Неділя, 4 Грудня

Освіта VS війна

Школярі, студенти, батьки, вчителі й викладачі готуються до початку нового навчального року. Основний акцент у підготовці – на безпеці навчальних закладів, адже з 1 вересня у школах Львова планують відновити офлайн-навчання. Також міська влада передбачила опцію дистанційного навчання, якщо хтось з тих чи інших причин не може бути відвідувати школу. У навчальних закладах перевіряють укриття, якщо є потреба й можливість їх упорядкувати, як-от вивезти землю, то через батьківські чати закликають батьків допомогти. Вчителі, розуміючи переваги офлайн-навчання, усе ж кажуть про психологічний тиск та відповідальність працювати в умовах повітряних тривог. Однак прокоментувати «Ратуші» ситуацію без офіційного дозволу міського управління освіти відмовилися. Також педагоги застановляються над тим, як на практиці функціонуватиме поєднання онлайн та офлайн-навчання, адже це те передбачає додаткове навантаження на вчителів.

Попередньо заплановано, що учні 1 – 5 класів вчитимуться за очною формою навчання, в учнів 6 – 10 класів буде очна форма навчання, можливий один день на тиждень дистанційно, а в 11-класників можливе поєднання очної та дистанційної форми навчання, залежно від семестру. Про це зазначили у департаменті гуманітарної політики ЛМР.

   Для студентів новий навчальний рік рекомендують розпочати раніше, ніж для школярів. Щоб зекономити кошти під час опалювального сезону, Кабінет Міністрів рекомендує розпочати навчальний рік в українських університетах з 15 серпня, за винятком перших курсів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів 24 червня.

«На кожну особу, яка перебуває в укритті, має бути не менше метра квадратного. Таких укриттів, де б могли поміститися всі студенти університету, точно немає, тому формат змішаного чи дистанційного режиму роботи найбільш оптимальний», – під час дискусії на Tvoemisto.tv на тему «Яким буде навчання у вишах під час війни» повідомила заступниця директора департаменту освіти і науки Львівської ОВА Ольга Котовська.

«Певні спеціальності, медичні чи інші, мають навчатися очно. Це важливо і сподіваємося, що спільно виробимо алгоритм з підготовки. Це мала б підтримувати держава. Львівщина не є в таких складних обставинах, як деякі інші області, тож спільно і консолідовано маємо знайти рішення. Ще одне складне питання – опалювальний сезон. Коли приймаємо рішення про початок нового навчального року, потрібно подумати, як і коли можна завершити семестр і як фінансуватиметься цей період», – каже учасниця дискусії.

Через відсутність укриттів навчання у Львівському медичному університеті імені Данила Галицького проводитимуть онлайн, розпочати його планують 1 вересня, нагадує «Твоє місто».

Власні укриття мають 84% міських шкіл. До 1 вересня школи Львова та області повинні облаштувати укриття, а переселенців, які тимчасового перебували в навчальних закладах міста, розмістити в інших місцях. Там, де укриття неможливо облаштувати, дирекція закладів має домовитися з установами поруч, які зможуть прийняти учнів.

   Голова комісії з питань освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради Іванна Герус у коментарі «Ратуші» зазначила:

– Основні вимоги до закладів освіти встановлює ДСН і саме вони їздять з перевірками. Але стандартні вимоги, які є і до кожного сховища: два виходи, вентиляція, вода, аптечки, можливість розмістити людей. Відповідно, це більш технічні вимоги, чи це сховище витримає у разі небезпеки, чи ні. От для цього саме сформовані групи ДСНС і вони відвідують заклади й визначають, які зі сховищ можна використовувати, а які потрібно доробити.

– Яка ситуація тепер?

– Близько 40% закладів уже мають сховища, які можуть використовувати, у яких вже провели роботи. До 20 серпня мають привести до ладу всі інші. За попереднім прогнозом, близько 85% шкіл матимуть сховища.

– Що з тими, хто не встигне?

– То важке питання, його вирішуватимуть громадою, але є декілька можливих варіантів. Один з них – якщо поруч є комунальний заклад або інші приміщення зі сховищами, в межах до 5 хвилин дитячого ходу, то, якщо школа і заклад укладуть угоду, то діти можуть туди переходити в разі тривоги і там ховатися. Якщо в такому радіусі немає нічого відповідного, то діти не зможуть навчатися в цій школі. Тоді можна використовувати такий метод: в школі, де є сховище, розмістити початкові класи з двох закладів: фізично будуть розташовані в  одному навчальному закладі, але працюватимуть як два. Буде залежати від того, що є поруч і чи вдасться об’єднатися.

– Чи зможуть школи розмісити в укриттях 100% учасників навчального процесу?

– Переважно – ні. Більшість зможуть розмістити до половини учасників процесу, тоді заклад має обрати форму навчання або змішану, або в кілька змін. Щоб у закладі була кількість людей, яка зможуть сховатися у сховищі. Форму навчання обиратимуть самі заклади.

– Яким коштом облаштовують укриття?

– Як де! Десь громади починають над цим працювати, але більшість за допомогою батьків і спонсорів. Точніша інформація буде 20 серпня, ми заслуховуватимемо департамент з цього питання на кожній комісії. Попросили їх підготувати таку інформацію щодо кожної громади.

Христина СЛЮСАРЧУК, Наталя ДУДКО

 

до теми

Польща очікує ще 200 тисяч українських школярів

У наступному навчальному році у польських школах очікують ще 200 тисяч українських дітей. Про це зазначив міністр освіти і науки Польщі Пшемислав Чарнек, повідомляє «Твоє місто» з посиланням на «Польське радіо».

