П’ятниця, 29 Березня

Передчасні преЗЕдентські потуги?

В Україні літній, спекотний сезон, а із ним і гарячі       політичні плітки. Оточення, дотичне до великого політичного кола, вже всерйоз гомонить про дострокові президентські вибори. Якби спиратись на холодний розум, то це вкрай не розумне рішення для держави. Адже COVID-19, нестабільна ситуація на фронті, невпевнена підтримка іноземних партнерів, бюджет і таке інше. Однак для легітимного президента — це такий собі картбланш, адже станом на сьогодні, в колишнього коміка найсталевіший рейтинг, і перестрибнути його у новому виборчому марафоні будь-кому буде вкрай важко. Ну й, звісно, Зеленському  потрібно поспішати, адже запущений «Північний потік-2», відсутність траншу МВФ та катастрофічні й людоненависницькі комунальні платіжки, які прийдуть восени, можуть знищити всю бутафорію, перетворивши ілюзію і блеф на справжню трагедію для країни та її нинішнього очільника. Проте треба зазначити, що в такій ситуації чинний гарант може продовжити собі термін ще на два роки.   Про деталі цього задуму «Ратуша» поспілкувалась із політичним експертом, юристом, керівником «April consult» Юрієм Танасійчуком.

— Отже, наскільки реальні дострокові вибори?

— Дострокові вибори можливі завжди, у демократичному правовому суспільстві — це норма, і ніколи не треба відкидати чи заперечувати можливість дострокових виборів президента, парламенту чи органів місцевого самоврядування. Україна вже не раз ішла на дострокові вибори, це як 2014 рік, так і перед тим у нас був унікальний випадок із третім туром. Прецедентів було багато. І по дострокових виборах у парламент у нас велика практика є. Дострокові вибори президента абсолютно можливі, це зрештою, передбачає Конституція України. Тобто Конституція визначає як повноваження президента, так і умови, за яких демократичне українське суспільство може його переобирати.

— А політично?

   — Питання дострокових виборів — це питання правової площини в частині реалізації виборчого процесу, тобто складання повноважень, або зняття повноважень із чинного президента і далі процедура обрання нового. Але первинно це буде, очевидно, політичне рішення, від якого починаються різні правові процедури. Невдоволених людей у суспільстві особою, яка сьогодні є президентом України, — досить багато. Є великі і обґрунтовані підозри щодо антидержавницької діяльності особи Єрмака, бо є гіпотези, які висловлюють опозиційні політики, і загалом є низка доказів, які підтверджують його зв’язки не просто з Кремлем, а саме з ФСБ РФ. Це боляче б’є і по Зеленському. Невдалі політичні рішення, кадрові рішення, нестача глобального результату, якого очікували виборці Зеленського тощо, цих обставин є достатньо для того, аби загорівся процес можливих дострокових президентських виборів. Це буде залежати від багатьох факторів. Найбільш гарячими є будь-які питання, пов’язані з україно-російською війною і можливою роботою «п’ятої колони», яка присутня в органах влади. Якщо такі матеріали і докази стануть відомими суспільству, я думаю, що це найбільш гаряча суміш для того, аби розпочався процес дострокових президентських виборів. Не треба забувати і визначені правові площини для дострокових президентських виборів: якщо президент визначений таким, що вчинив злочин, діяв не в інтересах України, то є відповідні рішення суду, і це є підставою для того, щоб розпочати процес імпічменту і складання повноважень чинного президента України. Крім того, є низка інших обставин, які дозволяють провести дострокові вибори, серед яких — неможливість через певні фізичні вади виконувати повноваження президента. Основний процес, як правило, — політичний, і він є доволі небезпечний для президента Зеленського, бо вже більш ніж два роки в суспільстві немає визначеності: Зеленський — це проукраїнський вже на сьогодні політик, а не гуморист (бо щодо гумориста також було багато запитань), чи все-таки більш «ватний» президент. Впевненості у жодних твердих проукраїнських намірах, на превеликий жаль, немає. Бо хто б за кого не голосував, Україна у нас одна і президент у ній один.

— Кому це може бути вигідно?

