Середа, 4 Серпня

Психічні ускладнення через COVID?

Розлади нервової системи має кожна третя людина, яка перехворіла на COVID-19, — оксфордські науковці

Науковці з Оксфордського університету з’ясували, що люди, які перехворіли на COVID-19, більш схильні до розвитку депресії, деменції, психозу та інсульту порівняно з тими, які перехворіли на інші респіраторні захворювання та грип. Відповідне дослідження вчені опублікували

6 квітня в медичному журналі The Lancet, передає «Суспільне». Цей журнал вважають одним з найбільш престижних медичних журналів у світі.

«Науковці з Оксфордського університету вивчили електронні медичні картки пів мільйона пацієнтів у США та визначили ймовірність розвитку в них психологічних і неврологічних розладів: розлади настрою, тривожність, психоз, деменція, інсульт тощо», — йдеться у повідомленні.

Вчені встановили, що у третини людей, які перехворіла на коронавірус, впродовж наступних пів року або виявляли психічні розлади чи порушення в роботі мозку, або стався рецидив неврологічних захворювань. Порівнюючи дані людей, які перенесли Covid-19 упродовж останніх шести місяців, із людьми, які перехворіли на грип та інші респіраторні захворювання, вони дійшли висновку, що коронавірусне захворювання асоціюється з більшою кількістю подальших розладів.

«Наше дослідження надає докази значної неврологічної та психічної захворюваності впродовж шести місяців після зараження COVID-19. Ризики були найбільшими у пацієнтів, які мали тяжкий перебіг COVID-19, але не обмежувались ними», — йдеться в публікації.

Науковці зазначили, що серед психічних розладів у людей, що перехворіли на коронавірус, найчастіше спостерігалися тривожність та депресія. Рідше, зокрема у пацієнтів із тяжким перебігом хвороби, спостерігали інсульти, деменцію та інші неврологічні розлади.

Від змін настрою, тривожності тощо страждали 24 % всіх Covid-пацієнтів, а також 25 % госпіталізованих, 28 % людей, які були в реанімації, а також 36 % людей, які під час хвороби страждали на зниження уваги.

Інсульт перенесли 2 % всіх пацієнтів після коронавірусу, водночас серед госпіталізованих цей показник зріс до 7 %, а серед тих, хто мав делірій (патологічний стан свідомості людини, що характеризується порушеним сприйняттям і мисленням) — до 9 %. Деменцію діагностували в 0,7% усіх Covid-пацієнтів, водночас серед тих, хто мав делірій, цей показник зріс до 5%.

Дослідники пояснюють, що тривожні розлади, найімовірніше, були пов’язані зі стресом, пов’язаним з тяжким перебігом хвороби або занепокоєнням через госпіталізацію. Такі стани, як інсульт та деменція були пов’язані з біологічним впливом самого вірусу або реакцією організму на інфекцію загалом.

Водночас вчені додають, що COVID-19 не був пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку синдрому Паркінсона або Гієна-Барре.

Науковці застерігають, що своє дослідження вони проводили методом спостереження, тому не можуть точно заявити, що саме коронавірус став причиною розладів. Водночас вони можуть зафіксувати, які порушення у пацієнтів після COVID-19 проявляються частіше — ця інформація важлива для подальшого вивчення причин розладів.

Припускають, що коронавірус потрапляє в мозок і може впливати на нього, проте як саме відбувається цей вплив, треба ще дослідити.

Попередні дослідження британських науковців

Ще торік у липні громадськість шокувала новина британських неврологів про те, що коронавірус навіть у випадку легкого перебігу хвороби чи вже вилікуваних людей може пошкодити мозок та центральну нервову систему, наслідком чого можуть стати психози, паралічі та інсульти, які, до того ж, часто розпізнаються надто пізно, — інформувало видання DW.

