Щодо накопичених на підприємствах небезпечних відходів, то їх кількість зменшується. Наприклад, за цей рік зменшилася приблизно на півтори тисячі тонн. Це пов’язано з тим, що ліміти, які ми видаємо підприємствам, більш жорсткі, тож підприємства змушені утилізувати або передавати на переробку свої відходи.
-- Які райони області є найбільш екологічно неблагополучними, з чим це пов’язано?
-- До найбільш забруднених належить Кам’янко-Бузький район, у зв’язку з тим, що там функціонує Добротвірська ТЕС; Дрогобицька зона, де розташовані підприємства Борислава, Стебника і Дрогобича; Роздільський напрямок, де є Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат; залишки Роздільської Сірки та Яворівський район, де залишилися проблеми Яворівської Сірки; Сокаль із його вугільними підприємствами та заводом хімволокна, що нині не функціонує, однак тут залишилися небезпечні відходи та Львів.
-- Що найбільше забруднює Львів?
-- За даними спостережень стаціонарних постів, що розташовані в різних частинах міста, для Львова характерний підвищений вміст оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Це свідчить про те, що вихлопні гази транспорту є найбільшою проблемою.
-- Як, на Вашу думку, можна зберегти зелені зони Львова та зупинити їх забудову?
-- Забудова паркових зон -- проблема місцевої влади. Якби щодо кожного з 46 парків, що є у Львові, були чітко встановлені та затверджені межі, якби на тих межах стояли чіткі знаки, про те, що це -- паркова зона, і якби там діяли чіткі правила обмеження забудови, ніхто б туди не посмів залізти. Але коли сьогодні межа парку невідома, її можна посувати, як собі хто забажає. Тому і відбуваються забудови.
-- Коли Львівщина зможе врешті похвалитися цивілізованою „сміттєвою” стратегією?
-- Три роки тому за замовленням нашого управління була виготовлена обласна програма поводження з ТПВ. Там була чітко закладена стратегія -- відмова від розміщення сміттєзвалищ у кожному населеному пункті, натомість, пропонували зробити кілька регіональних. Окрім того, програма передбачає обов’язкове застосування нової методики поводження зі сміттям -- сортування, переробка. Нині є певні кроки на шляху виконання цієї програми. На території області на стадії завершення будівництва 13 сміттєзвалищ. На кожне з них щороку виділяють якісь кошти. Але, звичайно, цих коштів не достатньо. Найбільш готовим є полігон у Червонограді, що повинен вирішити питання сміття в цьому населеному пункті. Тут планують встановити сортувальну лінію. Ми сподіваємося, що вже цього року роботи на полігоні в Червонограді завершать, і ми матимемо перший показовий об’єкт, що стане прикладом для інших.
Окрім того, слід зазначити, що часткове сортування сміття у нас уже провадять, адже на Львівщині працюють понад 60 підприємницьких структур, що займаються збором вторинної сировини і заробляють на цьому.
-- А як щодо Грибовицького сміттєзвалища? Коли саме доведеться його закрити і чи є йому альтернатива?
-- Щоби визначити, скільки років може ще працювати Львівське сміттєзвалище, треба завершити проект його рекультивації. Адже тільки розробивши цей проект, можна буде сказати, де і скільки сміття можна складувати, адже на сміттєзвалищі є території, де треба буде вирівняти поверхню, виположити схили тощо. Все це закладають сміттям. Скільки сміття для цього потрібно і скільки ще можна складувати, можна сказати лише розробивши проект рекультивації. Паралельно треба займатися вибором земельних ділянок і вирішувати, куди переносити звалище. Кілька ділянок вже заплановано, зокрема, можна для цього використовувати відпрацьовані кар’єри, які треба заповнювати. Але перед тим, як розпочати складувати, необхідно провести там відповідні роботи із захисту ґрунтів і підземних вод від забруднення. Та знову ж таки треба знайти спільну мову з місцевою громадою.
-- Щороку ми чуємо звіти управління про те, скільки пестицидів вивезено на утилізацію цього року. Коли Львівщину цілком очистять від цієї отрути?
-- Щодо утилізації заборонених і протермінованих пестицидів, то тут ми в 2008 -- 2009 роках зробили ривок. За два роки вивезено понад 390 тонн. Залишилось ще 450 тонн. Ми мали всі шанси закінчити з пестицидами вже в 2010 році. Але у зв’язку з економічною кризою і реальним фінансуванням, зробити цього не вдасться.
-- Часто доводиться чути нарікання природоохоронців, що в Україні створені такі умови, коли підприємству-забруднику значно легше і вигідніше щоразу сплачувати мізерні штрафи за забруднення, аніж провести природоохоронні заходи, які б запобігали забрудненню. Чи справді це так і як таку ситуацію можна виправити?
-- На жаль, такий абсурд у нас нині є. І не лише підприємствам вигідніше сплачувати не надто значні штрафи, але в цьому зацікавлені й органи місцевого самоврядування, бо це складова надходжень до місцевого бюджету, тож для місцевого бюджету краще, щоб підприємство сплачувало штрафи. Натомість, якщо на підприємстві буде досконале виробництво, то цих поповнень до бюджету не буде. Зараз систему штрафів і відшкодування шкоди переглядають. Міністерство охорони навколишнього природного середовища подало пропозицію в Кабмін, за якою плата за завдану довкіллю шкоду має збільшитися в десятки разів.
-- Які плани управління має на 2010 рік?
-- Треба продовжити роботу з реконструкції очисних споруд, адже якщо ці об’єкти функціонують не відповідним чином, відбувається забруднення басейнів рік. На цей рік заплановано завершення робіт на п’яти таких об’єктах. Думаємо довести до завершення Червоноградський полігон, хоча це не наша пряма робота, але ми б хотіли, щоби врешті цей об’єкт був завершений і став показовим, думаємо повністю звільнити від пестицидів 5 районів (Стрийський, Старосамбірський, Сокальський, Городоцький та Сколівський) і продовжувати просвітницьку роботу, зокрема, до „Євро-2012” випустити брошуру «Еколого-туристичні шляхи Львівщини».
Наталя ГОРБАНЬ
