Четвер, 22 Жовтня

Неймовірний «Городницький скарб»!

Унікальних 38 срібників рибалка знайшов у мішку з піском

Деколи справжні скарби лежать під нашими ногами, а ми топчемо цю землю, навіть не підозрюючи, що зовсім поряд може лежати якась ще не віднайдена скіфська пектораль… Про те, що в селі Городниця Житомирської області знайшли скарб, науковці, журналісти, громадськість спершу дізналися зі соцмереж. Про знахідку на своїй фейсбук-сторінці повідомив історик та один із лідерів «Нацкорпусу» Олександр Алфьоров. Ідеться про срібні монети часів Київської Русі із зображенням тризуба. Їх викарбували за князів Володимира Великого і Святополка Ярополковича (Окаянного).

За словами Олександра Алфьорова, мешканець села Сергій Комар 27 серпня вирушив порибалити на річку Случ. Дорогою запланував набрати кілька мішків піску — у тещі робить ремонт, має зацементувати підлогу. Коли наповнював третій мішок, випало кілька срібників. Усі вони мали зеленуватий та коричневий колір, на деяких — тризуби. Сергій їх сфотографував і відправив своєму другові, а той — знайомому науковцеві, який переслав фотографії Олександру Алфьорову.

«Я зрозумів, що на фотографіях срібники. Сказав, що це унікальний скарб, який має національне значення. Його треба здати державі. Був неймовірно радий, що після цих моїх слів відчув миттєве розуміння і повну й щиру готовність», — ділиться емоціями пан Олександр.

Історик вирушив автівкою на місце знахідки, і 28 серпня о 10:00 був у Городниці. У присутності голови Городниці Івана Онищука розпочав атрибуцію та опис монет для передачі. У скарбі виявилось 32 срібники, з них 27 монет часів Володимира Великого,

5 — Святополка Ярополковича (Окаянного). Тоді скарб передали державі. Оформили протокол із докладним описом кожної монети. Документ підписали голова Городницької ОТГ, мешканець, який знайшов скарб, та свідки. Під посиленою охороною поліції знахідку відвезли до Житомирського краєзнавчого музею на тимчасове зберігання. Як зазначає Олександр Алфьоров, монети потребують негайної реставрації та консервації.

Наступного дня, 29 серпня, на місце знахідки виїхав керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас з групою археологів. Знайшли залишки скарбу — ще 5 монет Володимира Великого та Святополка Ярополковича. Отже, скарб нараховує 38 монет: 32 срібники Володимира Великого та 6 — Святополка Ярополковича.

Науковці: таку кількість ТАКИХ монет у XXI столітті виявили вперше!

Знахідку відразу назвали «Городницьким скарбом». «Маємо справу з уперше у XXI столітті виявленим скарбом з такою кількістю монет. Дотепер ми знали про виявлені у XIX ст. Київський та Ніжинський скарби, які впродовж двохсот років були визначальними для науковців, — зазначив у коментарі «Ратуші» ексдекан історичного факультету університету імені Івана Франка, львівський колекціонер Роман Шуст. — Крім того, траплялися поодинокі знахідки, і в Україні, і за кордоном. Наприклад, значну кількість монет Київської держави виявили на острові Готланд у Балтійському морі, де ховали свої скарби вікінги. Вони отримували ці монети як платню за службу від князів або внаслідок грабунку, коли нападали на слов’янські землі».

Як пояснює науковець, Володимир Великий та інші князі карбували монети зі сплаву різної проби. Від високопробних, майже з чистого срібла, до фактично мідних, або посріблених: «Що далі від Києва, то кращими виявляються монети. Мідні, які були низької вартості, часто використовували на Київщині, на території Чернігівського, Переяславського і Київського князівств. Нинішня знахідка цікава тим, що має стосунок не до великих населених пунктів, а до звичайного села. Цікаво, що представлені в одному скарбі монети двох правителів: Володимира Великого і його наступника Святополка Ярополковича. Ці монети здебільшого в не надто доброму стані збереження, але вони всі читабельні, їх реально атрибутувати. І можна цілком сміливо сказати, що це унікальна знахідка, яка дасть змогу зробити наукові висновки історикам і нумізматам».

Поодинокі монети мисливці за скарбами періодично знаходять — на могильниках, городищах Київської Русі. Але скарби трапляються не так часто. Знахідки найчастіше потрапляють не до музеїв, а до приватних колекціонерів, які здебільшого не враховують цінності скарбу як такого, а зважають на цінність кожної монети окремо, додає Роман Шуст.

