Після пожежі: як врятувати Шевченківський гай?
В Музеї народної архітектури та побуту згоріла легендарна гуцульська ґражда
Причиною пожежі на території Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, під час якої вночі 6 лютого згоріла пам’ятка архітектури середини ХІХ століття — легендарна гуцульська хата-ґражда, як попередньо встановили в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області, могло стати необережне поводження з вогнем під час паління печі. Водночас серед основних причин виникнення пожежі розглядають дві версії: пічне опалення та занесення джерела вогню ззовні, цитує «Захід.нет» речника ГУ ДСНС Львівщини Ігоря Куруса.
«Охоронці музею вночі обходять територію щотри години. Останній обхід відбувся о 23:30. На той час жодного загоряння, задимлення чи інших проявів пожежі не зафіксували. О 2:14 мешканці багатоповерхівок неподалік музею повідомили про загоряння. За 6 хвилин рятувальники приїхали до скансену. На час їх прибуття вся будівля вже була охоплена вогнем», — розповів в.о. керівника Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького Михайло Закопець. Разом із хатою згоріло, за офіційною інформацією, близько 200 експонатів побутового вжитку — ложки, виделки, тарілки, глечики. Нагадаємо, саме біля цієї ґражди до 80-річчя УПА планували зробити криївку.
Чи допоможе відеоспостереження?
Керівниця департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда закцентувала, що на території скансену, а це понад 36 гектарів, є 110 об’єктів, і кожен із них важливий. Однак територія, де розміщена частина цих справді важливих об’єктів дерев’яної архітектури, досі не освітлена. За словами Наталії Бунди, розроблений план дій зі збереження і реставрації об’єктів, що на території музею, крім того, минулого року виконали проєкт із модернізації електромереж музею: «Ландшафт території досить складний, старі електромережі не витримували високої напруги, вибивало світло, тому торік провели нові електрокабелі. Нова система дозволить довести світло до кожного з об’єктів, облаштувати відеоспостереження та впроваджувати якісніші заходи безпеки на території музею».
На запитання журналістів під час брифінгу про безпеку об’єктів в.о. директора музею зазначив, що хати в скансенах горять і в інших країнах, де подбали про заходи безпеки. Дивне виправдання…
Тим часом у коментарях користувачі соцмереж резонно закидають-запитують, чому міська влада й музей піарять будівництво візит-центру, однак досі не подбали про освітлення всієї території та можливість встановити камери спостереження. Адже від часу попередньої пожежі у львівському скансені минуло 10 років.
Тим часом історик, археолог Микола Бандрівський вважає, що навіть тотальне відеоспостереження не врятує музею: «Що з того, що оператор за пультом зафіксує загоряння чи спробу грабунку експонатів на об’єкті?.. Хто буде алярмово реагувати?.. Пожежники, які приїдуть через пів години, коли там усе вигорить до тла (дерев’яна хата згорає за 15 — 20 хвилин), чи наряд поліції, який годину в нічній темряві з ліхтариками буде відшукувати ґражду чи хату серед лісу на Кайзервальді?.. На такому важливому і територіально розкинутому об’єкті, як Музей народної архітектури і побуту, має бути свій внутрішній підрозділ швидкого реагування».
Ще одна проблема неосвітлених територій, зокрема тієї, де була гуцульська ґражда, — «закладки», які там робили наркомани. У музеї про це знали і співпрацювали з поліцією. Однак проблему не вирішили. «Ситуація з «закладками» і наркоманами — складна. Охорона щодня ловить людей, виводить їх. Територія велика і ця зона не є електрифікована», — пояснив Михайло Закопець.
Історія та майбутнє ґражди
В музеї розповіли про історію хати: «Ґражда» (замкнутий двір) із присілку Багни села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області збудована в середині ХІХ ст. Житло виглядає як маленька фортеця — високий зруб захищає хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, у такій садибі було затишніше. Хата має дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права — святкова. При правій кімнаті — комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін хата має хліви («притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів. Гуцули були вправними майстрами — вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом вже не потребували. Всередині стіни рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі: коновка, масничка чи сідло прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором. Непростим було перевезення цієї споруди до музею — будівельникам довелося зробити кілька величезних саней, щоб стягнути масивні вінці її зрубу до дороги, до машин-лісовозів».
Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко повідомив, що на місці втраченої ґражди відновлюватимуть об’єкт: «Яким чином це буде здійснено — прийматимемо рішення на науково-методичній раді. Можливо, вдасться реконструювати цю будівлю або будемо перевозити об’єкт такої тематики з інших населених пунктів».
Наталя ДУДКО