— Будь-яка дестабілізація України найбільш  вигідна країні агресору — Росії. Серед політичних гравців, зрозуміло, що це праві проукраїнські політичні сили, центристи, ліберальні, фактично всі україноцентричні сили. Серед парламентських партій зрозуміло, що це «Європейська Солідарність», яка очевидно має кандидатів, «Батьківщина», яка дотепер не зайняла якоїсь чіткої політичної ніші стосовно Зеленського, але має безліч амбіцій вічний кандидат у президенти — Юлія Володимирівна. Залишкам «Голосу», мабуть, це з якихось міркувань може бути вигідно, але це політичний бік. Це внутрішнє, а зовнішнє — це безумовно небезпека єдиного, хто по-справжньому зацікавлений — Росія. Водночас не варто зіставляти інтереси внутрішньополітичної боротьби і зовнішньої боротьби, бо насправді ми можемо брати за аналог Польщу, де окремі партії є непримиренними ворогами на внутрішньополітичній арені, але все, що зовні, що стосується інтересів Польщі — є об’єднавче. Приблизно так само є і в Україні, з дещо іншим ракурсом, але внутрішньополітично кожна партія має право бажати змінити президента, і це не буде тотожне прагненням країни-окупанта, яка за будь-яку дестабілізацію, у тому числі за постійні перевибори. Це важливо розрізняти і не піддаватись на маніпуляції.

— Якими можуть бути витрати для бюджету?

— Треба зважати на те, що 2,3 млрд гривень коштували українцям вибори президента у 2019 році, зважаючи на інфляційні процеси і зважаючи на те, що з прийняттям Виборчого кодексу (я нагадаю, що ми обирали президента у 2019 році відповідно до Закону України «Про вибори Президента України», а тепер набув чинності Виборчий кодекс України) насправді процедури, які є на виборчому процесі під час обрання президента, змінились дуже незначно, це означає, що вони є фінансово обтяжені, нас далі чекає маса надрукованих даремно тонн паперу, і не йдеться про бюлетені, йдеться про різні протоколи, акти, які проводять комісії, кабінки зі шторами — спадок Радянського Союзу, зібрання комісій за три тижні до виборів, і так далі. Це маса фінансово витратних речей, які потягнуть за собою значні кошти. У той же час оплата праці самих членів комісій залишиться такою самою мізерною, як є на всіх інших типах виборів. Тому можна прогнозувати, що дострокові вибори президента, у разі настання таких подій — це приблизно 2,5 — 2,8 млрд гривень.

— Які можливі кандидатури?

— Це класика — Порошенко, Тимошенко, тепер чинний Зеленський і далі, мені здається, Бойко від ОПЗЖ, єдина кандидатура, напевно,  в особі Кошулинського або Тягнибока від правих сил, ну а далі вже набір технічних кандидатів, або реально конкурентних нових кандидатів, які ще наразі не заявили про свої президентські амбіції, але можуть мати певний авторитет і повагу в суспільстві, як і серед політиків молодих, так і, не відкидаю, що ми можемо повторити експеримент із заходом у політику людей не з політики, людей із якихось творчих професій, шоу-бізнесу, спортсменів, як-от Кличко, і т. д. Тому що довіри до Зеленського немає, довіри до чинних політиків, які критикують Зеленського, теж немає, і це альтернативне поле, яке не в активному, а в пасивному пошуку, частка цього електорату є досить велика.

— А якщо говорити в розрізі політичних партій?

— Відповідно так само і в розрізі партій, зрозуміло, що це класичні для президентських виборів в Україні кандидати від «Свободи», тепер уже «ЄС», трансформувалась, можна говорити, лінія «Народний фронт», «Наша Україна» — «праве крило», «Батьківщина», ліберальна соціально-ліва структура. Нових партій, які би мали певні шанси і амбіції, ми наразі не спостерігаємо.

