на перемогу Подкальосіна (Андрій Сніцарчук в образі невпевненого в собі, несміливого мрійника на канапі). Хоча він, на відміну від решти женихів, не так рішуче й однозначно налаштований на одруження. Але Кочкарьов, його приятель і сват (сповнений енергії й переконаності у власних діях персонаж Ярослава Кіргача), без проблем усуває конкурентів.
Найпростіше - з екзекутором Яєшнею (заслужений артист України Ярослав Мука), бо цікавить його насамперед придане, та з піхотним офіцером у відставці Онучкіним (заслужений артист України Олександр Кузьменко), який переконав себе, що конче треба, щоб наречена знала "по-французьки". Натомість моряк Жевакін (ностальгійно-щемливий, попри нотки іронії, образ у виконанні народного артиста України Богдана Козака) байдужий до цих умовностей, але сватається він вже всімнадцяте, і тому почуте від Агафії Тихонівни "Прощавайте!" є для нього нестерпно болючим.
Попри геть нетипову для нареченого поведінку Подкальосіна, Агафія Тихонівна закохується саме в цього несміливого "мрійника на канапі". У мріях Подкальосін навіть уявляє собі тихе сімейне щастя, і вже ладен відмовитися від позірної легкості свого буття, яка іноді така нестерпна. Він навіть наполягає на негайному одруженні. Але... "Хто я був дотепер? Чи розумів я сенс життя? Скільки людей перебувають у такій сліпоті? Скільки не женяться? Це таке блаженство... Однак якщо добре подумати, то навіть страшно робиться - це ж на цілий вік бути жонатим. І втекти не можна. Чи можна?", - і таки знаходить для себе рятівне вікно, стрибає в нього, бере візника й їде. А якщо так, то вже жодних шансів його повернути, переконана сваха Текля Іванівна (енергійна й винахідлива героїня заслуженої артистки України Ірини Швайківської).
Означена як "неймовірна подія у двох діях", вистава сповнена доброго, щирого гумору і гострого драматизму. Акторам вдавалося і розсмішити, і зворушити. Цікавими й доречними були несподівані емоційні "вставки" у перебіг спектаклю: безмовний крик Агафії Тихонівни, сповільнені фіксовані рухи і жести акторів з елементами пантоміми.
Дослідники біографії і творчості Миколи Гоголя проводять аналогії між героєм "Одруження" та письменником: Микола Гоголь теж не одружився, хоча з-під вінця не тікав. У постановці заньківчан Подкальосін Андрія Сніцарчука своєю зовнішньою подібністю мимоволі такі аналогії актуалізує.
Наталя ДУДКО, фото автора