   «Ми прийняли 200 тисяч (українських дітей), з них 160 тисяч – у школи і 40 тисяч – в дитсадки. За нашими оцінками, ще 200 тисяч можуть приєднатися з 1 вересня. Кінця війни в Україні не видно, тому, природно, ті діти, які тут, напевно, залишаться, і приїдуть ще», – каже міністр.

За словами Пшемислава Чарнека, оскільки в Україні також можливе дистанційне навчання – ймовірно, велика частина дітей, які перебувають у Польщі, захочуть залишитися за комп’ютерами і продовжувати навчатися з однолітками дистанційно.

Міністр зазначив, що система еластична, тому Польща готова приймати українських дітей. зокрема, міністерство освіти і науки країни запропонувало спочатку створити українські класи в польських школах і викладати в них переважно польську мову, що дало можливість увійти в новий навчальний рік на належному освітньому рівні.

Близько 30% абітурієнтів залишаться за кордоном

За прогнозами освітян та реальною кількістю зареєстрованих на національний мультипредметний тест, близько 30% першокурсників, тобто потенційних студентів, залишаться за кордоном і там навчатимуться. Про це під час публічної дискусії на Tvoemisto.tv на тему «Яким буде навчання у вишах під час війни» повідомили проректори львівських вишів.

«Щороку у нас було близько 10% українських вступників, які б мали вступати в українські виші, але вони обирали закордонні. Цього року цифри більші – 25-30% тих, хто мав би вступати в українські виші, ми не дочекаємося», – каже проректор з академічних питань та інтернаціоналізації Українського католицького університету Дмитро Шеренговський.

   За словами відповідального секретаря приймальної комісії, доцента Львівського лісотехнічного університету Михайла Бурдяка, у Польщі на мультитест зареєструвались близько 27 тис. вступників.

«Очевидно, що вони планують вступати в українські виші, хоча не виключено, що вступатимуть і там. Наразі точно не відомо, яка кількість все ж залишиться вчитися за кордоном, тим не менше зараз батьки та абітурієнти вивідують інформацію, питають про пільги, сам процес навчання. Найперше, що їх цікавить, яким буде навчання – очним чи дистанційним», – каже він.

Проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків, доцент Львівського лісотехнічного університету Микола Борис додає, що оскільки Львів є великим хабом на кордоні між ЄС та східними регіонами, ми можемо очікувати на те, що частина студентів, які навчалися в інших регіонах нашої країни, поповнять львівські виші і різниці не буде відчутно.

Як зазначив проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Олег Давидчак, є велика різниця серед тих, хто вступає на бакалаврат, а також тих, хто на магістерську.

«За попередніми нашими опитуваннями, ті, хто вчитиметься на магістерці,  близько 60% планують продовжити навчання за освітніми програмами Львівської Політехніки. 5% будуть вчитись за кордоном, а частина ще не визначилася», – каже Олег Давидчак.

Понад 20 тисяч українських вчительок виїхали за кордон

«За кордоном перебуває 24 тисячі українських вчителів і 640 тисяч учнів. У нас на початку війни (з 24 лютого. – Ред.) виїхало 30 тисяч вчителів і майже 700 тисяч учнів», – про це в етері Громадського радіо заявив Юрій Кононенко, начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Кононенко.

За його словами, зараз всі зайняті тим, щоб з’ясувати, яка буде мережа закладів, яка буде мережа класів у закладі, а залежить це від того, скільки учнів можуть реально прийти вчитись 1 вересня.

«Вже подано 300 тисяч заяв у перший клас. Як правило, в Україні приблизно 400 тисяч іде у перший клас. Це така досить оптимістична цифра. Не буде великого розриву між першокласниками 2022 року і 2022 року. Навантаження на вчителів залежатиме від того, скільки класів буде у тій чи іншій школі», – додав Кононенко.

Раніше міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що станом на 19 червня в Україні під російською окупацією опинилися 1 174 школи, а 651 тисяча дітей шкільного віку перебувають поза межами України. Загалом у сфері освіти війна вплинула насамперед на психологічний стан учнів і вчителів.

Заборонити очне навчання до кінця війни?

Тим часом в Україні створили петицію про заборону очного навчання в усіх закладах освіти до закінчення війни. Її зареєструвала Марія Горшенева на сайті петицій 8 червня, пише «Твоє місто».

Авторка наводить 6 аргументів проти повернення дітей до навчальних закладів:

– велика кількість зруйнованих шкіл та дитсадків. В Україні цей показник від початку повномасштабного вторгнення сягнув 20% загальної кількості;

– відсутність бомбосховищ в усіх закладах освіти. Крім того, у будівлях бувають вузькі коридори та сходові прольоти;

– неспівмірна відповідальність;

– емоційне напруження;

– тривалість повітряних тривог.

Для онлайн-навчання потрібен лише один пристрій, а не безліч різноманітної канцелярії. На думку авторки петиції, це також актуальне питання для сімей, які втратили житло або евакуювались за кордон.

Стосовно тривалості повітряних тривог, авторка наводить приклад, коли 6 червня тривога у Києві розпочалась о 10:21 і тривала до 13:09. «Що учням робити 2 години 48 хвилин в сховищі? Як при цьому триватиме навчальний процес? Чи можливо проводити уроки в сховищі для всіх учнів/студентів одночасно?», – запитує вона. Наразі петиція очікує на розгляд.

Share.

Leave A Reply