Львів’ян просять не ображатися. На мистецтво

Іноді львів'яни ображаються на мистецтво - такий висновок на підставі трирічного досвіду організації виставок зробила директор галереї "Зелена канапа" Олеся Домарадзька. І вирішила таки "випробувати" глядачів інтелектуальними провокаціями, аби розвинути в них почуття мистецького гумору - з нагоди триріччя "Зеленої канапи" тут експонують виставку творів 12 митців "Без образ".

Чи зрозуміють інтелектуальні жарти митців (а саме таким було творче завдання для них куратора проекту Олесі Домарадзької) львів'яни? Художник Сергій Міхновський матиме змогу порівняти сприйняття свого рисунка "Тату" (місто Лева на висолопленому язику з тематичним натяком "Гордість і упередження") з подіями 1992 року. Опублікована тоді в газеті "Ратуша" його робота спричинила шквал обурень і образ (тепер митець пропонує її римейк)...

"Коли художник трохи кпить собі з цього світу, це допомагає йому стояти на двох ногах. Поляки кажуть, що білого гумору не існує, тільки чорний. І нинішнє життя це підтверджує. Без чорного гумору можна загинути ... Наше життя украй абсурдне нині, тому єдиний спосіб зберегти здоровий глузд - бавитися в театр, з більшою чи меншою здатністю до акторства і, відповідно, з більшим чи меншим гумором", - ці міркування світлої пам'яті

мистецтвознавця Андрія Дороша, висловлені свого часу з приводу експозиції інших авторів у цій галереї, актуальні й для цієї. Митці знову жартують і просять не ображатися - "Нічого особистого, тільки мистецтво". Щоправда, як зазначила Олеся Домарадзька, що у Львові, місті талановитих художників, важко знайти тих, хто готовий до мистецької інтелектуальної провокації. І не всі, кому куратор запропонувала взяти участь у проекті, впоралися із завданням...

А ті, хто таки вміє жартувати за посередництва різних мистецьких технік, здається, майже не мають заборонених для провокацій та іронії тем. Зокрема, Наталя Гайдаш через вітраж-інсталяцію "Свято мертвих" спонукає позбутися страху потойбіччя. На такі "веселі черепи" мисткиню надихнули поховальні ритуали в Мексиці. Але відомо також, що в гуцулів донині зберігся веселий поховальний обряд.

Самі обираючи теми для інтелектуальних провокацій, автори пожартували і з особистого (взаємини двох, секс і почуття, втрата індивідуальності, спокусливість пліток), і з глобального (екологічні катастрофи, еволюція і людяність, мода як сплав секонду і от кутюр, агресія і суспільство).

"Декілька сучасних методів збереження обличчя в період відсутності носа" - так іронізує Анна Атоян у своєму живописі на шовку "Методи зображення обличчя". Відштовхуючись від гоголівського персонажа (роботу було представлено на виставці, приуроченій до ювілею Миколи Гоголя), мисткиня пропонує карколомні й промовисті замінники носа...

Наталя ДУДКО