Вівторок, 19 Жовтня

Помер генерал Василь Пісний

У п’ятницю, 29 січня на цвинтарі в Брюховичах поховали відомого в юридичних і правоохоронних колах генерала міліції Василя Пісного. Як розповіли «Ратуші» присутні на похороні, на прощання з’їхалось близько 500 автомобілів. Понад сотню із них приїхали з Києва та східних регіонів України.

Генерал-лейтенант міліції,  колишній начальник УМВС у Львівській області, ексзаступник начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ Василь Пісний помер у четвер вранці у віці 58 років. Першими про це повідомили у соціальних мережах його колеги.

«Давайте помолимось. Пішов у вічність Пісний Василь Михайлович. Царство небесне і вічна світла пам’ять», — повідомив у фейсбуку товариш Василя Пісного, ексміліціонер Олег Рудницький.

«Сьогодні прийшла сумна звістка. 28 січня 2021 року помер наш колега, ветеран органів внутрішніх справ, колишній начальник ГУ МВСУ у Львівській області, генерал-лейтенант міліції Пісний Василь Михайлович», — йдеться у повідомленні на сторінці львівського осередку «Асоціації ветеранів МВС України».

Василь Пісний тривалий час перебував у важкому стані в лікарні через ускладнення Covid-19. У листопаді 2020 року деякі місцеві ЗМІ (сайт «Леополіс»), не перевіривши інформації, поспішили повідомити про смерть генерала.

Василь Михайлович Пісний народився у 1963 році на Тернопільщині. Очолював УБОЗ та УМВС в Тернопільській області, у 2008 — 2010 роках був начальником УМВСУ у Львівській області.

У 2010 році обраний депутатом Львівської облради від «Фронту змін», згодом обіймав посаду першого заступника голови Львівської облради.

З березня 2014 до 4 січня 2015 року очолював Департамент боротьби з економічною злочинністю МВС України. З вересня 2015 року до червня 2019 року працював заступником начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ. Пішов із цієї посади після скандалу з прослуховуванням і відеофіксацією кабінету одного з очільників служби пана Чеботаря. Власне Чеботар звинувачував Пісного в тому, що саме генерал організував це стеження. Взагалі біографія цього правоохоронця була сповнена різними контраверсійними подіями.

З гучних справ, у яких фігурувало прізвище Василя Пісного, потрібно згадати його затримання 10 липня 1995 року відділом внутрішньої безпеки міліції. Йому інкримінували силовий тиск на жінку, яка була винна йому гроші. Після чого Пісний провів п’ять місяців у СІЗО. Справа була закрита за відсутністю у його діях складу злочину.

Відомо, що мер Львова Андрій Садовий у показах слідчим висловлював переконання, що це саме Пісний двічі організовував стрілянину з гранатомета «Муха» по його помешканню на вулиці Стрілецькій. Сам Пісний у розмові з редактором газети «Ратуша» відверто сміявся з таких звинувачень і запевняв, що якби таку стрілянину організовував справді він, то стрільці би стовідсотково поцілили у вікно будинку міського голови. Пісний дивувався, навіщо взагалі було двічі стріляти в помешкання бургомістра, коли всі твердо знали, що ні Садового, ні членів його сім’ї не тільки у будинку, а й у самому Львові нема.

Пісний тривалий час судився з львівський сайтом «Захід.нет», де описували розмаїті віхи його біографії. Зокрема, йшлося про те, що в кримінальному світі Львова Пісного називали «Антибіотик». Якщо проаналізувати джерела походження цього прізвиська, то гріх буде не згадати власника аптек Зіновія Доктора, якого заарештували за торгівлю трамадолом саме тоді, коли львівською міліцією керував Василь Пісний. Уперше прізвисько «Антибіотик» озвучив саме ображений Зіновій Доктор.

Великою заслугою в часи Майдану називають те, що через втручання Пісного було відвернуто погром в університеті внутрішніх справ на вулиці Городоцькій у місті Львові. Щоправда, його колишні колеги по службі в міліції відразу після Майдану порушили ОРС (оперативно-розшукову справу), в якій йшлося про причетність Пісного до експропріації частини зброї з львівських райвідділів міліції, яка згодом опинилась на Майдані і в руках бійців добрбатів.

Тобто, слова Пісного, адресовані Володимиру Парасюку, який, підійшовши ззаду, копнув генерала ногою в обличчя, про те, що «я зробив для Майдану набагато більше, ніж Парасюк» — не позбавлені частки правди. Самого Парасюка Василь Пісний зневажав, вважав провокатором і ненавидів багато років.

Один із присутніх на похованні правоохоронців так охарактеризував постать покійного: «В нього були різні періоди у роботі. Цей чоловік не був ні чорним, ні білим. Можна багато говорити про комерційну жилку Василя Михайловича, але заперечувати його внесок в Майдан чи те, що він був неординарною особистістю — це грішити проти істини. Подивіться, скільки працівників силових структур (колишніх і чинних) з’їхалось на його похорон! Керівники УБОЗів, керівники департаментів МВС та СБУ, судді, прокурори, прості оперативники. Тільки Генеральних прокурорів України приїхали троє. Що цікаво, вони не люблять один одного і навіть один з одним не завжди вітаються, але попрощатися з Пісним вони приїхали. Скажімо відверто: тепер усім цим людям від небіжчика вже нічого не потрібно, але якби він не був фігурою і особистістю в житті, то попрощатися з померлим, який хворів на «ковід», не дуже б хтось поспішав».

Микола САВЕЛЬЄВ

Share.

Leave A Reply