Неділя, 4 Грудня

МОВА – маркер боротьби

«Придбати паляницю у крамниці біля Укрзалізниці» – цю фразу може повторити лише українець. Так врешті, коли в лютому розпочалась повномасштабна війна, мільйони українців почали по-особливому цінувати свою солов’їну. Адже ми не можемо розмовляти мовою агресора, який вбиває наших дітей, катує наших людей і знищує наші міста.

Про що мова?

16 липня набувають чинності нові норми закону про державну мову. Йдеться про використання української в інтернеті та на інтерфейсах комп’ютерних програм. А мовний омбудсмен зможе накладати штрафи за порушення закону. Про які саме зміни до закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” йдеться і що вони означають, пише «ВВС Україна».

   Сайти та соцмережі українською

Після 16 липня сайти та сторінки в соціальних мережах мають вести українською мовою. Йдеться про YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки тощо. Це стосується органів влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, які зареєстровані в Україні і надають тут свої послуги чи продають товари. Українськомовна версія сайту має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні. А версії іншими мовами, за законом, можуть існувати паралельно. Водночас українська версія сайту має містити не менше інформації українською, ніж іншомовні версії. Для іноземних підприємства, які працюють в Україні, версія сайту державною мовою має містити достатньо інформації, щоб зрозуміти, чим займається компанія. Водночас тут є винятки. Ця норма не поширюється на інтернет-сайти тих ЗМІ, які видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу. Про що зазначено у частині п’ятій статті 25 закону.

Для інтернет-магазинів така норма діяла ще з 16 січня. Уже пів року вони зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Відсутність українськомовної версії сайту або соцмереж означатиме свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову.

Інтерфейс українською

Також з 16 липня обов’язковим стане користувацький інтерфейс українською мовою для товарів, які продають в Україні. За обсягом та змістом інтерфейс українською має містити не менше інформації, ніж його версії іншими мовами. Це означає, що будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – від автомобіля до пральної машини чи кавоварки – має бути “локалізований” для реалізації в Україні, нагадують в офісі уповноваженого із захисту державної мови.

На товарі має бути українськомовний інтерфейс і на електронному екрані, і на панелі керування зі звичайними кнопками.

Що буде з порушниками?

Якщо ж посадовці, керівники підприємств, установ та організацій або інші фізичні особи порушуватимуть ці норми мовного закону, їх можуть оштрафувати. Такі повноваження тепер матиме уповноважений із захисту державної мови. Також на порушників складатимуть протоколи про адміністративні правопорушення.

Розмір штрафу сягатиме від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення сума штрафу може сягати 11 900 грн. Тарас Кремінь, який зараз є мовним омбудсменом, каже, що майже щодня очільники військових обласних адміністрацій та міські голови демонстративно на всю країну порушують закон.

Він нагадав, що відтепер їх за це будуть штрафувати. “Процедура дуже проста: фіксують факт, складають протокол, надсилають повідомлення та ухвалюють постанову. Так само як сплачують штраф, скажімо, за правопорушення на дорогах, так само накладатимуть “мовний” штраф, який можна буде оскаржити в судовому порядку”, – цитує уповноваженого його пресслужба.

Мова як маркер боротьби

Омбудсмен нагадав, що мова – наш маркер ідентичності та боротьби.

Так після повномасштабного нападу Росії 24 лютого 78% українців почали більше спілкуватися українською. Такими є дані опитування про зміну думок українців після початку війни, яке провів на початку травня Київський міжнародний інститут соціології.

Ще 11% опитаних кажуть, що робили б це, якби була нагода. “Рекордні показники переходу на українську зміцнюють наш імунітет проти окупанта. Тому чим довше триває війна, тим ближче поразка росії”, – зазначив Тарас Кремінь.

Історія мовних змін

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” ухвалили у квітні 2019 року, а чинності він набув згодом 16 липня. Тоді зміни торкнулися в основному державної та комунальної сфери, освіти, публічного простору та публічних комунікацій. Упродовж останніх трьох років закон про державну мову поетапно поширювали на різні сфери публічного життя.

З 16 січня 2020 року норми закону торкнулися реклами, а ще через пів року – у липні – поширилися на медицину, науку, застосування мови в технічній та проєктній документації, листування та звітність юридичних осіб і навіть назв транспортної інфраструктури (аеропортів, портів, вокзалів, станцій, зупинок тощо).

З січня 2021 року українська мова стала обов’язковою під час обслуговування громадян та інформування про товари та послуги.

16 липня 2021 року закон про українську мову поширився на сферу культури, туризму, книговидання і книгорозповсюдження. Іспит на володіння українською мовою став обов’язковим для посадовців та кандидатів на громадянство.

А з січня цього року українською стали виходити газети і журнали.

Як діяти, коли ви побачили порушення закону про мову?

Як пояснила «Ратуші» юристка правничої компанії “April Consult” Ірина Тарас, насамперед варто пам’ятати, що цей закон прийнятий ще у 2019 році, однак у ньому було передбачено поступовий перехід на українську мову у всіх сферах. Імплементація окремих статей закону відбувається кожні пів року.

«Вам необхідно звернутися до уповноваженого із захисту державної мови, можна подати онлайн-заявку або ж написати на електронну пошту. У скарзі варто вказати, від кого заява, яке порушення, аудіо-, відеофіксацію (якщо є), юридичну адресу, на кого скарга. Реагують на таку заяву упродовж місяця. Однак на першу скаргу омбудсмен пише лист-попередження, а вже на другий раз буде штраф, – пояснює Ірина Тарас. – Думаю, що ці штрафи уже нарешті запрацюють, оскільки так склалися події, що в країні зараз війна, якомога більше українців відмовляються від усього російського, зокрема російської мови, та самостійно починають стежити в тих же соцмережах за дотриманням законодавства про мову».

Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply