потрібно припинити обговорювати факт, який давно треба було реалізувати. «Знаєте, ми не можемо називати себе повноцінним європейським містом, бо живемо думками явно не в Європі. Звісно, що цей завод вкрай потрібний. Він має бути вже давно. Львів відвідує безліч туристів, ба більше, ми постійно робимо все задля того, аби сюди приїздили. Від заяв — до відкриття ресторанів, від яких місто стає суцільним «генделиком». Однак, якщо ми вже назвались туристичним містом, то мусимо бути ближчим до цього не лише словесно. Влада міста постійно лише щось обіцяє, але не виконує. Як із заводом. Я вже мовчу, що багато міст у Європі йдуть за «екофренд». Тобто міська влада зобов’язує використовувати, наприклад, рестораторам хоч 50 % екоматеріалів: паперовий посуд, соломинки та інше. Нам це може лише снитись. А це, своєю чергою, забрало б часткову проблематику», — каже екологиня.

Підготувала Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply