Поновити не можна звільнити

Понад рік тому з посади директора Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 за "грубе порушення контракту" звільнили Романа Михайловича Онишка. Ображений таким рішенням міських чільників, пан Онишко судився теж понад рік. Суд Роман Михайлович нещодавно виграв, але крапку в цій історії поставити не вдалося. Чому саме, Роман Онишко сам розповів читачам "Ратуші".

"Мій трудовий стаж розпочався у 1983 році, п'ять років я працював на посаді директора автотранспортного КП №1, яке займалося транспортними перевезеннями, - розповідає Роман Михайлович. - Власних машин у нашого підприємства не було, ми працювали на трьох маршрутах із залученим транспортом приватних підприємств. Свого часу міська влада планувала придбати для підприємства власні авто на суму 1млн 400 тис. грн, але у 2006 році нова влада якось по-іншому розпорядилася тими коштами. Пізніше я розробив програму: як за допомогою фінансового лізингу і без залучення бюджетних коштів усе-таки придбати нові маршрутні автобуси. Та цьому плану не судилося матеріалізуватися. Мене звільнили 24 березня 2008 року, за трактуванням міської ради, через "грубе порушення контракту". Управління контролю і аудиту ЛМР виявили на моєму ЛКП, як вони вважають, певні порушення і дали рекомендації щодо мого звільнення пану меру".

Пан Онишко подав позов у Франківський районний суд міста Львова, але програв. Потім наш герой пішов до апеляційної інстанції і виграв її 1 червня 2009 року. Апеляційний суд Львівської області визнав незаконним і скасував наказ № 56-к директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 24.03.2008 року "Про дострокове розірвання контракту з Онишком Р.М.", поновив його на посаді директора автотранспортного підприємства №1, та вирішив стягнути з департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР на користь Онишка Р.М. середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 25 березня 2008 року по 31 травня 2009 року в сумі 29 906 грн.

"Мій контракт де-юре діяв до 30 червня 2009 року, адже звільнили мене незаконно, - пояснює Роман Онишко. - Згідно з рішенням суду, 1червня 2009 року мене мали б поновити на посаді. Проте не поновили, хоч я написав заяву і вручив її особисто директору департаменту житлового господарства та інфраструктури пану Юрію Гольцю та надіслав листа пану Андрію Садовому про моє поновлення на посаді". Реакції міських чільників Роман Михайлович не дочекався, тож 18 серпня разом із судовим виконавцем наш оповідач прийшов у юридичний сектор департаменту житлового господарства та інфраструктури. У трудовій книзі Романа Онишка зробили такий запис: поновити 30 червня на посаді і … звільнити 30 червня 2009 року, розірвавши з ним трудовий договір у зв'язку із закінченням строку контракту. "В такому випадку, згідно з кодексом законів про працю, у день звільнення зі мною мали б провести повний розрахунок, - наголошує пан Роман. - Проте у департаменті цього не зробили, а в наказі про моє звільнення ще й переклали свої зобов'язання розрахуватися зі мною за всі вимушені прогули на плечі автотранспортного підприємства. Хоча в рішенні суду було чітко вказано, хто має зі мною розрахуватися. Окрім того, оскільки зі мною не розрахувалися, моя трудова угода де-юре продовжується на безстроковий термін".

Директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Юрій Голець наразі у відпустці, його заступники у ситуації не дуже компетентні, тож і коментувати не беруться. Працівники автотранспортного підприємства, у свою чергу, стверджують, що питання не до них, а до міської ради, з якою, власне, і судився їх колишній директор. Що ж до наказу Юрія Гольця про звільнення Онишка, в якому чиновник дає вказівку підприємству провести розрахунок при звільненні працівника та виплатити всі суми, то ЛКП не бачило згаданий документ і зовсім не в курсі, на чиї плечі житловий департамент перекладає виплату у розмірі майже 27 тис. грн.

Ірина ЮЗИК