А в листопаді минулого року науковці Оксфордського дослідницького центру здоров’я та біомедицини Великої Британії з’ясували, що захворювання на COVID-19 може призводити до психічних проблем у кожної п’ятої особи. Передусім ізоляція і самотність часто стають наслідком тривожних розладів, депресії та безсоння. Відповідне дослідження було опубліковане у фаховому журналі Lancet Psychiatry.

«Психіатричне обличчя COVID-19»

Дослідження з такою назвою опублікували торік науковці Лука Стеардо (професор фармакології та фармакотерапії Римського університету Ла Сап’єнца) і Алекс Верхратський (він же — українець Олексій Верхратський, в минулому — заступник директора Міжнародного центру молекулярної фізіології НАНУ в Києві, з 2001 року — професор нейрофізіології в Університеті Манчестера). На сайті universum.clinic/ua подано переклад цієї праці українською мовою.

«COVID-19 являє собою важку поліорганну патологію, яка, крім серцево-респіраторних проявів, впливає на функцію центральної нервової системи», — зазначають автори.

«Післясмертний аналіз нервової тканини з тканини 54-річного чоловіка, який помер від важкої дихальної недостатності, асоційованої з COVID-19, виявив вірусні частинки SARS-COV-2 в нюховому нерві, в прямій звивині і в стовбурі мозку з ознаками глибокого пошкодження всіх елементів тканини, включаючи гліальні клітини, нейрони, їх аксони та мієлін» — деталізують науковці.

«Отже, здається, що SARS-CoV-2, подібно до SARS-CoV-1 та MERS-CoV, інфікує стовбур мозку, в якому розташовані дихальні нейронні ланцюги, і, за аналогією, подібна інфекція може відбуватися і сприяти дихальній недостатності, спостерігається при пневмонії SARS-CoV-2. (…)

Крім того, системна інфекція та високий рівень циркулюючих цитокінів часто пошкоджують мікроциркуляцію, спричиняючи набряки та тромбоз; тромбоемболія повідомляється приблизно у 30% пацієнтів. До того ж, цитокіни активують вегетативні нерви та вісь гіпоталамус-гіпофіз-наднирники, які впливають на артеріальний тиск. Всі ці фактори в сукупності обумовлюють ішемічне ураження мозку і пов’язані з виникненням інсультів, які ще більше збільшують смертність у пацієнтів з COVID-19», — наголошують автори дослідження.

Досвід львівських медиків

Лікар психотерапевт, завідувач Львівського міського психотерапевтичного центру 5-ї міської клінічної поліклініки Львова, голова Українського лікарського товариства у Львові Мирон ОСТРОВСЬКИЙ прокоментував «Ратуші»:

«Щодо дослідження оксфордських вчених, ми читаємо про них, в нас були семінари на цю тему. Те, що ковід може давати органічні зміни, може загострювати психічні прояви — я це читав, але на прикладі своїх пацієнтів не можу цього ствердити. Хто мав зміни (наприклад, гіпертонічна енцефалопатія) і перехворів ковідом і знову звернувся до мене — то та енцефалопатія розвивалась вже до «ковіду». Щодо психічних розладів, а саме невротичних чи депресивних, які виникали в постковідних пацієнтів, що звертаються до мене, то вони також були в цих людей і раніше, до ковіду. А таких, щоби вперше появився симптом, нема, принаймні серед моїх пацієнтів. Тобто я не можу зауважити, що «ковід» якось безпосередньо впливає на виникнення хвороби.

Якщо провести аналогію з війною, то посттравматичний стресовий розлад справді фіксувався у людей, які раніше ніколи не хворіли — до мене приходили солдати, офіцери, і ПТСР був у них вперше виявлений. Попри те, що в статистиці інших хворих були попередньо виявлені депресії, алкоголізм, наркоманія, психотичні розлади, але були й «чисті», «рафіновані» посттравматичні синдроми, вперше виявлені — це я можу стверджувати. Але щоби були якісь статистичні постковідні зміни у психіці людей, то я таких не побачив. Але підкреслюю — це суто з моєї практики». Лікар також рекомендував: для того, щоб не панікувати і не доводити себе до неврозів, треба вакцинуватися — бо це зупинить пандемію.

