Неділя, 2 Жовтня

Полювання на волонтерів

Тридцятого серпня у Львові в Галицькому районному суді обирали запобіжний захід для львівських волонтерів Олеся Дзиндри та Юрія Музичука. Їм інкримінують продаж автомобілів, ввезених в Україну як гуманітарну допомогу на пільгових умовах для потреб української армії. Волонтери звинувачення називають фальсифікацією, оскільки кожну з автівок закуповували під конкретну військову частину, в яку цей транспорт хотіли передати, повідомляє «Еспресо.Захід».

Висловити підтримку авторитетним волонтерам прийшли небайдужі громадяни. Бажання взяти Дзиндру та Музичука на поруки висловили народний депутат Ярослав Рущишин, ексдепутатка Ірина Подоляк, депутати Львівської облради Святослав Шеремета, Леся Кобецька, Петро Цеголко, Соломія Риботицька, депутатка ЛМР Юлія Хомин і голова управління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Суд випустив волонтерів на місяць під особисте зобов’язання.

   67-річний Олесь Дзиндра є відомим львівським художником і громадським діячем, засновником «Музею ідей». Разом із своїм товаришем, 64-річним підприємцем Юрієм Музичуком, він активно долучився до волонтерського руху з початком повномасштабного вторгнення росіян, пише «Захід.нет».

Кілька днів тому правоохоронці оголосили Олесю ДЗИНДРІ та Юрію МУЗИЧУКУ підозри у продажі гуманітарної допомоги. Їх обвинувачують у продажі чотирьох авто, які були ввезені в Україну для потреб ЗСУ, на загальну суму 20,7 тис. євро.

Львівська обласна прокуратура вранці 29 серпня повідомила про викриття схеми продажу ввезених для ЗСУ автомобілів. У повідомленні вказано, що схему організував відомий львівський художник, який долучився до волонтерського руху. Він начебто діяв разом із своїм спільником та за посередництва водіїв, які ввозили в Україну авто під виглядом гуманітарної допомоги.

За даними правоохоронців, автомобілі оформляли на адресу благодійного фонду для потреб військовослужбовців ЗСУ. Нацполіція Львівщини уточнила, що йдеться про чотири авто (Jeep Grand Cherokеe, Nissan X-Trail, Hyundai Terracan та Nissan Navara), які організатор схеми із своїм спільником продали за 20,7 тис. євро.

«Влада відчуває небезпеку з боку активних громадян»

«Війна ще не скінчилась, а влада вже відчуває небезпеку з боку своїх активних громадян. Почалось тотальне переслідування волонтерів середньої та низової ланки. Тих, хто ризикує собою і бере на себе відповідальність. Людей чести і гонору, цвіт Нації. На тлі військових дій ті, хто тихенько в теплих кабінетах вичікували свій власний вирок: люстрація чи мобілізація, сьогодні активізувалися у дискредитації Волонтерів», – писав Олесь Дзиндра в соцмережах.

«Будь-якій владі – навіть найпрогресивнішій – завжди заважають активні люди. Ці люди беруть на себе не властиві їм зобов’язання, йдуть на ризики, створюють незручності. Тільки десь у спробах впливу на цих людей використовують більш цивілізовані засоби, а в нас – ще радянські: переслідування, брехню, підступи, провокації, підстави. І ці засоби працюють, сіють страх. Поява статті в Кримінальному кодексі, де твій неправильно потрактований вчинок може стати причиною тюремного ув’язнення на великі терміни, аж ніяк не сприяє діяльно допомагати країні. Наступного дня після провокації, яку вчинили у стінах музею, в інтернеті почали зникати всі акаунти добровнесків. Отож замість призначити помічника на кордоні, який пояснював би волонтеру, як він має законно завершити свій добрий чин, певні служби організовують травлю, – розповів митець і волонтер у коментарі «Еспресо. Захід». – У перші місяці повномасштабної війни  держава не мала змоги забезпечити фронт раціями. То тим забезпеченням, і в доволі великих кількостях, зайнялися ми з однодумцями. Викуповували ці рації за готівку в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Норвегії… Гроші на рації для українців збирали мусульмани після намазу в Бірмінгемі. А тут командира в окопі можуть спитати: “От тобі добровольці дали 10 рацій, а в тебе тільки 8?” І той  командир, як розповідають військові капелани з фронту, має виправдовуватися… Щось не так з нашими службами. Через ще беріївські методи залякування і шантажу руки опускаються.

