Вівторок, 27 Жовтня

Перемир’я зі смертю

Отже 41-денне перемир’я, яким ще з 27 липня так пишалась зелена влада, закінчилось прогнозовано — смертю українських військових. Те, про що постійно говорили політологи,  експерти і самі військові, здивувало хіба що пана Зеленського, який на зустрічі в Сумах пробубнів під ніс, що, мовляв: «Ми реагуємо одразу. Є деякі речі, які ми не обговорюємо в ЗМІ». Якщо зробити переклад із дипломатично-«зеленської» на «зеленсько»-українську, то речення виглядає приблизно так: «Мені 43 роки. І ця історія реально доводить, що я конкретний «лох», якого вкотре обдурили. А «повне і всеосяжне припинення вогню» — це просто марення, викликане неякісним планом».

6 вересня бойовики двічі вели прицільний вогонь по позиціях ООС. Саме 6 вересня, внаслідок ПРИЦІЛЬНОГО СНАЙПЕРСЬКОГО ВОГНЮ, біля села Причепилівка на Луганщині загинув Тарас

Кубійович, житель села Ольхівці Городенківського району Івано-Франківської області. Цього ж дня внаслідок ПРИЦІЛЬНОГО ВОГНЮ З АВТОМАТИЧНОГО СТАНКОВОГО ГРАНАТОМЕТА дістав важке поранення ще один військовослужбовець. Двоє бійців цього ж дня загинули на мінному полі під час гасіння пожежі. А 7 вересня на міні підірвався автомобіль — ще двоє бійців стали 300-тими.

«Україна розцінює обстріли на Донбасі з боку збройних формувань Російської Федерації в неділю як два окремі випадки й вимагає від РФ втрутитися у ситуацію та вплинути на провокаційну поведінку бойовиків», — з’явився у понеділок, 7 вересня, жалюгідний коментар Офісу президента. Сам Верховний Головнокомандувач Зеленський, який чотири рази втік від повістки в АТО, заявив, що «він дуже стурбований цими обстрілами». І ВСЕ… А який грізний вигляд мав «діловод діловодства», коли відразу після підписання липового всеосяжного перемир’я погрожував: «Тільки ви нас зачепите, ми вас ого-го!». Нас зачепили, а ми?

Ще більш цинічну заяву зробив штаб ООС:  «… Об’єднані сили дають ще одну можливість так званим «ДНР» та «ЛНР» виконати вимоги, які були визначені Тристоронньою контактною групою 22 липня 2020 року дотримуватися повного і всеосяжного припинення вогню. В інакшому випадку при наступному обстрілі українських позицій Об’єднані сили нададуть адекватну відсіч противнику з усіх наявних сил і засобів».

Якщо пояснити по-простому, то агресорові, який убив та скалічив наших бійців, генерали від Зеленського і К0, за прикладом свого керманича натякнули: «Ну, не дай Боже, ти ще когось уб’єш, то тобі ТАКЕ буде!». Таке ж потрясіння пальчиком, як і після підписання «всеосяжного», правда?

Заяву ООС тут же прокоментувала на своїй сторінці у ФБ волонтер і ветеран російсько-української війни Маруся Звіробій: «Це пише цілий штаб ООС. Дамо їм ще один шанс нас убивати, да. ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, що «та сторона не хоче миру». Не ми! А та сторона! Не можу зрозуміть, яким тепер боком Порошенко тут? За словами куми-зеленобота, війна тривала, бо так хотів Порошенко. А хотів він так, бо заробляв на ній. Танковий завод, бла-бла-бла. Жодна притомна країна не веде себе так, як зелена влада. Ми давали відповідь завжди, в тому числі під час заборони стріляти. Коли це порушувалось, чудєсно! — ми їм насипали у відповідь. В цей час тривала робота проти окупанта на міжнародній арені. Те, що написано в пості штабу ООС, свідчить про наступне:

  1. В ООС цинічно брешуть про зрив. Який зрив??? Агресор ніколи не дотримувався ніяких домовленостей усі шість років війни. Будь-які перемовини з російським терористом — це наші смерті.
  2. Війну веде Росія, а не Порошенко.
  3. Якщо ми не мстимося за вбитих, це підриває бойовий дух бійцям. ООС поклали на загиблих величезний болт! І показали, що життя бійців не варті нічого.
  4. Оце ваше «В інакшому випадку, при наступному обстрілі… адекватну відсіч»… — наші покидьки тут зібралися, ще 4 ділянки фронту здати Путіну, а ви, російські ідіоти, цими обстрілами заважаєте брехати українцям про те, що в нас повна тиша! І самі ускладнюєте нам капітуляцію! Даємо вам ще один шанс, включіть мозок і «нє мєшать нам хітрожопо здацца»!

