Володимир Богута приїхав у Львів із м. Кам'янка-Ширська Волинської області шукати справедливості у покаранні вбивць його сина та тих людей, які, на його думку, знищили докази вбивства. Щоб привернути увагу громадськості, він прикував себе ланцюгом біля пам'ятника Шевченку та виставив плакати з закликом до влади відновити справедливість. Протестувальник повідомив "Ратушу", що у зв'язку з убивством свого 21-річного сина в ніч із 12 на 13 серпня 2007 року у місті Трускавці, він вимагає від правоохоронних органів надати можливість ознайомлення із результатами досудового розслідування кримінальної справи №132 02 42. Має він також питання до Трускавецької прокуратури, особливо - до колишнього прокурора міста, слідчих, що вели розслідування. На переконання пана Володимира, ці люди не виконали своїх обов'язків, як посадові особи, та впродовж року навмисне знищили всі докази, серед яких були відеоплівки камер спостереження, розташованих у барі "Абордаж", де й прожив останні хвилини свого життя убитий. Батько вважає також, що було навмисно знищено близько тридцяти смс-повідомлень на мобільному телефоні сина. За словами свідків, які сиділи за сусіднім столиком у тому злощасному барі, дружину загиблого, яка була на п'ятому місяці вагітності, запросили на танець, але вона відмовила. Після цього зав'язався конфлікт між покійним Романом і чоловіком, якому кортіло потанцювати. Як далі розповідають свідки: загиблий після цього взяв три сигарети і вийшов на двір, за ним одразу ж ще один чоловік, а от куди саме, нікому не відомо, оскільки
камери спостереження та плівки із них знищили. Буквально через кілька хвилин Роман упав, або ж йому допомогли в цьому, з 18-го поверху будівлі, і, зачепившись на десятому поверсі за балку, звалився на новобудову "Гранд Готелю", розташовану поруч. Протестувальник біля пам'ятника Шевченку п. Богута повідомив, що просто не може сидіти склавши руки, коли вбивці його сина ходять по вулиці не покарані. Де тільки він не шукав справедливості: звертався в Секретаріат Президента, Генеральну прокуратуру, Міністерство внутрішніх справ. Та все марно. Єдине, чого він домігся, - побувати на особистому прийомі в п. Луценка, який пообіцяв, що доведе справу до кінця. Проте минув уже рік, а щодо подробиць справи нічого конкретного не з'ясувалося. Ознайомившись зі справою про загибель сина, пан Володимир зрозумів, що жодного розслідування не провадять, оскільки працівники та охоронці бару "Абардаж" відмовилися давати свідчення. Побувавши на прийомі у прокурора Львівської області п. Баганця, протестувальник висловив надію, що посадовець зрушить справу розслідування з мертвої точки.
Марія САВИЧ
