Отець Рафаїл Турконяк: «Біблія не є ні греко-католицька, ні православна, ні протестантська»
Завдяки отцю Рафаїлу Турконяку, архимандриту Студійського уставу Української греко-католицької церкви, маємо три сучасні переклади Біблії українською мовою — зі старослов’янської, грецької та давньоєврейської мов. 2006 року вийшов переклад Острозької Біблії зі старослов’янської мови, за який Рафаїл Турконяк здобув Шевченківську премію. 2011 року в Українському біблійному товаристві побачив світ переклад з грецької, а 2020-го — з давньоєврейської. До появи цих видань українською існували три варіанти біблійного тексту: Пантелеймона Куліша 1905 року, Івана Огієнка 1962 року та Івана Хоменка 1963 року.
Про потребу літературних перекладів Святого Письма, відмінності єврейського та грецького варіантів Біблії, біблійні канони та (не)помильність перекладачів — у розмові з отцем Рафаїлом.
— У чому відмінність грецького та єврейського варіантів Біблії?
— Ви не зможете поставити паралельно один коло одного грецький і єврейський варіанти, це два різні тексти Святого Письма. Можна порівняти з тим, що якби двоє осіб описували наше інтерв’ю, то ми би здогадалися, що це та сама розмова, але опис був би інакший. Так і в Святому Письмі — суть та сама, але по-різному подано. У Новому Завіті цитують Старий Завіт з грецької на 75 %, а з єврейської — на 25 %. Отже, потрібен і той, і той варіанти.
Греки переклали єврейський текст 230 — 250 років до Христа, але то не той єврейський текст, який нині вживаємо. До нього входили також второканонічні книги (їх, на відміну від канонічних, приймають не всі церкви). У єврейській Біблії в Старому Завіті є тільки 39 книг. У грецькому тексті, у слов’янській церковній традиції — 59 книг, в інших церквах — більше або менше. У римо-католиків у Старому і Новому Завіті є 72 книги, у слов’ян — 76 книг, або 77 чи 78, залежно, чи виокремлювати Лист Єремії і Молитву Манасії. У греко-католиків і православних — однакова кількість книг, у протестантів — така, як у євреїв. Канон (перелік книг) для Нового Завіту усталився ще в II столітті по Христі, церква тоді ще була єдина, і всі церкви приймають його. Щодо Старого Завіту є розбіжності.
Євреї від II століття по Христі повернулися до єврейських текстів (до того вживали грецькі) і постановили вважати Святим Письмом тільки П’ятикнижжя Мойсеєве, а священними книгами — тільки ті, які писані єврейською мовою (виняток — книга Даниїла, писана арамейською мовою). Вони відмовилися від книг, які були в грецькій мові ще навіть до Христа.
— Чим відрізняються Ваші переклади від попередніх?
— Я брав інші основні книги для перекладу. І Куліш, і Огієнко використовували для перекладу критичний науковий текст. До нього входять не тексти, колись друковані чи писані, а ті, що їх науковці уклали на підставі переписаних тисячоліттями рукописів і стародруків. Але відтоді критичний текст змінився, адже знаходили нові папіруси. Після 60-х років минулого століття нових текстів не знаходили, і тепер змін майже не вносять, тільки часом переосмислюють деякі речення чи кавалки, інакше форматують.
Куліш і Огієнко перекладали Старий Завіт за єврейським каноном, така тоді була традиція (Хоменко використовував частину єврейського, частину грецького за римо-католицьким каноном). Бо з приходом протестантизму порівняли латинський текст з єврейським і вивели загальне правило, що християни, мовляв, змінили Святе Письмо, тому треба повертатися до оригіналу, яким є тільки єврейський. А це не так. Латинський текст — переклад з давньоєврейської IV століття по Христі. З якого тексту, не знаємо. Знайдені 1947 року тексти біля Кумрану, місцевість на березі Мертвого моря, підтвердили, що християни не спотворили Біблії і що грецький текст був до Кумрану, там знайшли майже всі книги Старого Завіту. Відтоді багато народів почали перекладати з грецької.
Крім того, попередні переклади дослівні, бо до початку минулого століття, 1910 — 1912-х років, у світі сприймали тільки такий переклад Біблії.
– Перекладати Святе Письмо Ви почали з Острозької Біблії…
– До появи Острозької Біблії у 1580 — 1581-х роках не існувало повного видання Біблії старослов’янською мовою. Острозьку можна назвати критичним виданням слов’янських текстів і загалом першим критичним текстом Біблії. Римо-католицька церква щойно у 1592 — 1594 рр. підготувала наукове видання латинських текстів. Острозька Біблія створила слов’янський канон. Від 1750 року Острозьку Біблію не вживали, бо Росія замінила її виданням так званої єлизаветинської Біблії, яка є фактично мовно зросійщена Острозька.
