Шкодую, що Наталя Космолінська, яка брала в мене інтерв'ю для статті "Залучені до милосердя", не змогла використати ту його частину, де я звертав увагу на необхідність порозуміння між всіма членами Львівського товариства захисту тварин, усім його попереднім і теперішнім складом. Поки конфлікт не буде припинено, врівноваженої й оптимальної роботи захисників тварин у Львові годі сподіватися. Порозуміння є чудовою альтернативою до судової справи, через яку "стара гвардія" намагається довести нелегітимність Євгенія Фурсова як лідера і члена організації, і розгляду якої сам Фурсов уже рік усіляко уникає.
Близько року тому я пропонував Максиму Підболячному обговорити у своєму крилі організації можливість повернення до діяльності на благо притулку "Милосердя" Наталі Ігорівни, Валентини Павліковської, Люби Дорош та інших "відлучених" зі збереженням керівником товариства Жені Фурсова. За проміжок часу півроку - рік спрацюватися, а тоді провести звітно-виборчі збори і разом шанувати новообране керівництво. Та цей варіант зачіпає амбіції двох сторін. А хиткий мир кращий, ніж добра війна. Нам, представникам Західноукраїнського товариства захисту тварин, боляче спостерігати конфлікт і легше запропонувати спробу примирення, ніж самим його учасникам зробити це.
Хочу сказати кілька слів щодо дівчинки з кошенятком, якого я скерував до Максима Підболячного, хоча я - ветеринар. Дівчинка, мабуть, зверталася не щодо лікування тварини, а щодо її влаштування. Цим успішно займається "котяча секція" Львівського товариства (з якими труднощами, знаю), тому і скерував. Але я не лише завантажую Максима. В моєму кабінеті донині висить плакат ЛТЗТ із проханням прилаштувати в добрі руки опікуваних ними котів. Там також вказані телефони Максима Підболячного й Олі Сидор. Завжди пропоную взяти нового улюбленця клієнтам, які втратили тварин внаслідок невиліковних захворювань. Кілька людей скористалися такою порадою. От, наприклад, архітектор Ольга Максимівна стала щасливою власницею кошеняти Фіона. Крім незручностей, доводилось створювати і зручності для Максима Підболячного. Він сам знає, скільки кішок стерилізував через програму безкоштовної стерилізації тварин Західноукраїнським товариством. Вважаю, що так і повинна виглядати співпраця між захисниками братів наших менших, коли кожен пропонує те, що може зробити найкраще.
Ще хочу звернутися до Жені Фурсова. Вам довірили керівництво в демократичний спосіб, і Ви повинні здійснювати його аналогічно. Громадська організація не армія, з якої Ви пішли в запас. В межах організації можливе існування членів із поглядами, які різняться від Ваших. Вашим завданням є об'єднати їх для справи, а не виганяти, погрожуючи розправою. Навіть військові блоки дотримуються нині миротворчої доктрини, а не шукають взаємознищення. Думаю, конфлікт із Павліковською щодо опечатання скриньки для пожертв зумовлений виключно Вашою тактовністю. Якщо Вам скажуть: "На, дурню, їж!", Ви відмовитесь від їжі не тому, що ситі? Не ображайте гідність людей, і вони погодяться на потрійне опечатування.
На завершення хочу сказати, що попри діяльність у Львові Західноукраїнського і Львівського товариств захисту тварин, гуманізованого щодо тварин ЛКП "ЛЕВ", і на сприяння владних структур, вулицями Львова поневіряється безліч безпритульних собак і котів. Робота є для всіх! Об'єднаймося милосердям!
Президент Західноукраїнського товариства захисту тварин Андрій Курач
