- Це підприємства, які створюють не для здійснення фінансово-господарської діяльності або виключно для надання послуг із мінімізації податків. Що це значить? Їх реєструють, як правило, на підставних або недієздатних осіб, або на тих, хто виїхав за кордон чи загубив паспорт, як товариство з обмеженою відповідальністю або приватні підприємства, зазвичай для провадження оптової торгівлі непродовольчими товарами, що дозволяє охопити доволі широкий спектр послуг. Тому звернути увагу на них із самого початку дуже важко. Ці підприємства реєструють на дуже короткий термін - щонайбільше на два місяці. Проте одразу ж мають величезні кошти, які проходять по їх накладних, а невдовзі раптово зникають. Розраховано на те, що за ці два місяці податкова просто не встигне їх відстежити. Це означає, що ці підприємства інколи навіть без грошей купують і продають нібито товари чи нібито надають якісь послуги на величезні суми. Підприємство - "податкова яма" - податки не сплачує, показуючи, що в нього продано і придбано товарів чи послуг на однакову суму, тобто жодного зобов'язання щодо сплати податків до бюджету у нього нема. Після "податкової ями" йде "транзитер", після нього - вигодонабувач. Хто такий "транзитер"? Це структура, яка бере в "податкової ями" віртуальний товар або послугу і далі передає її безпосередньо вигодонабувачеві. "Транзитер" також називають торговцем податковим кредитом або "конвертаційним центром". Він діє довше - іноді до року, інколи й більше. Трапляється, прикривається якоюсь справжньою паралельною діяльністю. Хоча основна його діяльність - посередництво між "ямою" та вигодонабувачем, адже напряму легше вирахувати "яму". Здебільшого, вигодонабувач - нормальне діюче підприємство, яке або здійснює торгівлю, або має виробництво.
- Який зиск нормальному підприємству отримати таку ось "послугу" від "транзитера"?
- Безпосередній: у цього працюючого підприємства є свої зобов'язання до бюджету (уточню, ми зараз говоримо про податок на додану вартість). У вартості придбаного підприємством товару закладено податок на додану вартість (20%). Оце ПДВ і формує податковий кредит. У бюджет підприємство сплачує різницю між своїм зобов'язанням і податковим кредитом. До прикладу, зобов'язання у вигодонабувача - 100 тис. грн. Податку на додану вартість у вартості придбання товарів - 20 тис. грн. До бюджету має надходити різниця між зобов'язанням і податковим кредитом - 100 тис. грн мінус 20 тис. грн тобто 80 тис. грн. Для того, щоб оці 80 тисяч не платити, вигодонабувач бере з оцієї "ями" через "транзитера" ці 80 тисяч, так би мовити "повітря" - ні товару, ні послуг насправді не отримує, зате отримує податкову накладну, що нібито пройшли такі операції, і нічого не платить до бюджету. А якщо підприємство візьме в "ями" ще більше, то йому ще й з бюджету доведеться повернути.
- Скільки коштують такі "послуги"?
- Купити отакі "порожні тисячі" зазвичай можна за 10% від суми. У зв'язку з кризою ставки впали до 6 - 7%.
- Така схема діяла завжди?
- Не зовсім. Раніше ходили гроші, тобто для отримання податкового кредиту підприємство на рахунки "транзитера" перераховувало кошти, а потім їх повертало собі по колу, задіявши при цьому ще кілька підприємств. Нині це рідко використовують. Здебільшого, укладають угоду і виписують податкову накладну. Колись, коли посередники займалися кругообігом грошей, переведенням віртуальних коштів у реальну готівку, їх називали "конвертаційними центрами". Обов'язково біля таких центрів фігурували банки, які їх обслуговували і, здебільшого, знали, з ким мають справу, хоча й робили вигляд, що не знають, хто їх клієнти. Назвати ці банки поіменно - не в моїй компетенції. Тепер посередники розширили свою діяльність і надають послуги з оформлення фіктивного податкового кредиту. Таким чином, отримуючи неіснуючий товар, підприємства збільшують собі витратну частину, а зобов'язання до сплати у бюджет зменшують на "дуту" частину податкового кредиту. Тепер ми називаємо їх "транзитерами".
- На чому Ваш новостворений відділ зосереджує свою роботу? У чім складність виявлення "транзитерів" і "податкових ям"?
- "Яму" вирахувати дуже складно, вона надто швидко закривається і діє через посередника. Податкова перевірка проходить лиш раз у рік і на той час "яма", з якою співпрацював "транзитер", і підприємство, вже закриті. І нам довести, що тут нічого не відбулося насправді, а лиш на папері, дуже важко, бо сплинув час. Таким чином, використовуючи того самого посередника, підприємство захищає себе від податкової і правоохоронних органів. Ми зосереджуємо свою аналітичну роботу саме на "транзитерах". Чому? "Податкова яма" з'явилася і зникла, її важко впіймати і щось дорахувати. Наша ж основна мета - припинити діяльність "транзитерів", аби вигодонабувач не міг скористатися їх "послугами". А з вигодонабувачами провадимо попереджувально-роз'яснювальну роботу, щоб показати - ми знаємо, що ти працюєш із "транзитером", і це тобі дорого коштуватиме. Ми попереджаємо наперед і усно, що коли вже прийдемо на перевірку, то доведемо нікчемність угоди. Це здійснюють для того, аби підприємства, знаючи, які будуть наслідки, знаючи, що це загрожує штрафом і, ймовірно, кримінальною справою, припинили свою співпрацю з посередником, а відтак - і з "ямою". А потім добровільно дорахувало у бюджет усі несплачені податки. Може, це викличе посмішку, але це, здебільшого, діє. Хоча насправді тут нема нічого дивного. Все ж таки майже 90% усіх податків сплачують добровільно.