Перекладати Острозьку Біблію я почав 1975 року, і весь процес зайняв 30 років. Хоча сам переклад – менше року. Коли взявся до роботи, побачив, що тексти Острозької Біблії не узгоджувалися з жодним з грецьких текстів. Навіть постало питання, чи взагалі її перекладати. Але коли зіставив з текстами Нового Завіту, то знайшов такі рукописи, як в Острозькій. Тоді здогадався, що проблема не в Острозькій Біблії, а в тому, що не маю оригіналів, з якої її робили. Почав пошук, який забрав 30 років. В міжчассі переклав також з давньоєврейської та грецької.
— У світі тепер здебільшого поширений літературний переклад?
— Так, найчастіше практикують літературний переклад, навіть розширений, з поясненнями. Хоч існують і дослівні, вони також потрібні. Але зрозумілі переклади мають бути обов’язково. Фактично до кінця 60-х років XX століття у нас усе було по-старослов’янськи, як в Римо-католицькій церкві — на латині. Ми також нічого не розуміли чи вдавали, що трохи розуміємо. Навіть у монастирі не дуже ознайомлені з мовою монахи іноді такі речі вичитували, що ми реготали, бо такого в тексті нема. Бог був милосердний, що не дуже то слухав. Пригадую, як колись, не розуміючи значення, співали «Осанна на вишні». Я не міг зрозуміти, чому саме Оксана сидить на вишні, а не Ганка чи Ірка?
Мова змінюється швидко, особливо нині. Дотепер було загальне правило: що шістнадцять років має бути новий переклад Біблії. Тому у світі є так багато перекладів, і різних. Літературні, дослівні, регіональні. Але я завжди раджу: якщо хочете знати, що Бог справді сказав, читайте в оригіналі, бо жодний переклад його не замінить.
Пам’ятайте, що переклад відображає розуміння перекладача. Перекладачі не мають харизми непомильності. І були випадки, коли переклад змінювали. Особливо в єврейському тексті є місця, які навіть євреї перекладають по-різному. То мертва мова, яку не вживали століттями. Є певні вислови, значення яких ніхто не знає. З фрази «хай ті качка копне задньов ногов» ми посміємося, бо розуміємо ту ідіому, що вона означає «іди собі і не докучай мені». Такі вислови, напевно, були і в давньоєврейській мові, але ми їх не знаємо. Деякі висловлювання звучать дивно, дуже дико, але могли означати щось дуже просте.
— Ідея змінити слова «не введи нас у спокусу» на «не дай нам впасти у спокусу» у молитві «Отче наш» теж пов’язана з особливостями перекладу та інтерпретації?
— Це пов’язано з єврейською системою бачення світу, згідно з якою Бог усе робить, випробовує і вводить у спокусу, щоб побачити, як людина зреагує. Тепер хочуть від того відійти, кажучи, що Бог нікого не спокушує, не вводить у зло, а це наша природа, чи чорт, які нас до того провадять. Тому хочуть змінити слова молитви.
– Яку книгу Біблії читаєте найчастіше?
– Не тільки я, а загалом усі ми найчастіше читаємо «Псалми Давида». Це найуживаніша книга, багато псалмів є в різних відправах упродовж дня, в Утрені, Вечірні, Часах.
– Чи варто читати коментарі, пояснення до Біблії?
– Читайте, що хочете, але пам’ятайте про текст Святого Письма. Коментарі містять пояснення людей, їхнє розуміння, не конечно правильне. Часто ці інтерпретації пов’язані з конфесією, передають не текст, а те, як, на думку коментаторів, його треба розуміти. Біблія не є ні греко-католицька, ні православна, ні протестантська. Якщо це Біблія, то або переклад зі старослов’янської, або давньоєврейської, або грецької. Немає конфесійної Біблії, є конфесійні пояснення.