Ціна і цінність

Мешканець Городниці, який натрапив на скарб, претендує на винагороду, яка за законом належить тому, хто добровільно передає такі знахідки державі. Як зазначають експерти, добровільне передавання стається нечасто. Цього разу справа набула значного розголосу, а сума, на яку може претендувати мешканець, — близько 200 тисяч гривень. Історики кажуть, що, за попередніми підрахунками, вартість скарбу — не менше мільйона гривень.

Що цікаво, від початку 90-х такі монети знизилися в ціні: після поширення металодетекторів їх почали виявляти частіше. «Якби хтось сказав, що має срібляник у 70-х роках минулого століття, його би на руках носили, — розповів «Ратуші» львівський колекціонер монет, який просив не називати свого імені. — На той час ці монети були унікальні, їх у своїй колекції мав тільки Ермітаж у Санкт-Петербурзі. У приватних збірках їх були одиниці. У 2007 — 2010 роках я мав 15 таких монет. Це був скарб із Чернігівської області, я придбав його частину». За словами колекціонера, згодом він продав монети: вони почали дешевшати, крім того, цей період не є предметом його колекціонерського зацікавлення. Серед монет був унікальний срібляник Святополка з написом «Петрос» (святий Петро), з цікавим портретом. Такого не було навіть в Ермітажі, і чоловік продав його за 25 тисяч доларів. У такий спосіб компенсував здешевшання інших монет. Нині такий срібляник коштував би 10-12 тисяч доларів.

Хоч знайдені монети не є рідкісні, але вони знакові. Тому закономірно, що виявлений скарб здійняв такий ажіотаж. «Срібляники почав карбувати Володимир Великий, потім їх випускав Святополк Ярополкович — ці трапляються значно рідше. Є чотири типи монет Володимира. Скарби з монетами першого типу, на якому зображено з одного боку Володимира і невеликий тризуб, з другого — Ісуса Христа, здебільшого знаходять у Київській області. Поодинокі монети трапляються на Волині, в Білорусі. На монетах другого, третього і четвертого типів з одного боку є зображення князя Володимира, а з другого — великий тризуб, що підкреслює автентичність герба, який має стосунок до Київської Русі. Їх здебільшого знаходили в Чернігівській області. Монети першого типу зазвичай траплялися в скарбах, які складалися тільки з цього виду срібляників. А монети решти типів — разом з монетами Святополка (на них зображено двозуб). Досить знаково, що цього разу їх знайшли не в Чернігівській області, а в Житомирській», — каже співрозмовник «Ратуші». Для Західної України ці монети досі рідкісні, жоден музей чи публічна колекція їх не має. Є срібляники в Києві в історичному музеї, у Варшаві.

На думку колекціонера, знахідка має вагому історичну цінність, та трохи меншу — нумізматичну: «Матеріальна вартість монет не надто висока, адже чимало з них поламані. Срібляки карбували з дуже різних металів — від 150-ї до 950-ї проби. Монети 950-ї проби дуже гарні. Вони зазвичай цілі, не такі крихкі, не ламалися і мали дуже пристойний вигляд».

Співрозмовник додає, що такі монети в наш час навчилися досить добре підробляти. 1998 року він навіть купив несправжній срібляник за дві тисячі доларів. Потім навчився їх розпізнавати: в первозданному вигляді вони мають патину, нашарування, які підробити практично нереально. А якщо монета почищена, то іноді можна засумніватися.

До речі, на одному з аукціонів кілька місяців тому виставляли для обговорення й оцінювання вартості монети, дуже схожі на «Городницький скарб». Тоді користувачі написали, що вони фальшиві. Колекціонер зазначає, що йому теж приходило фото однієї монети, але воно його не зацікавило. Можливо, через низьку якість фотографії. Він також зазначив, що якби в обговоренні користувачі написали, що монети мають цінність, автор знахідки би їх продав.

«У XIX ст. срібляник коштував на аукціонах близько тисячі рублів. Якщо перевести на теперішні реалії, то за аналогічну суму можна було б набрати монет на 300 тисяч доларів, чи навіть на півмільйона. У 70-х роках срібляник у доброму стані можна було продати за 5 — 10 тисяч рублів. Стільки коштували два автомобілі «Жигулі». Фантастична сума на той час. У період 2007 — 2010 років я їх купував по 6 — 10 тисяч доларів. Сьогодні ціна знизилася вдвічі-втричі. У дуже гарному стані срібляник може коштувати 5-6 тисяч доларів. Шматки — 300, 400, 500 доларів. Залежно від величини уламка, від кількості збережених літер, від цінності зображення. За півтори-дві тисячі доларів можна придбати срібляник у пристойному стані», — розповів «Ратуші» колекціонер.

Наталя ДУДКО

Share.

Leave A Reply