- Як саме Ви виявляєте "транзитера"?
- З одного боку, це наша робоча таємниця, а з іншого - всі повинні розуміти, що його можна виявити. Зазвичай, це підприємство, яке займається різними видами діяльності, має одного працівника - директора і бухгалтера в одній особі, має доходи на рівні витрат, тобто у бюджет нічого не сплачує, а обсяги має дуже великі. Зазвичай багато виявлених нами "транзитерів" зареєстровані за однією адресою та ще й на одних і тих самих осіб. Бувають перекуплені у когось фірми. Буває, "транзитери" прикриваються паралельною легальною діяльністю. Зазвичай за ними стоїть один власник. Такі власники мають по п'ять-сім-десять "транзитерів". Усе це звести докупи та проаналізувати нам допомагає спеціально створена у податковій база даних. Крім того, у зв'язку із запровадженням додатку п'ятого до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровка котрагентів), ми маємо змогу постійно спостерігати, з ким співпрацює підприємство. Крім того, "транзитера" видає якась кругла цифра - 25 чи 250 тисяч. Просто ці посередники не розмінюються на копійки. Аналізуючи усіх постачальників і покупців, ми намагаємося аналітичним методом вирахувати "транзитера". Окрім того, за півроку нашої діяльності ми вже їх знаємо і постійно за ними стежимо. Якщо власник закрив, до прикладу, три старі свої фірми-"транзитери" і створює нові підприємства, ми вже знаємо, що від цього чекати.
- Скільки порушників виявлено за час Вашої діяльності?
- "Податкових ям" на території всієї Львівщини немає. Була спроба розвинути діяльність "ями" у вересні минулого року, та ми зрозуміли наміри на самих початках. Представник фірми після її місячного існування представив декларацію зі сумами з шістьма нулями. Не лише ревізор, а й пересічний громадянин зрозумів би, що за місяць роботи наростити мільйонні обсяги підприємство не може. З представником провели бесіду і виявили, що працює там одна недієздатна особа, яка, крім того, постійно перебуває чи то в Чернігівській, чи то в Черкаській області. На території Львова було виявлено близько чотирьох десятків "транзитерів", після чого 18 з них припинили свою діяльність. Нараховувати "транзитерам" великі суми податків і штрафів немає сенсу. У тих підприємств нічого нема, та й суму ще треба узгодити у суді. Якщо підсумувати, наша робота має результат, коли ці фірми припиняють свою діяльність, і їх "послугами" уже ніхто не користується. А тим, хто займається реєстрацією нових аналогічних фірм, не все так одразу просто дається. Це дорого і довго. Щодо 21 підприємства-вигодонабувача було ініційовано податкову перевірку і внаслідок цього донараховано до бюджету понад 5 млн грн. Це не сплачені податки і штрафні санкції. Добровільно чи після судової тяганини, рано чи пізно ці гроші все-таки потраплять у бюджет. Порушена також одна кримінальна справа, бо суми оборотів були занадто великі. Ще кілька справ призупинено через неузгодженість нарахованих сум.
- Де ж тоді працюють "податкові ями", які працюють чи працювали із львівськими "транзитерами"?
- Усі "податкові ями", які ми виявили, були зареєстровані в Києві. Там значно легше загубитися серед тисяч інших підприємств. Там нікого не здивують мільйонні обороти фірми навіть у перший місяць її діяльності. Проте ці київські фірми були за дивним збігом обставин зареєстровані на мешканців Львова чи Пустомитівського району Львівської області. Ще одна цікава закономірність допомогла нам знайти "ями" аж у столиці, коли ще місцеві інспектори їх не угледіли. Оті виявлені в Києві "ями" обслуговували виключно львівські фірми-"транзитери". Схоже, ті "ями" були створені на спілку львівськими бізнесменами. Я переконана, що вони в Києві не існують, що всі документи виписують у Львові, а в Київ надсилаються звіти. Чотири "податкові ями" у столиці з нашої легкої руки вже закрили, а дві - в процесі закриття.
- Який соціальний портрет власника фірм-"транзитерів"?
- Здебільшого, це відомі й багаті люди, обов'язково власники також і легального бізнесу, іноді - меценати. Вони публічні особи, з'являються на телебаченні, висловлюються на шпальтах газет, інколи навіть отримують нагороди від імені держави. Ми виявили таких близько семи.
Розмовляла Ірина ЮЗИК