Розмовляла Наталя ДУДКО
до теми
23 липня Українське біблійне товариство святкувало своє 30-річчя. З цієї нагоди за працю над сучасним перекладом Біблії отця Рафаїла Турконяка та головного редактора перекладу Біблії з давньоєврейської Миколу Жукалюка нагородили відзнакою товариства «Людина, яка змінює світ». У часі святкування ювілею також презентували рукописну Біблію (в перекладі Куліша), яка встановила три національні рекорди: як найбільша рукописна книга в Україні; як книга, в якій зібрали найбільшу кількість почерків сучасних українців – у її переписуванні взяли участь понад 30 тис. людей; як видання, яке, попри величезну кількість сторінок, все-таки вдалося зшити в один том. Один зі стихів написав і отець Рафаїл Турконяк, про що, як і інші учасники проєкту, що його організувало Українське біблійне товариство, отримав відповідний сертифікат.
БУТТЯ 1 в перекладі Рафаїла Турконяка з грецького тексту Біблії
1 На початку Бог створив небо та землю. 2 Земля ж була непримітна і невпорядкована; над безоднею лежала темрява, а Дух Божий ширяв над водою. 3 І сказав Бог: Нехай буде світло! І постало світло. 4 Побачив Бог світло, що це добре, і відділив Бог світло від темряви. 5 Бог назвав світло днем, а темряву назвав ніччю. І був вечір, і настав ранок — день перший.
6 І сказав Бог: Нехай буде небозвід посеред води, щоби був поділ між водою і водою! І сталося так. 7 І створив Бог небозвід, і відокремив Бог воду, яка була під небозводом, і воду, що над небозводом. 8 Бог назвав небозвід небом. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і настав ранок — день другий.
9 І сказав Бог: Нехай збереться вода, що під небом, в одне водоймище, і нехай з’явиться суша! І сталося так. І зібралася вода, що під небом, у свої водоймища, і показалася суша. 10 Бог назвав сушу землею, а зібрані разом води назвав морями. І побачив Бог, що це добре. 11 І сказав Бог: Нехай зростить земля лугові трави, що розсівають насіння, — за родом і за подобою, — і плодові дерева, що приносять плоди, в яких міститься їхнє насіння, — за родом на землі! І сталося так. 12 І видала земля лугові трави, що розсівають насіння, — за родом і за подобою, — і плодові дерева, що приносять плоди, в яких міститься їхнє насіння, — за родом на землі. І побачив Бог, що це добре. 13 І був вечір, і настав ранок — день третій.
14 І сказав Бог: Хай постануть світила на небозводі, щоб освітлювати землю і розрізняти день від ночі; і хай будуть як знаки, що визначають пори, дні та роки, 15 і хай будуть вони світилами на небозводі, щоб освітлювати землю! І сталося так. 16 Бог створив два великих світила: більше світило — щоб управляти днем, а менше світило — щоб управляти ніччю, і зорі. 17 І Бог помістив їх на небозводі, щоб світили на землю, 18 управляли днем і ніччю та розділяли світло від темряви. І побачив Бог, що це добре. 19 І був вечір, і настав ранок — день четвертий.
20 І сказав Бог: Нехай виведе вода плазунів, живі душі, та птахів, які літають над землею по небозводі! І сталося так. 21 Бог створив величезних морських істот, і кожну душу живих плазунів, котрих вивели води, — за їхнім родом, і всяких крилатих птахів — за родом. І побачив Бог, що це добре. 22 Бог поблагословив їх, кажучи: Зростайте і розмножуйтеся, наповняйте води в морях, а птахи хай розмножуються на землі. 23 І був вечір, і настав ранок — день п’ятий.
24 І сказав Бог: Нехай виведе земля душу живу — за родом; чотириногих, плазунів і звірів землі — за родом! І сталося так. 25 Бог створив земних звірів — за родом, і худобу — за родом, і всіх плазунів землі — за своїм родом. І побачив Бог, що це добре.
26 І сказав Бог: Створімо людину за Нашим образом і подобою, — і хай панують над рибами морськими, птахами небесними, худобою, над усією землею й усіма плазунами, які повзають по землі. 27 І створив Бог людину — за Божим образом створив її; Він створив їх чоловіком і жінкою. 28 Бог поблагословив їх, кажучи: Зростайте і розмножуйтеся, наповніть землю і володійте нею, пануйте над рибами морськими і птахами небесними, усією худобою, усією землею й усіма плазунами, які повзають по землі. 29 І сказав Бог: Ось дав Я вам усякі посівні трави, що розсівають насіння, — які по всій землі, та всяке дерево, що має в собі плід з насінням для посіву, — це вам буде для їжі, 30 і всім звірам землі, і всім небесним птахам, і кожному плазунові, який повзає по землі, який має в собі душу життя, — усяку зелену рослинність — як їжу. І сталося так. 31 І поглянув Бог на все те, що створив, — і ось воно дуже добре. І був вечір, і настав ранок — день шостий.
