Суголосно з двома іншими оперними постановками в Європі (торік - прем'єра в Берліні, цього року - спільна робота Братиславської та Варшавської опер) у репертуарі Львівської опери з'явилася постановка "Орфея і Еврідіки". Львівську прем'єру французької редакції "Орфея і Еврідіки" німецького композитора Крістофа-Віллібальда Глюка, що відбулася 27 березня, витримано, за словами директора Оперного театру Тадея Едера, у класичному форматі, без модних нині у світі осучаснень (режисер-постановник - заслужений діяч культури Польщі Збігнєв Хшановський). З новою постановкою до творів XIX - XXI століть у репертуарі театру долучилася опера XVIII ст., яка уособлює перехід від бароко до класицизму, від камерних постановок до великих вистав і яку в анотації до прем'єри означено як "випробувану часом класичну музику, що вносить гармонію в душу людини та в стосунки між людьми".

К.-В. Глюка називають реформатором у жанрі опери, і саме "Орфея і Еврідіку" (перша постановка - 1762 року у Відні) композитор створив за новими правилами. Зокрема, великого значення він надавав поетичному слову, прагнув, щоб музика супроводжувала поезію та поглиблювала висловлені в ній почуття. Драматургію його опер характеризують як "антибарокову", без відступів від головної сюжетної лінії та барокових "прикрас".

Античний міф про Орфея та Еврідіку упродовж століть зазнав чимало трактувань - мовою музики й літератури, живопису й скульптури, кіно й театру. К.-В. Глюк вдався до власної інтерпретації давньогрецького сюжету: Еврідіка в його версії (лібрето Р. Кальцабіджі) не гине - її рятує Ерос. "Не сумнівайтесь у могутності моїй", - застерігає античний бог кохання. Саме кохання і

мистецтво є тими силами, що спроможні "здолати все". Спершу Еврідіку рятує силою свого мистецтва Орфей, згодом - своєю могутністю Ерос.

В історії Орфея та Еврідіки центральною постаттю є Орфей: від звуків його золотої арфи оживало каміння, від пісень затихало море; зачарував співець і пекельні сили Аїду, куди спустився по кохану Еврідіку. Відповідно, в опері "Орфей і Еврідіка" Глюка основна партія належить виконавиці (а всі чотири сольні партії у львівській постановці співають жінки) ролі Орфея. Лауреат міжнародного конкурсу мецо-сопрано Тетяна Вахновська була переконливою і в аріях, і в діалогах з Еврідікою (заслужена артистка України Наталія Романюк) та Еросом (лауреат міжнародного конкурсу Юлія Лисенко), і в переспівах з хором. Саме з роллю Еврідіки пов'язане випробування, на якому зроблено один з акцентів у виставі, - випробування довірою. Адже Еврідіка засумнівалася в коханні Орфея, який намагався виконати жорстоку умову богів: не озиратися на кохану. А без його любові життя Еврідіці не потрібне… У такій ситуації просто знахідкою і чи не єдиною можливістю є втручання Ероса. Йдеться ж бо про часи древні, коли трагедії були справжні, боги приходили в гості до людей, а доля смертних була в руках невблаганних мойр.

Наталя ДУДКО