Зараз нам підкинули імітацію грошей, мовляв, ми продали автівки, які купили за власні гроші.  Більше того – у звинуваченні звучить, що ми продаємо для фізичних осіб гумдопомогу, яку самі і створили. Звинувачують, і на свої слова не мають жодного доказу. Пишуть у доконаній формі, що ми злочинці і що продавали машини невідомого походження. Як невідомого? З моменту купівлі цієї машини я стаю власником, мене записують у техпаспорт, я плачу свої гроші за бензин, за запчастини, за готель – бо мова про величезні відстані, за лавету… Ось наші паспорти, банківські карточки, ми платили за страхівку, там всі проплати є. І є конкретні адреси, для яких ці машини діставали і ввозили. Ми допомагаємо українській армії уже не вперше. Маю купу похвал від Міністерства оборони, військових частин, від директорів оборонних заводів…

Але для тих людей, які це все навколо нас організували, це не має жодного значення. Усе, що вони чинять – стовідсоткова неправда. Ось де справжній злочин – у брехні. І мені боляче, що ці люди ходять під гербом, під тризубом, який я робив на Верховну Раду та на Міністерство закордонних справ. І сьогодні мій тризуб буде стояти на печатці мого вироку…».

«Як під копірку фабрикують «справи» проти волонтерів в різних містах»

   Волонтер Юрій Музичук зазначив: «Дорогі волонтери та патріоти України! На превеликий жаль, мусимо констатувати масовану атаку на волонтерський рух на заході України. Як під копірку фабрикують «справи» проти волонтерів в різних містах – Луцьку, Львові, Івано-Франківську та інших, майже дослівно тексти підозр повторюють у різних кримінальних провадженнях. Виникають асоціації з СССР 30-х років… Щойно на «Українській правді» опубліковано розлогий текст про «викриття злочинної групи псевдоволонтерів», які «продавали потребуючим авто для ЗСУ» з метою власної наживи. Жодного рішення суду ще немає, а десятки волонтерів у доконаній формі вже звинувачені як банда зловмисників. Чому служба нашої безпеки виносить у медіа «вироки» один за одним? Протестуємо проти такої практики і вимагаємо дотримання статті 62 Конституції України про презумпцію невинуватості. Вважаємо, що подібні дії у військовий час є провокативними і ведуть до дискредитації волонтерського руху і всіх патріотичних сил у їхньому безпрецедентному русі допомоги Збройним силам України. Тільки з’явилася в суспільстві надія на появу дійсно державницької СБУ і поліції, як бачимо грубе втягування цих органів в чиїсь політичні ігри. Кому вигідно дискредитувати ці служби в час війни?».

«Доки суспільство мовчить, влада починає випускати ікла»

  Колишня народна депутатка Ірина ПОДОЛЯК описує на своїй фейсбук-сторінці, як нині можуть виникати такі ситуації, пов’язані зі звинуваченням волонтерів:

– Недавно моя дуже добра знайома з Харкова, яка займається активним волонтерством (від трусів і цвяхів до автівок) написала пост приблизно такого змісту:

– Терміново треба автомобіль для евакуації наших військових з нуля, бо той, який ми їм доставили, попрацював два дні і його роз*башили. Може, хтось уже ввіз, то ми заберемо, бо біда і ад… Якшо вам не так терміново, як тут, то поможіть… Гроші є.

Оскільки тут у Львові вже вилізла “спецоперація” з Олесем Дзиндрою, то я тоді написала їй, що це дуже ризиковане звернення, особливо для тих, хто на нього погодиться.

Говорила ще з одним давнім знайомим, який увіз і передав для ЗСУ більше сотні автівок. Він сказав, що за день до того, що сталося з Дзиндрою, він вже був готовий передати дві автівки на емоційне і переконливе звернення «знайомого знайомого» про те, що хлопці гинуть на нулі вже просто в цю хвилину, відриває руки-ноги, нема чим перевозити, вивозити і довозити, бо ті, для кого він увіз ще були на полігоні, а не на нулі, тож могли почекати. Тільки новина наступного дня про «спецоперацію» з двома пенсіонерами Дзиндрою і Музичуком зупинила його, а то мали б ще одного відомого «кримінальника».