З 27 липня 2020 року спеціальна моніторингова місія ОБСЄ спостерігала 950 випадків порушення перемир’я, зокрема зафіксувала 173 вибухи. Тому можна з впевненістю констатувати, — ніякого всеосяжного припинення вогню не було. І надалі не буде.

Звичайно, якби Зеленський був справді Верховним Головнокомандувачем, а не маріонеткою в руках Путіна та обстоювачем примарних надій Сивохо і його ватної компанії, то міг би вчинити як командир

503-го батальйону морської піхоти підполковник Вадим Сухарєвський. Саме його підрозділу глава фейкової «ДНР» Пушилін  погрожував  о 8-й ранку 7 вересня повним знищенням. Денис Пушилін заявив: «Офіційно заявляю, що вжив додаткових заходів відповідно до абзацу «е». Рішення про видачу наказу про відкриття вогню по незаконно зведених інженерних конструкціях в районі села Шуми». Пушилін закликав Київ з 08:00 забезпечити відсутність персоналу в сказаному районі: «Щоб уникнути жертв серед сил безпеки».

Село Шуми розташоване біля Горлівки,  складається з однієї вулиці і перебуває під нашим контролем. Сухарєвський, справжній офіцер і військовий лідер, оголосив, що 503-й батальйон чекає, коли Пушилін нападе на них. Пушилін і К налякались — і ЖОДНОГО ОБСТРІЛУ не відбулося.

Бійці в окопах чекають на адекватні дії від командування ООС: на дії розвідки, нові дані дронів, супутникові знімки, РЕБ. Бо це — війна! Якої ворог ні на хвилину не припиняв, бетонуючись і підвозячи боєкомплекти! Все озброєння, має бути підготовлено до ворожого вогню і, в разі необхідності, — застосоване. Тільки тоді ворог зрозуміє, що він буде знищений, і тільки такі дії, а не боягузливі заяви зеленських і політичних старців із ТКГ,  можуть його зупинити.

Вдавати, що нічого не відбувається — це не вихід. Бо позиція страуса — ховати голову в пісок — це гарантовані завтрашні похоронки в українських домівках! Коли об тебе витирають ноги, а ти вдаєш, що все так і було задумано, — це не позиція державника і воєначальника. Це поза недоросля — боягуза, який ховаючись під ковдру фантазій, усвідомлено не хоче бачити дійсності, бо вона йому некомфортна. Путін просто вкотре витер ноги об керманича України, продемонструвавши йому, що ніякого «бажання миру» в його очах ніколи не існувало, а бажання «перестати стріляти» здебільшого притаманне спраглим капітуляції.

До речі, Зеленського обдурили двічі. Пам’ятаєте угоду про всеосяжне перемир’я?  В її рамках у межах гуманітарної групи українська сторона, як і було домовлено, передала списки осіб на взаємне звільнення. Але за браком перспектив місцевих виборів в  ОРДЛО в Кремля просто нема бажання займатися з Україною обміном полонених! Пам’ятаєте «всіх на всіх»? Тепер ці люди стануть заручниками Москви. Саме таку думку має російський правозахисник Марк Фейгін. Він, зокрема, заявив:

«По прошествии года со дня так называемого большого обмена, который состоялся 7 сентября 2019 года, стало совершенно очевидно: это был аванс Зеленскому со стороны Путина в надежде на то, что тот будет в отношении Крыма и Донбасса более податливый, чем Петр Порошенко, пойдет на уступки. Зеленскому было важно показать, что он эффективнее своего предшественника, и на коротком этапе он смог это сделать», — зазначив правозахисник. За його словами, пізніше ситуація кардинально змінилась. Переломом  став саміт у Парижі 9 грудня минулого року.

«Был расчет, что там украинская власть подпишет окончательное соглашение, по которому в ОРДЛО пройдут местные выборы, будут изменения в Конституции, амнистия в отношении сепаратистов. А этого не произошло. Поэтому у Москвы сейчас вообще нет мотивации проводить обмен, особенно тех политзаключенных, которые содержатся на территории РФ», — вважає Фейгін.

Як бачимо, ці речі спробував проштовхнути в ТКГ помічник Леоніда Кравчука Вітольд Фокін, якого призначив туди «миротворець» Зеленський, але їх сприйняли в штики і політики, і громадськість.

Микола САВЕЛЬЄВ

Share.

Leave A Reply