— І щодо імпічменту…

— Нам треба пам’ятати, що Зеленський усе ж таки не повністю підписав усі документи, які пов’язані із Законом України про імпічмент, бо сама процедура імпічменту складається із близько десяти стадій. Зокрема, має бути ініціатива щодо імпічменту, у стінах Верховної Ради мають бути створені комісії й проведені розслідування, розгляд і обговорення у парламенті можливого злочину, вчиненого президентом, ухвалення рішення про звинувачення президента (це теж окремий етап). Далі розгляд Конституційним і Верховним Судом України документів, які дослідив парламент, щодо вчинення злочину, потім висновки Конституційного і Верховного судів розглядає Верховна Рада, і вже тоді ухвалюють рішення про усунення президента України. Але президент дотепер не підписав Закону, що має регулювати, яким чином утворюється комісія. Ну, і треба зважати, що підписантами за імпічмент президента має бути більше ніж половина депутатів парламенту. Тому можемо говорити, що це доволі складна і обтяжлива політична процедура. І потім постанова про звинувачення президента йде як конституційна норма у 300 депутатів. Тому сам імпічмент реалізувати у чистому вигляді буде дуже складно.

Розмовляла Христина СЛЮСАРЧУК

Коментарі

Політичний експерт Карл Волох:

   — Мабуть, основне питання, яке зі мною обговорюють останні дні в телеефірах та після них, це можливість проведення позачергових президентських виборів уже цього року, аби гарантувати, на тлі непоганих рейтингів Зеленського, ще п’ять років безроздільного царювання.

Почнімо з того, що нам відомо більш-менш достовірно:

– питання це на Банковій обговорюють цілком серйозно;

– рішення досі не прийняте;

– прийняте воно має бути, найімовірніше, до святкувань ювілею країни 24 серпня.

А далі — широкий простір для спекуляцій. Одні вважають, що Зеленський — сибарит і «балувана Галя» — не схоче сьогодні поміняти своє досить комфортне життя на шалену передвиборчу гонку. Враховуючи його інфантилізм, він цілком може не дослухатися до порад використати зручну електоральну кон’юнктуру, а зажадати від команди «просто» забезпечити йому необхідний результат через два з половиною роки. Та й писати заяву на відставку, передаючи на 3 місяці владу амбіційному Разумкову, Янелох може побоятися.

Інші, серед яких і я, вважають, що, відкривши Зеленському його неминучі кримінальні перспективи після втрати влади, команда легко переконає його не ризикувати з досиджуванням терміну, а виграти ще п’ять років на посаді, коли шанс на це максимальний.

Однак мусимо визнати, що всі ці спекуляції мало чого варті, якщо прилетить чорний лебідь — наприклад, у вигляді фільму-розслідування Білігнґкат. І тут є, щонайменше, два серйозних аспекти.

Перший — внутрішньоукраїнський. Як іронічно ми б не ставилися до розумових здібностей і схильності до критичного мислення зеленого електорату, вся соціологія показує, що там чимало цілком патріотично налаштованих людей. Авторитетне розслідування про злиття вищими посадовими особами держави (яких Зеленський, щонайменше, умисно покриває) інформації про важливу міжнародну спецоперацію на догоду Путіну, може сильно розчарувати навіть дуже твердолобих. І тоді перемогу на виборах гарантувати не зможе ніхто.

Другий аспект — міжнародний. Справа навіть не в тому, чи відкриють журналісти таке, що б не було відомо спецслужбам США. А в тому, що після оприлюднення такого роду компроматів простір для маневру влади в демократичних країнах сильно звужується. А це означає, що візит Зеленського до Вашингтона може стати, замість тріумфу, провалом. І тоді вся майстерна задумка про дострокові вибори може виявитися гіркою помилкою.

Останній термін виходу фільму, вказаний Грозевим — річниця подій у кінці липня. Останній термін оголошення про вибори, мабуть — кінець серпня. Чекаємо, стежимо, пильнуємо.

Політик Борислав Береза:

   — Моделювання ситуації та прогнози показують, що після чергового підняття цін на газ для населення і зростання комунальних тарифів, а також цілої низки подій пізньої осені та взимку цього року рейтинг Зеленського буде інтенсивно падати, а на Кабмін і ВР не вдасться перекласти весь негатив. І це говорить про те, що всі мрії Зеленського про другий термін накриваються мідним тазом. І на горизонті починає з’являтися дуже сумний фінал для шостого президента. Тому оцінивши актуальні рейтинги Зеленського і високу ймовірність його переобрання, на Банковій вирішили йти на позачергові вибори президента. Вони порахували, що 2 + 5 привабливіше, ніж 5 років у кращому разі або ж сумне дострокове закінчення каденції.

Share.

Leave A Reply