Дзиндрі і Музичуку вручили підозру про продаж гуманітарної допомоги для ЗСУ – чотирьох автомобілів. Бо чоловік (ряжений мєнт, як виявилось) істерив, психологічно тиснув і емоційно заряджав, що його побратими розкидані по полях і хлопців от рве от прямо в цю секунду, коли Дзиндра ще думає, як помогти і шо зробити з замовленими і купленими уже автівками. Коротше, Олесь у свої 60 повівся і був жорстко підставлений, виюзаний, знеславлений і дістав у результаті підозру, підкинуту «куклу», хоча на той момент авта по акту були передані воєнкомату…

Закупівлею транспорту для ЗСУ займаються сотні людей по всій Україні. Займаються вони цим переважно як фізичні особи – збирають кошти на власні рахунки, часом готівкою, від громадян України і громадян інших держав, шукають тих, хто має право перетинати кордон – пенсіонерів, жінок – і передають у підрозділи чи воєнкомати на запити або через фонди.

У перші тижні це все взагалі відбувалось без офіційних запитів – знайомий з фронту подзвонив, гроші зібрали, кобіта купила, сіла в машину, перегнала, запаковану ще всяким добром, і віддала з паперами під чесне слово. Те саме було і з оптикою, і з раціями, і з квадрокоптерами, і з медициною, і з шоломами… з усім. Хто займався, той знає.

І вже аж пізніше, коли шал і адреналін трохи спав, почали розплутувати, кому, коли, скільки, хто і за скільки…

Так з багатьма позиціями відбувається і тепер, бо в громадянського суспільства, яке діє на горизонтальних зв’язках, існують такі поняття, як репутація і довіра.

Чи є серед них ті, хто зловживає і наживається? Є.

Чи належить до них Дзиндра? Ні.

Чому?

Бо має репутацію і довіру.

І він не один.

Для чого такі «спецоперації» СБУ? Не знаходжу логічного пояснення. На тлі таких же безглуздих підозр у Луцьку, Ужгороді чи Одесі це скидається на якийсь макабричний задум. Доки суспільство мовчить і не критикує владу, влада просто потрохи розперезується і починає випускати ікла…

Дзиндра все життя вкладав.

Заробляв на гутному шклі і підтримував культурні проєкти, Львів, годував у Трапезній переселенців і військових, возив авта для фронту… Щоб на старість дістати таку «подяку» і «підставу» від «ряжених мєнтів».

Варто волонтерам задуматись і стати поряд, бо от де біда підкрадається… до кожного і кожної… Щоб одного дня не стати «псевдо волонтерами» один на один з псевдоправоохоронцями.

«Дуже важливою була підтримка депутатів та громадських активістів»

   Депутатка Львівської обласної ради від фракції «Європейська солідарність» Соломія РИБОТИЦЬКА у коментарі «Ратуші» зазначила:

– Дуже важливою була підтримка депутатів та громадських активістів, які були і в залі суду, і під судом. Олесь Дзиндра і Юрій Музичук є дуже відомими людьми у сфері мистецтва і у сфері волонтерської діяльності. Це все – безпідставне переслідування волонтерів, волонтерських організацій і фондів. Це зараз не на часі, держава мала б іншим займатися – вистежувати диверсантів, але також попереджуємо усі волонтерські організації бути дуже обережними з чужими людьми, а особливо коли мова йде про гроші на потреби для військових. Неважливо, чи на машини, чи на іншу гуманітарну допомогу. Суддя була подивована, що всі депутати, які написали заяву щодо готовності взяття на поруки, залишилися, і всі були, і всі висловили свою думку. До того ж, усі депутати подякували обом підсудним за їхню жертовну працю. Олесь Дзиндра за власні кошти готував обіди, годував переселенців, прихисток їм надавав. А ті машини купував за власний кошт, а його звинувачують, що він перепродував за чужі гроші. Це абсурд… Було враження, що ми потрапили в 70-ті роки XX ст., коли теж переслідували українських активістів. Ось чим СБУ та прокуратура займаються – підставними провокаціями. Обрали запобіжний захід – під особисте зобов’язання звинуваченого. Велику роль у тому, що обрали як запобіжний захід особисте зобов’язання звинуваченого, відіграла підтримка депутатів та громадськості. Олесь Дзиндра для Львова, для культури створив дуже багато проєктів, виставок, навіть для всієї України. Він та Юрій Музичук – дві дуже відомі особистості.

Наталя ДУДКО, Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply