П’ятниця, 1 Липня

Окуповані кам’яні вишиванки Нової Каховки

На площі Ринок біля фонтану Амфітріти відкрили виставку про унікальні кам’яні вишиванки та іншу історичну спадщину Нової Каховки на Херсонщині, яку російська армія окупувала першого дня повномасштабного вторгнення – 24 лютого.

Багато новокаховців ще в березні втекли від війни до Львова. Серед них – громадські активістки Євсеєва Тетяна та Євсеєва Єлизавета, які останні 10 років займались у Новій Каховці відновленням кам’яних вишиванок на житлових будинках міста, повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

«Всі думали, що ми молоде і радянське місто і що нічого українського у нас немає. А в нас майже дві сотні житлових будинків на фасаді мають унікальні українські кам’яні вишиванки авторства Григорія Довженка. Такого більше немає ніде у світі. В цій унікальній техніці він працював у 50-х роках і завдяки їй наше місто прославилось», – говорить авторка проєкту “Кам’яні вишиванки Нової Каховки”

Унікальна техніка різьблення по сирому тиньку зробила Нову Каховку кольоровою та дуже вишиваною у 50-х роках. Але радянська влада назвала таку архітектуру “надмірною”, Довженко отримав догану, а його орнаментальні панно було знівельовано побілками. Вже в незалежній Україні небайдужі архітектори разом із місцевими активістами підняли документи та почали відновлювати кам’яні елементи по всьому місту.

«28 лютого місто мало відзначати 70 років від дати свого заснування. Культурні інституції  підготували найкращі матеріали для експозиції. Але 24 лютого наше місто окупували російські війська. Війна не дала нам відзначити день народження. Але це не та спадщина, яку можна залишати ворогу. Це українська історія та культура. Це треба зберегти та відновити і розповісти на весь світ», — зазначає Тетяна Євсеєва.

Будинки старої частини міста мають два види орнаментів: ліпні та різьблені. У 1953—1955 роках три бригади (майже 100 чоловік) робили ліпні орнаменти, а дві бригади — різьблені. За підрахунками Григорія Довженка було створено дві тисячі квадратних метрів орнаментів.

У своїх роботах художник втілив основні ідеї бойчукістів (художників-монументалістів, учнів і послідовників Михайла Бойчука). Це виявляється в простоті й схематичності традиційних фігур, переплетених візерунках із зображенням птахів і рослин, а також в ідеї популяризувати українське мистецтво та поєднувати красу і буденність.

Усі панно вийшли міцними, як камінь, завдяки чому збереглися донині. Секрет міцності – в особливому розчині штукатурки, рецепт якого винайшов і запатентував Григорій Довженко. Розпис по сирому тиньку (штукатурці) на основі поліхлорвінілових синтетичних смол значно полегшував роботу майстрам, адже він застигав довше, ніж звичайний.

У багатьох панно переважають вибагливі рослинні орнаменти, в яких простежується зв’язок з мистецтвом українського модерну та народною вишиванкою: різноманітні квіти, виноград, колоски пшениці, вазони, куманці, «дерева життя» тощо. Недаремно сучасні місцеві дослідники називали це явище «кам’яними вишиванками». Окрім ліплених орнаментів, будинки прикрашають також різьблені вишиванки.

Потрапивши до Львова, переселенки з Нової Каховки звернулись в управління охорони історичного середовища міста для обміну досвідом у сфері культурної спадщини. Саме так виникла ідея створення виставки про окуповану спадщину. Виставку “Окупована Спадщина” експонуватимуть до 15 червня, згодом її презентуватимуть у Варшаві та Кракові.

На відкритті виставки студенти-реставратори Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша відтворили елементи кам’яних вишиванок за унікальною технологією самого автора, що збереглася до наших часів.

Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА

Share.

Leave A Reply