Середа, 8 Грудня

Наука без протекціонізму?

Премії науковцям Львівщини від ЛОДА: є серйозні питання

У листопаді щороку відзначають Міжнародний день науки. З  цієї нагоди Львівська обласна державна адміністрація цього року виділила 3 млн грн для премій науковцям. Тож 183 вчені Львівщини стали лауреатами премій та отримали по 20, 17 та 15 тис. гривень Цього разу кандидатури висували не колективи науковців, а будь-хто міг подати перелік своїх здобутків. Номінантів визначала за новою процедурою комісія ЛОДА. Було вирішено, що премії надаватимуть для двох категорій:

– відомим ученим і знаним фахівцям за значні досягнення в галузі природничих, технічних, гуманітарних і соціально-економічних наук, які сприяють подальшому розвитку науки, соціально-економічним перетворенням у регіоні й утверджують високий авторитет науковців Львівщини в Україні та у світі;

– молодим ученим і дослідникам за наукові досягнення для підтримки і стимулювання проведення ними наукових досліджень у галузях природничих, технічних, гуманітарних і соціально-економічних наук, які сприяють соціально-економічним перетворенням у регіоні. Вік осіб, яких висувають на здобуття премії, не може перевищувати 35 років — для осіб, які мають вищу освіту другого (магістерського) рівня, та 40 років — для осіб, які мають науковий ступінь доктора наук або навчаються в докторантурі станом на 10 листопада календарного року.

   Але після оприлюднення переліку лауреатів виплили цікаві деталі — розповіла «Ратуші» заввідділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України, кандидат біологічних наук Ірина Шпаківська. «Премій виявилося не дві категорії, а чомусь три: 20, 17 та 15 тис. грн, і невідомо, за яким принципом вони були визначені, бо не було рейтингової таблиці розподілу за категоріями. Окрім того, премію отримав голова комісії Лесик Роман, доктор фармацевтичних наук, професор (Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького)). До того ж, премію також отримала дружина голови комісії Лесик Лілія Іванівна, кандидат економічних наук, доцент (Національний університет «Львівська політехніка»).

На мій пост у соціальній мережі «Фейсбук» щодо оприлюднення таблиці та формули визначення лауреатів, голова комісії відповів, що вони призначали премії прозоро, використовуючи для цього критерії індексу Гірша та вік науковців. Але це суперечить розпорядженню голови ЛОДА, бо цитую: «Претендувати на здобуття премій можуть наукові та науково-педагогічні працівники, докторанти, аспіранти (ад’юнкти), стажисти-дослідники та інженерно-технічні працівники наукових установ та закладів вищої освіти Львівщини, які проводять наукові дослідження, мають опубліковані наукові праці в авторитетних наукових виданнях та високий рівень цитованості (у базах даних Scopus та Google Scholar). Переможцями без конкурсу стають наукові та науково-педагогічні працівники, які в попередньому році ввійшли до ТОП-2 % найбільш цитованих вчених світу за даними проєкту Стенфордського університету та компаній Elsevier та SciTech Strategies». Врахування критерію «за віком» для всіх науковців — це вже просто ейджизм, тому комісії варто було би пояснити нову формулу, яку вони застосовували», — вважає Ірина Шпаківська.

Звісно, видатним вченим потрібно призначати премії поза конкурсом, — переконана науковиця. — Але тоді цю категорію варто виділяти окремим додатком, щоб було на кого рівнятися. Для решти ж номінантів треба подавати, окрім просто додатків із прізвищами та афіліацією, рейтинг у переліку лауреатів із конкретними балами. Це потрібно для того, щоб «непрохідні» вчені бачили, чому вони не отримали премії, хоча відповідають формальним критеріям.

«Далі — ще цікавіші деталі, — привідкриває завісу пані Ірина. — За дивним збігом обставин кафедра, очолювана головою комісії, відомим вченим, доктором фармацевтичних наук Лесиком Р.Б, якому справді заслужено присудили премію поза конкурсом, отримала ще чотирьох лауреатів премії. Окрім того, премії отримали ще троє працівників університету, які мають спільні з головою комісії публікації, наукові здобутки яких не особливо значні, про що свідчить індекс цитованості, який можна, за бажання, без проблем знайти на просторах інтернету. Зважаючи на такий доробок кафедри, очевидно, варто очікувати якогось епохального відкриття світового рівня в царині фармації найближчим часом. Цікаво також, що один із лауреатів — Горішній В.Я. — має за останні роки 13 публікацій у російських журналах, зокрема в Russian Journal of Bioorganic Chemistry. Але ж у нас наука поза політикою та військовою агресією з анексією територій, чи не так?»

Загалом, розподіл 3 мільйонів гривень бюджетних коштів мав би бути прозорим, із чітко визначеними критеріями, тому хотілося би все-таки побачити таблицю з прізвищами лауреатів на сайтах ЛОДА та Західного наукового центру НАН, а також МОН України, де були б вказані їхні доробки, кількість статей та індекси цитованості, — підсумовує заввідділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України.

Розмовляла Світлана ПАВЛИШИН

Share.

2 коментарі

  1. Я не брав участі у роботі комісії, тому прошу опублікувати відповідне спростування. – Факти перед публікацією слід перевіряти, панове журналісти.

Leave A Reply