Також свій погляд на цю тему, базований на лікарській практиці, нашій газеті озвучив Олександр ФІЛЬЦ, психотерапевт, завідувач кафедри психіатрії і психотерапії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького:

— На сьогодні це вже відома історія, це описано дуже добре в літературі. Ми тепер готуємо власну статтю, де пробуємо пояснити, чому є збільшення серед населення зараз тривожних станів, панічних атак, депресивних, а також у тих людей, які перехворіли на ковід, в яких вперше виявляються такі розлади. Тут є одна така деталь, яку ми добре знаємо ще здавна, а в літературі ця тема тепер починає обговорюватися. Суть полягає в тому, що є тривожні розлади, трошки рідше — депресивні, які залежать від масивного психологічного стресу, пов’язаного з загрозливим діагнозом. Коли людині вперше повідомляють діагноз, то сама назва діагнозу є масивним психологічним стресом, який змінює поведінку людини. Людина починає шукати інформацію, звертатися до лікарів, шукати підтвердження діагнозу, проходить масу обстежень, ще додатково травмується. Власне ці стани поширилися нині серед населення загалом, бо є дуже суперечлива інформація, маса суперечливих точок зору різних експертів, нема стабільності в нашому розумінні, як лікувати ті стани, нема розуміння, як довго лікувати, є прояви так званого «тривалого ковіду». Все це обговорюється в літературі, люди читають, і ця інформація, пов’язана із загрозливим діагнозом, який може призвести до смерті, породжує тривогу.

Отже, ми маємо два типи звернень: перше — коли звертаються люди, які не хворіли повідом, але дістають тривожні і депресивні стани в зв’язку з інформаційним шоком; а друга категорія — це ті, в яких ковід спровокував тривожні стани і депресії , бо коронавірус ще впливає на нервову систему. Це вже досить добре встановлено. Крім того, ми це бачимо зі симптоматики пацієнтів: крім тривоги і депресії в тих, хто перехворів, що є прояви так званої постінфекційної слабкості, роззосередження уваги і певні розлади пам’яті. І ті розлади, які люди відчувають, тривалий стан такої фізичної неспроможності, до того ж порушення можливості ефективно працювати, бо страждає увага і є такі не дуже виразні, але все-таки відчутні розлади пам’яті, — вони насторожують людей, люди не розуміють, що відбувається і чи це буде довго тривати, чи це назавжди. Це ще більше, за спіральним механізмом, посилює ту тривогу, яка вже була в інформаційному вигляді.

— Тобто йдеться ще й про інфекційне ураження нервової системи?

— Так, це вже досить відомо. Просто ті люди, які перенесли коронавірус в легкій формі, вони цього так масивно не відчувають. І зрозуміло, що це ураження нервової системи, бо в багатьох випадках є порушення смаку і нюху, а смак і нюх — це функції, пов’язані з нервовою системою, це органи сприйняття, які безпосередньо залежать від ЦНС.

— А в тих людей, які вже раніше зверталися з депресіями, тривожними розладами, ковід може спровокувати загострення?

— Може, але далеко не у всіх випадках. Власне, за цим механізмом розкручування тривоги. Бо тривога і депресія дуже тісно пов’язані.

Олександр Фільц розповів про речі, які важливо людям не забувати у випадках тривожності, пов’язаної з пандемією загалом, а також  постковідної тривожності:

— По-перше — опрацювання і правильне розуміння інформаційних потоків, а по-друге — намагання якомога швидше повернутися до звичного ритму життя, яке було до захворювання, тому що входження у звичайний ритм мобілізує людину на те, щоб долати ті наслідки, які є, вправляти краще увагу, звертати увагу на порушення пам’яті й їх виправляти. Тобто, іншими словами, не треба залежуватися вдома, — радить лікар.

Світлана ПАВЛИШИН,
Ілюстрації universum.clinic та liga.net

Share.

Leave A Reply